РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи були проведені в державному племінному птахозаводі ім. Фрунзе АР Крим на різному генетичному матеріалі. Основним матеріалом досліджень, з використанням якого розробляли селекційні прийоми по поліпшенню основних економічновагомих для яєчної птиці ознак (несучості, маси і якості яєць), були вихідні лінії кросу "Білорусь-9": 4 сірої каліфорнійської породи, 5 і 6 породи леггорн, а також лінія Д із кросу "Хайсекс білий".
Лінії 4, 5, 6 були завезені в держплемзавод ім. Фрунзе у 1996 році із Білоруської зональної дослідної станції з птахівництва у вигляді інкубаційних яєць без походження. Тобто це були по суті прабатьківські форми кросу "Білорусь-9". Лінія Д була завезена у вигляді інкубаційних яєць без походження із племзаводу "Горки 2" Московської області в 2000 році. Яйця були проінкубовані у племзаводі. Одержаний молодняк був помічений криловими мітками.
Вирощені молодки були поставлені на індивідуальний облік продуктивності з метою оцінки цього завезеного вихідного матеріалу за комплексом господарсько корисних ознак.
У 1997-1998 рр. оцінку птиці ліній 4, 5, 6 здійснювали до 72-тижневого віку. Потім на основі індивідуальних показників продуктивності відбирали кращу птицю на другий рік використання. При цьому основною ознакою відбору була несучість. Така технологія селекції передбачалась авторами кросу "Білорусь-9" і була рекомендована господарству при завезенні інкубаційних яєць [136].
Від відібраної переярої птиці у березні 1998 року була одержана перша генерація птиці, з якою і була розпочата індивідуально-сімейна селекція. Для цього у лютому 1998 року були сформовані селекційні гнізда по 20 несучок у кожному гнізді. Оскільки птиця була без походження, підбір несучок і півнів у гнізда був рендомізований.
Після оцінки першої генерації птиці кросу "Білорусь-9" була розроблена програма подальшої селекції кожної завезеної лінії. Програмою передбачалась диференціація ліній породи леггорн за двома важливими ознаками, а саме: лінію 5, яка в структурі кросу "Білорусь-9" вважалась батьківською в материнській формі 56, спеціалізувати на підвищену масу яєць, особливо в початковий період яйцекладки, а лінію 6, як материнську лінію материнської форми, - на підвищену несучість, ранню скоростиглість.
Така спеціалізація ліній за певними ознаками була визначена на основі вивчення, за даними літератури [128, 175], закономірностей успадкування нащадками основних ознак яєчної птиці від матерів та батьків.
Лінію 4 сірої каліфорнійської породи передбачалось використовувати як батьківську форму для одержання міжпородного фінального гібриду кросу "Білорусь-9У" шляхом схрещування півнів цієї лінії з самками двохлінійної форми 56 породи леггорн. Селекція цієї лінії проводилась за комплексом ознак. Структура вдосконаленого кросу "Білорусь-9У" наведена на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Схема вдосконаленого кросу "Білорусь-9У"
При створенні вихідних ліній такого кросу, спеціалізованих за окремими продуктивними ознаками, були проведені наукові дослідження по розробці ряду селекційних прийомів, спрямованих на поліпшення основних економічно вагомих для яєчної птиці ознак (несучості, маси і фізико-морфологічних якостей яєць), визначена ефективність їх застосування в практичній селекції цих ліній. Крім того, протягом 2003 - 2005 рр. були проведені досліди по вивченню адаптивних якостей птиці прабатьківського і батьківського стада кросу голландської селекції "Хайсекс білий" в умовах України, а саме в Криму.
Напрямки досліджень і їх основні етапи наведені на схемі (рис. 2.2).
Е Т А П И Д О С Л І Д Ж Е Н ЬІ. Оцінка ефективності застосування методу "прилиття крові" для поліпшення господарсько корисних ознак лінійної птиці 1. "Прилиття крові" від ліній селекції Інституту птахівництва
УААН до ліній 5 і 6 кросу "Білорусь-9" (1999-2000 рр.) 2. "Прилиття крові" від півнів лінії Д із кросу "Хайсекс білий" до лінії 6 кросу "Білорусь-9" (2000-2001 рр.) 3. Зворотні схрещування гібридів F1 на поліпшувану лінію (2001-2002 рр.)ІІ. Розробка селекційних прийомів поліпшення несучості і якості яєць при внутрішньолінійній селекції 1. Проведення порівняльної оцінки племінних якостей півнів з використанням даних продуктивності напівсестер та дочок при різних варіантах підбору пар для відтворення нащадків (1999-2003 рр.) 2. Розробка нових критеріїв відбору кращої птиці та оцінка ефективності спрямованої селекції на поліпшення маси і якості яєць (2000-2003 рр.) 3. Оцінка ліній в процесі їх селекції за фізико-морфологічними якостями яєць та імуногенетичними маркерами (2000-2002 рр.)ІІІ. Удосконалення технології відтворення селекційного стада 1. Оцінка молодої і переярої птиці за відтворними якостями (2000-2002 рр.) 2. Оцінка продуктивних якостей нащадків від молодої і переярої птиці (2000-2002 рр.) 3. Вивчення повторюваності оцінки племінної цінності півнів при їх використанні протягом двох років (2001-2002 рр.)IV. Оцінка адаптивної здатності прабатьківських і батьківських форм кросу "Хайсекс білий" в умовах України (2003-2004 рр.) 1. Оцінка продуктивності прабатьківських і батьківських форм при різних прийомах відбору птиці в маточне стадо 2. Вивчення різниці між лініями прабатьківських форм та складною материнською формою за основними господарсько корисними ознаками
Рис. 2.2. Схема досліджень
При оцінці першої генерації птиці, завезеної в держплемзавод ім. Фрунзе із Білоруської зональної дослідної станції, лінії 5 і 6 материнської форми кросу "Білорусь-9" мали низькі показники маси яєць: у 30-тижневому віці 51,7-52,3 г, у 52 тижні - 58,1-58,7 г.
Для їх якомога швидшого поліпшення було застосовано метод "прилиття крові", який проводили в 3 етапи - у 1999, 2000 і 2001 роках.
На початку досліджень (1999 р.) в господарстві була пе