Ви є тут

Ринок деривативів: зарубіжний досвід та перспективи розвитку в Україні

Автор: 
Гоффе Валерія Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U002480
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ДЕРИВАТИВІВ НА СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ
2.1. Особливості використання деривативів у фінансово-кредитній сфері
Світовий досвід компаній у галузі управління ризиками діяльності свідчить, що
одними з найбільш дієвих інструментів мінімізації ризиків є деривативи. З метою
здійснення найбільш ефективного управління ризиками, багато компаній та
фінансових інститутів використовують операції хеджування форвардними,
ф’ючерсними, опціонними та своп-контрактами. Дані контракти є ефективними
інструментами зниження процентного, валютного, кредитного, цінового ризиків,
ризику зміни курсів акцій, ризику економічного циклу, ризику зміни економічної
кон’юнктури та інших фінансових ризиків.
Фінансові інститути грають подвійну роль на ринку деривативів: з одного боку,
вони виступають посередниками при проведенні підприємствами операцій
хеджування, з другого - укладають угоди купівлі деривативів з метою хеджування
власних ризиків діяльності та отримання прибутків від спекуляції даними
фінансовими інструментами. Завдяки високому рівню розвитку операцій з
деривативами, виконуваними фінансовими інститутами у світі, їх клієнти мають
можливість отримання доступу до найбільш ефективних інструментів хеджування
ризиків на фінансовому ринку.
Згідно з одержаними даними, у більшості країн світу інституційні інвестори
широко здійснюють операції з деривативами (таб. В.1. додатку В). Так, згідно з
міжнародним оглядачем Greenwich Associates, у США близько 36% респондентів
здійснюють операції з деривативами, у той час, як в Азії - близько 40%
респондентів, у Японії у середньому 46,5%. Найвищий показник, згідно з даним
джерелом, спостерігається у Європі, де деривативами користуються 96%
респондентів. Згідно з інформацією інших міжнародних оглядачів, деривативами
користуються 52% респондентів (Institutional Investor), 67% (Нью-Йоркський
університет, Школа Бізнесу Штерн), 71% (LIFFE). Дані результати відрізняються
один від одного, однак вони дозволяють зробити висновок, що інституційні
інвестори розвинутих країн світу використовують деривативи у своїй діяльності.
Інституційні інвестори застосовують деривативи, користуючись різними мотивами
(таб. В.2 додатку В). Основним з даних мотивів, згідно з більшістю
проаналізованих джерел, є мотив зниження ризику, тобто проведення операцій
хеджування за допомогою деривативів. Згідно з одержаними даними, деривативи з
метою зниження ризику використовують у власній діяльності 70% респондентів
(Нью-Йоркський університет, Школа Бізнесу Штерн), 62% (Record Treasury
Management), 54% (Watson Wyatt). Іншими важливими мотивами використання
деривативів є підвищення дохідності, розміщення активів, управління грошовими
потоками [147].
У результаті проведеного аналізу операцій з деривативами на Чиказькій товарній
біржі було з’ясовано, що обсяги проведених операцій з деривативами у грудні
2003р. склали 34,987,155 млн.дол.США, що на 51,65% вище, ніж обсяг операцій з
деривативами у грудні 2002р. Таким чином, можна стверджувати, що обсяги
операцій з деривативами збільшуються з плином часу, що свідчить про підвищення
зацікавленості компаній та фінансових інститутів у їх проведенні. Дані додатку
Д показують, що найбільші обсяги операцій на біржі у грудні 2003р. проводилися
з фінансовими ф’ючерсними контрактами (23,159,983 млн.дол.США),
сільськогосподарськими ф’ючерсними контрактами (4,755,802 млн.дол.США),
фінансовими опціонними контрактами (4,744,454 млн.дол.США). Найбільше зростання
операцій у грудні 2003р. порівняно з 2002р. спостерігалося по операціях з
металевими ф’ючерсами на золото (875%), срібло (533%), індексними опціонами на
промисловий індекс Dow Jones (425%), 5-річними процентними свопами (204,44%)
[154].
Таким чином, отримані результати свідчать про важливу роль операцій з
деривативами у діяльності компаній та фінансових інститутів у розвинутих
країнах світу. Вивчення наукових праць зарубіжних авторів дозволяє зробити
висновок, що одними з перших деривативів, які компанії використовували з метою
мінімізації ризиків власної діяльності, були форвардні контракти.
Особливістю використання форвардних контрактів у фінансово-кредитній сфері є
те, що вони можуть активно застосовуватися фінансовими інститутами та
портфельними менеджерами як ефективні інструменти хеджування процентного та
валютного ризиків. Фінансовими установами найчастіше використовуються
форвардний контракт за відсотковими ставками, а також форвардний валютний
контракт. На сучасному валютному ринку існує кілька модифікацій форвардних
валютних контрактів: форвардні опціони з відкритим терміном виконання;
форвардні контракти з використанням валютних контокорентів; непрямі форвардні
валютні контракти; форвардні контракти з опціоном анулювання [85].
Операції хеджування за допомогою ф’ючерсних контрактів почали використовуватися
компаніями та фінансовими інститутами розвинутих країн світу після того, як
виникла об’єктивна необхідність стандартизації даних контрактів у відповідності
до найбільш розповсюджених умов контрактів. Особливістю ф’ючерсних угод є те,
що інвестор не повинен шукати партнера для укладення контракту та розробляти
умови угоди, оскільки він має можливість укласти контракт зі стандартизованими
умовами на ф’ючерсній біржі. На практиці фінансові установи використовують
багато видів ф’ючерсних контрактів, кожний з яких являє собою ефективний
інструмент хеджування відповідного ризику діяльності. За допомогою ф’ючерсних
контрактів проводять хеджування процентного, валютного, цінового ризиків,
ризику зміни кон’юнктури ринку, ризику