Розділ 2
особливості впливу податків на розвиток інвестиційного процесу в
Дніпропетровській області
2.1. Динаміка інвестиційного процесу в Дніпропетровській області та її вплив на
економічне становище регіону
Інвестиційна криза перехідного до ринку періоду (1991-2000рр.) в регіонах
України була обумовлена цілим комплексом факторів, до основних з яких можна
віднести: тривалий економічний спад; зменшення валових національних заощаджень;
інфляційні процеси і зниження стійкості національної валюти; структурні
деформації грошової маси; скорочення інвестиційних витрат бюджету при
некомпенсованому фінансування інвестицій за рахунок власних і запозичених
коштів підприємств; загострення кризи бюджетної системи; ріст неплатежів; хитке
фінансове становище підприємств; порушення процесів формування суспільного
капіталу, співвідношення між системою процентних ставок і рівнем рентабельності
реального сектора економіки; переваги в одержанні доходів на фінансовому ринку;
недостатній притік іноземних інвестицій; помилковість економічної політики
держави, що спирається на ліберально–монетаристську модель ринкових
перетворень, відсутність державної інвестиційної стратегії; недосконалість
законодавства стосовно інвестиційної діяльності; повільний темп
інституціональних реформ тощо [32, 53, 107].
Серед визначених факторів економічний спад найсуттєвіше впливає на динаміку
інвестиції. Так, обсяг виробленого суспільного продукту, як важливий
макроекономічний фактор, знаходиться в прямій і зворотній залежності з фактором
інвестицій. Зростання обсягу виробленого продукту, який залежить від
інвестиційної активності, у свою чергу, визначає реальні можливості регіону в
інвестуванні на кожному конкретному етапі розвитку. Спад виробництва веде до
падіння масштабів накопичення, що у свою чергу обумовлює скорочення фінансової
бази інвестицій і зменшення їхнього обсягу. Зниження обсягу інвестицій викликає
зниження капіталоозброєності, що при низькому рівні ефективності використання
інвестицій призводить до зменшення обсягу виробленого продукту. Виток описаної
залежності в регіоні генерував інвестиційну кризу. Її основні прояви: істотний
спад обсягів інвестицій, скорочення сукупного інвестиційного потенціалу,
негативні зрушення у функціональній, галузевій і регіональній структурі
інвестицій, зниження ефективності використання інвестицій, спекулятивний
характер фінансових ринків.
За 1990–2003 рр. спостерігалися різні тенденції щодо розміру інвестицій в
основний капітал (табл. 2.1). Криза інвестицій стала відображенням загальної
кризи економіки, однак, спад в інвестиційній сфері виявився глибшим, темпи
зниження обсягів інвестицій у два рази перевищували темпи падіння валового
суспільного продукту регіону. Як бачимо, у 1998–1999 рр. інвестиції в основний
капітал складали 20,2 % та 19,5 % до 1990 р. і тільки в 2000, 2001, 2002 і 2003
рр. намітилася тенденція підвищення інвестицій в основний капітал (24,1 %, 25,7
%, 25,8 % і 35,6 % до 1990 р.). Дані табл. 2.1 показують, що при загальному
зниженні обсягів інвестицій також мала місце зміна їхньої структури, що
виражалося в збільшенні частки інвестицій в об'єкти виробничого призначення з
71,0 у 1991 р. до 79,4 % у 2003 р.
Тенденція зниження частки вкладень у невиробничу сферу за зовнішніми ознаками
не збігається з однією з закономірностей інвестиційного процесу в економічно
розвинутих країнах. Однак в економіці регіону вона може розцінюватися як
прогресивне явище, оскільки сполучена зі збільшенням реальних обсягів
інвестування в виробничу сферу та забезпечувала підтримку виробничого
потенціалу регіону в умовах відтоку ресурсів зі сфери виробництва у інші
сектори економіки з більш високою нормою прибутковості.
Таблиця 2.1
Динаміка валового суспільного продукту й інвестицій Дніпропетровської
області у 1990–2003 рр., % до 1990 р. у порівняних цінах [131]
Рік
ВВП
Інвестиції в основний капітал
У тому числі
інвестиції в об'єкти виробничої сфери
інвестиції в об'єкти невиробничої сфери
1991
93,4
90,3
71,0
29,0
1995
47,2
32,1
73,3
26,7
1996
42,8
24,0
78,2
21,8
1997
40,9
20,9
73,8
26,2
1998
38,7
20,4
75,5
24,5
1999
39,1
19,5
80,5
19,5
2000
43,9
24,1
79,4
20,6
2001
46,7
25,7
2002
69,2
25,8
2003
69,9
35,6
В умовах випереджаючих темпів падіння інвестицій у порівнянні з темпами спаду
валового суспільного продукту регіону відбулося зменшення і норми капітальних
вкладень з 20,9 % у 1995 р. до 6,3 % у 1999 р., але починаючи з 2000 р.
відбувається поступове збільшення цього показника до 11,1 % у 2003 р. (табл.
2.2).
Таблиця 2.2
Динаміка норми капітальних вкладень до валового суспільного продукту
Дніпропетровської області за 1995–2003 рр., млн. грн. [131]
Показники
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
Валовий суспільний продукт
8535
11135
11781
13442
17282
21091,9
26284,6
31243,2
38317,4
Капітальні вкладення
1784
1335
1162
1133
1082
1891
2349
3012
4246
Відношення капітальних вкладень до валового суспільного продукту, %
20,9
12,0
9,9
8,4
6,3
9,0
8,9
9,6
11,1
Такі позитивні тенденції щодо збільшення відносного рівня капітальних вкладень
ведуть до відновлення технологічного потенціалу та сприйнятливості до
інновацій, що має важливе значення для подальшого функціонування економіки.
Технологічна структура інвестицій в основний капітал в регіоні показує (табл.
2.3), що за період 1985–1997 рр. в сукупності будівельні, монтажні і капітальні
роботи переважали майже на 20–30 % над вкладеннями інвестицій в обладнання,
інструменти й інвентар. Але починаючи з 1998 р. ситуація почала змінюватися і в
200
- Київ+380960830922