РОЗДІЛ 2 ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ
2.1. Структура фінансових ресурсів у реалізації цілей суспільного добробуту
Перехід до ринку не є самоціль, а лише спосіб досягнення зростання суспільного добробуту, при якому провідну роль відіграють фінансові відносини у сфері соціального забезпечення громадян. В умовах економічних перетворень, які здійснюються в Україні, ріст суспільного добробуту набуває особливої актуальності. Досягнення суспільного добробуту можливе тільки при ефективному функціонуванні таких сфер суспільного життя як економіка, соціальні відносини, наука, освіта, система охорони здоров'я та ін. Тобто, перехід до ринкової економіки та подальше ефективне її функціонування можливе тільки за умов соціальної орієнтації.
Із досягненням незалежності держави був обраний курс на перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки. Головною метою такої економіки є підвищення якості життя населення. Без платоспроможного попиту не може бути нормальної пропозиції товарів, послуг, а отже не може бути й їхнього виробництва. Тому, значне підвищення добробуту широких верств населення має стати не тільки ціллю, а й основною умовою становлення нормальної соціальної ринкової економіки.
Загальну економічну атмосферу можна охарактеризувати основними показниками, що показані в таблиці 2.1 [80, c. 3]. Із наведених у таблиці 2.1 даних можна спостерігати поступове економічне зростання, яке характеризується збільшенням ВВП, наявних грошових доходів населення, поступового росту заробітної плати, при відносно стійкому рівні офіційного безробіття. Починаючи з 1999 року відбувається ріст приватного споживання і відповідно соціальної захищеності населення.
Таблиця 2.1
Основні економічні показники за 1996-2003 роки
19961997199819992000200120022003(прогноз)Економічна діяльність
ВВП, млрд. грн
ВВП, реальний, рвз*
Наявні грошові доходи населення, реальні, рвз
81,5
-10,0
-12,3
93,4
-3,0
5,1
102,6
-1,9
-5,8
130,4
-0,2
1,2
173,0
5,8
11,1
203,8
8,0
10,5
228,3
4,5
7,0
258,9
6,0
8,0Ринок праці Населення, млн. чол.
Заробітна плата, реальна, рсвз**
Офіційне безробіття, %
51,1
-2,5
1,3
50,5
-0,4
2,3
50,1
-2,8
3,7
49,7
-5,7
4,3
49,3
1,0
4,2
48,9
9,0
4,0
48,8
3,5
4,5
48,7
4,5
5,5Бюджет
Доходи (Зведений), % ВВП ***
Сальдо за методологією МВФ, % ВВП
28,2
-3,2
30,1
-5,6
28,2
-2,7
25,9
-2,4
28,4
-1,1
25,6
-1,2
24,4
-1,6
23,8
-1,0Споживання
Приватне,
млрд. грн.
Приватне, рвз
53,9
61,5
14,1
74,6
21,3
100,7
34,9
121,1
20,2
140,1
15,7
159,0
13,5 Примітки: *рвз = річна відсоткова зміна, **рсвз = річна середня відсоткова зміна,
***за методологією МВФ починаючи з 2001 року;
Джерело: Держкомстат, НБУ, Міністерство фінансів. Розрахунки і прогноз: "Квартальні передбачення", власні розрахунки
Соціальні проблеми є похідними від економічних. Так, падіння рівня життя населення за 1991-1998 роки відбулося, у першу чергу, за рахунок зменшення реальних доходів і наявності істотної заборгованості по заробітній платі та соціальних виплатах (пенсіях, допомогах, стипендіях тощо). Крім того, існують і психологічні труднощі, пов'язані з відсутністю у суб'єктів економіки сподівань на краще - інфляційними та курсовими очікуваннями, чеканням подальшого погіршення ситуації у виробничій та соціальній сфері.
Щоб позбутися названих проблем та труднощів в Україні необхідно досягти економічної стабілізації для того, щоб відбувалося ефективне функціонування ринкових механізмів на всіх рівнях: мікро- та макроекономічному, здійснювалася ритмічна робота фінансових та нефінансових ринків, стабілізувалися цінові та платіжні механізми. Так, наприклад, один із основних показників економічної та фінансової стабільності ВВП другий рік поспіль зростає і набуває позитивних значень (див. рис. 2.1).
Рис 2.1. Темпи зміни реального ВВП*
*Джерело: Держкомстат України (2002, 2003 роки - прогнозні)
Також критеріями загальної фінансової стабілізації вважають відносно безпечний рівень державного боргу та незначний або нульовий дефіцит бюджету, прийнятний рівень інфляції та курсу національної грошової одиниці, параметри грошово-кредитного обігу сфери тощо. Крім того, необхідно використовувати позитивний вітчизняний та зарубіжний досвід, який свідчить, що найефективнішими вкладеннями є інвестиції у людину, її потенційні можливості.
Для відповіді на питання про механізм реалізації політики досягнення добробуту у першу чергу, ми вважаємо, необхідно розглянути дилему: якою має бути ця політика, що проводиться в суспільстві, - активна чи пасивна, тобто на принципах позитивної чи нормативної економіки вона повинна будуватися. У випадку, коли суспільство володіє достатньою ресурсною базою, а економіка знаходиться на стадії росту, є можливість стимулювати процес споживання, що забезпечить доходи абсолютної більшості працездатного населення. А це, у свою чергу, забезпечить суспільну стабільність в основному за рахунок соціальної природи ринкового сектора економіки. У відношенні до непрацездатного населення можуть використовуватися такі інструменти "політики добробуту" як соціальні трансферти та інші види виплат. Зазначений тип економічної поведінки в економічній літературі прийнято відносити до економіки добробуту, а функції суспільних інститутів зводяться до пасивної ролі з підтримки умов, які забезпечують суспільну стабільність.
За умови, коли суспільство не володіє достатньою ресурсною базою, а економіка знаходиться на стадії спаду, то неможливо стимулювати процес споживання, досягаючи суспільної стабілізації за