Ви є тут

„Палінодія” Захарії Копистенського як історичне джерело і пам’ятка української історіографії ХVІІ ст.

Автор: 
Степенькіна Парасковія Яківна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002404
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЗАХАРІЇ КОПИСТЕНСЬКОГО
Про Захарію Копистенського, як і про більшість видатних представників Нового
часу, дуже мало біографічних даних. Невідомими залишаються роботи, в яких
церковні діячі чи письменники ХVП ст. дали б вичерпну інформацію про життя та
діяльність цієї непересічної особистості. Серед сучасників, хто залишив окремі
згадки про З.Копистенського, варто виділити Памву Беринду, Тарасія Земку та
Афанасія Кальнофойського.
Зважаючи на те, що відоме лише чернече ім’я Копистенського – Захарія –
практично неможливо достовірно простежити його життєвий шлях від народження до
1616 р. Про подальше життя Захарії як ієромонаха та архімандрита дізнаємось з
праць В.Завитневича, С.Голубєва, А.Іщака, а також сучасних дослідників
Л.Тимошенка, В.Кметя та ін.
У даному розділі нами систематизована відома інформація, що стосується
життєвого і творчого шляху Захарії Копистенського.
2.1. Світське життя З.Копистенського
На сьогодні однозначно не встановлена дата народження Захарії Копистенського.
На думку А.Іщака, це може бути дата близько 1585 р. [192, с.161]. Цю дату
повторив Б.Струмінський [195, с.ХХХі]. Звернувши увагу на слова
З.Копистенського в “Палінодії”: “Ачколвек и я за велице щасливого почитал бым
себе был, гды бы ласка Божая притомности моей, даровала насладится еще в живых
так пресветлого княжати (В.К.Острозького. – П.С.), але того там веку будучи мал
в братіи моей, и на всем недозрелостью обять не удостоилемся [42, с.1139]”,
припускаємо, що більш правдивою датою народження може бути після 1590 р. Тому
що, зваживши на дату смерті князя В.К.Острозького – 1608 р., не міг вік
З.Копистенського – 23 роки – бути незрілим.
В українській історіографії дослідники не називають конкретно місце народження
Захарії. Окремі з них [70, с.26; 79, с.526] місцем народження називають м.
Перемишль (нині м. Пшемишль на території Польщі) або перемишльська земля.
Є.Пшеничний у своєму дисертаційному дослідженні на підставі “Рукописной книги
усопших” церкви св. Трійці місцем народження Захарії вказує м. Дрогобич, хоч на
абсолютній достовірності не наполягає [151, с.21]. Нами звернута увага на слова
Афанасія Кальнофойського, соборного ченця Києво-Печерського монастиря, який у
“Тератургимі” написав, що Захарія походив з села Кописна: “Захарія з Кописна
Копистенський [40, с.65]”. Тобто, він однозначно вказав село Кописно як місце
народження Захарії. На користь села Кописно є дані з “Актів Гродських та
земських” [1, с.157], а також дослідження В.Кметя. Він “протопластом роду”
Копистенських вважає Йосифа Бідуна, “який у 1408 р. отримав від короля
Владислава ІІ Ягайла городище Копистно (Кописно. – П.С.) з порожнім дворищем та
церкву Покрову Пресвятої Богородиці за умови служити “двома лучниками” [112,
с.34]”. Наведені факти дозволяють вважати місцем народження З.Копистенського с.
Кописно.
Відносно походження, то майже всі дослідники підтримують С.Несецького, який
вказав належність Захарії до роду перемишльської шляхти, герб роду яких належав
до герба “Леліва” [194, с.219]. Польські геральдисти вважають, що герб “Леліва”
у ХI ст. з берегів Рейну приніс якийсь Тацимир. Він заснував у Польщі місто,
породичався з польськими родами і передав їм свій герб: у голубому щиті –
шестипроменева зірка золотого кольору і під нею золотого кольору півмісяць
ріжками догори [122, с.278]. Герб З.Копистенського є в “Тріоді пісній” (видана
Києво-Печерською лаврою, 1627).
На щиту, що подібний до гербів польського роду “Леліва”, зображено шестикутну
зірку, нижче якої – півмісяць ріжками вверх. Кольори щита – поле голубе, зірка
і півмісяць – золоті. Надшоломник дещо стилізований, по кутах якого літери, що
означають: Захарія Копистенський Архімандрит Київський [173, с.175] Герб значно
скромніший, ніж родовий герб.
Герб З. Копистенського вміщено і під “Омилією албо казаніем на роковую память
отце Елисея Плетенецкого”. Під гербом була одна з епіграм Тарасія Земки [173,
с.145].
Генеалогію роду Копистенських викладено у передмові до “Іже в святих отця
нашого Іоанна Златоустого Архієпископа Константинограда, патріарха
Вселенського, Бесіди на 14 посланій св. апостола Павла”, що складена 16 травня
1623 р. ієромонахом Києво-Печерської лаври Памвою Бериндою і присвячена
дворянину Феодору Копистенському. У ній є багато відомостей про родину
Копистенських. П.Беринда насамперед звертає увагу на давність шляхетського роду
Копистенських: “еще от Лва князя Росскаго, а потом от королей полских волности,
прерогативы и данины свои мает”. У роду Копистенських йшли поруч митра і
ратище, тобто стан архієрейства та воїнства, а також були філософи,
проповідники і богослови. [173, с.128-129].
Вивчення історіографії та джерельної бази з досліджуваної проблеми дозволило
нам встановити такі дані роду та родини Захарії Копистенського. Рід
Копистенських походив від Йосифа Бідуна, який, вочевидь, був військовим, бо
П.Беринда охарактеризував його як чоловіка войовничого і сильного [173, с.82].
Після отримання с. Кописно (1408) Йосиф змінив прізвище Бідун на Копистенський
[172, с.136]. За джерелами 1438 – 1443 рр., В.Кметь називає імена його нащадків
(синів або внуків) – Хан і Малук Копистенські, а також синів Малука – Андрій,
Сенько та Оначко [112, с.34].
Б.Струмінський називає ім’я батька Захарії – Хома (Thomas) [196, с.XXXI], хоч
інших підтверджень імені не виявлено. З давнього боярського роду Ритаровських
походила мати Захарії – Лукія [112, с.54].
У примітках до “Передмови” англомовного видання “Палінодії” названі імена
братів батька З.Копистенського – Михайло (світське ім’я Матвій), Яків, Василь,
Дем’ян, Федір, Григорій та ім’я сьом