Розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами.

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ І ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ
ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОЖЕЖАМИ
2.1. Діяльність органів Державного пожежного нагляду у справах про злочини,
пов’язані з пожежами
Розслідування основної маси злочинів, пов’язаних з пожежами, здійснюється
слідчими органів внутрішніх справ, які повинні працювати у тісному контакті з
підрозділами Державного пожежного нагляду як органом дізнання. Органи
Державного пожежного нагляду фактично першими стикаються з пожежами та їх
наслідками і, маючи відповідні засоби і кадри, можуть надати суттєву допомогу у
досудовому розслідуванні злочинів даної категорії.
Говорячи про позитивні моменти проведення дізнання, А. Я. Марков,
Н. А. Власова, Л. С. Корнєва та Т. І. Стєснова зазначають, що розширення
компетенції дізнання дає можливість з одного боку наблизити факт призначення
покарання за злочини, що не являють собою великої суспільної небезпеки, до
моменту вчинення діяння, а з іншого боку, за рахунок скорочення строку
розслідування повною мірою скоротити витрати на його проведення [100, с.29].
У кримінально-процесуальній літературі діяльності органів дізнання присвячено
значну кількість робіт. Однак питання процесуальної діяльності підрозділів
Державного пожежного нагляду (ДПН) як органів дізнання, висвітлені
недостатньо.
Проект кримінально-процесуального кодексу України, підготовлений робочою групою
Верховної Ради України, визначає компетенцію підрозділів Державного пожежного
нагляду як органу дізнання у справах про пожежі і порушення протипожежних
правил [101] (п.5 ст. 41 проекту КПК України). Такий же термін міститься й у
п.6 ст. 101 нині діючого КПК України [36, ст.101 ] та у „Положенні про органи
дізнання в системі МНС України” [102, п.1], хоча ст.270 КК України передбачає
відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної
безпеки [35, ст.270].
У наявності істотна суперечність в основних законодавчих актах, що регулюють
дану сферу правовідносин. Видається, що однозначне розуміння і використання в
юридичній і нормативно-технічній літературі визначених понять буде сприяти
усуванню дублювання і суперечностей у діючих нормативних актах. Це, безумовно,
дозволить уникнути помилок у практичній діяльності. У зв’язку з цим уявляється,
що в даний час на стадії формування законодавчої бази держави як ніколи гостро
виникає необхідність приведення до одноманітності термінології, що встановлена
системою державних стандартів і нормативно-правових актів. У точному її
дотримуванні при розробці законопроектів, використанні в юридичній і іншій
літературі, а також застосуванні в діяльності правоохоронних органів.
Для правильного й однакового розуміння компетенції підрозділів ДПН як органу
дізнання необхідно розглянути ряд основних понять і визначень. Отже, що ж слід
розуміти під органами ДПН? Кримінально-процесуальний кодекс і Закон України
„Про пожежну безпеку” не розкривають значення цього терміна.
Згідно зі ст. 15 Закону України „Про пожежну безпеку” [38] пожежна охорона
підрозділяється на державну, відомчу, сільську і добровільну. Цей же
законодавчий акт зазначає, що державний пожежний нагляд за станом пожежної
безпеки в населених пунктах і на об’єктах різних форм власності здійснюється
відповідно до чинного законодавства державною пожежною охороною в порядку,
установлюваному Кабінетом Міністрів України [38, ст.7]. Із цього випливає, що
правом здійснювати державний пожежний нагляд, а значить і виступати у ролі
органу дізнання, наділена тільки державна пожежна охорона. Відомча сільська і
добровільна пожежна охорона здійснюють тільки контроль за дотриманням правил
пожежної безпеки.
Положення про Державну пожежну охорону, що є основним документом, який
регламентує діяльність органів ДПН, зазначає, що державний пожежний нагляд
(далі ? держпожнагляд) здійснюють:
1. Державний департамент пожежної безпеки (урядовий орган державного управління
у сфері держпожнагляду).
2. Територіальні органи управління Державного департаменту пожежної безпеки МНС
в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі
(територіальні органи держпожнагляду).
3. Підрозділи, безпосередньо підлеглі Державному департаменту пожежної безпеки,
загони і частини державної пожежної охорони (місцеві органи держпожнагляду)
[103, п.6].
Уявляється, що перелічені вище підрозділи Державного департаменту пожежної
безпеки необхідно вважати органами дізнання у справах категорії, що
розглядається. Отже, стосовно до Державного пожежного нагляду, під органами
дізнання слід розуміти підрозділи Державного департаменту пожежної безпеки МНС,
які наділені правом здійснювати Державний пожежний нагляд. Крім того, наказом
МНС України від 27.04.2004 р. № 187 „Про затвердження Положення про органи
дізнання в системі МНС України” утворено штатні структурні підрозділи дізнання
у Державному департаменті пожежної безпеки МНС України та апаратах Головних
управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях та
містах Києві і Севастополі [104].
У Настанові з організації роботи органів державного пожежного нагляду
вказується, що Державний пожежний нагляд очолює начальник Управління Державної
пожежної охорони МНС України, який за посадою є Головним державним інспектором
України з пожежного нагляду. Начальники територіальних органів держпожнагляду
за посадою є головними державними інспекторами з пожежного нагляду відповідно
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Начальники
відділів (відділень), загонів і частин державної пожежної охорони міст, селищ
міського типу, районів у містах, районів є