Педагогічні засади соціальної роботи зі студентською молоддю у вищих навчальних закладах США

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ США
2.1 Особливості управління соціальною роботою зі студентською молоддю в США
У системі управління соціальною роботою в США виділяють державні та громадські типи керівництва. Державне управління соціальними програмами, яке спрямоване на захист і підтримку молоді, здійснюється на федеральному рівні, основні цілі цих програм полягають:
- у розробці політики соціального захисту молоді;
- у зборі інформації стосовно проблем у сфері соціального захисту молоді;
- у відносинах із місцевими органами влади;
- у контролі за виконанням законодавчих актів, спрямованих на соціальний захист молоді;
- у забезпеченні статистики в сфері молодіжної політики тощо [178].
Основна мета молодіжної політики в США, полягає у створенні сприятливих умов для життя молоді, її нормального розвитку та самореалізації.
Організація соціального захисту молоді в США має три рівні: рівень держави, адміністрації штатів та органів управління місцевих громад. Останні при розробці та реалізації програм соціального захисту активно взаємодіють із відділами адміністрації штатів, такими, як відділ освіти, медичного обслуговування тощо. На державному рівні управління відбувається розробка законодавчих основ захисту прав молоді, розробка соціальних програм, їх фінансування, контроль за їх здійсненням, збір інформації тощо. Студентські соціальні служби університетів США активно взаємодіють з адміністрацією штатів та управлінням місцевих громад. Ця взаємодія полягає у включенні соціальних служб університетів до різноманітних соціальних програм які мають на меті соціальну і матеріальну підтримку соціально незахищеної молоді [189].
Державна система організації соціальної роботи з молоддю ґрунтується на наукових засадах, що передбачає застосування відповідних організаційних моделей соціальної роботи на кожному рівні. Ще до початку 90-х років ХХ століття, в американській науковій літературі було виявлено більше двадцяти теоретичних моделей обґрунтування процесу організації соціальної роботи на різних рівнях державної соціальної системи. Це сприяло розумінню соціальної роботи як особливої соціальної діяльності і суспільного явища. Кожна така модель передбачала певний зміст, комплекс форм та методів допомоги.
Проведений нами порівняльний аналіз сучасних моделей організації соціальної роботи зі студентською молоддю свідчить, що вони базуються на великій кількості наукових теорій, які дослідники [56,116,118,183] об'єднують у три основні групи моделей: соціолого-орієнтовані моделі організації соціальної роботи (соціально-екологічна теорія соціальної роботи; соціально-радикальна теорія; марксистська теорія соціальної роботи; системна теорія тощо), психолого-орієнтовані моделі (психодинамічна концепція; екзистенціальна теорія соціальної роботи; гуманістична теорія концептуально-теоретичного бачення соціальної роботи; комунікативна теорія соціальної роботи; кризис-інтервентна теорія, біхевіористський підхід) та комплексно - педагогічні (когнітивна теорія теоретичного обґрунтування соціальної роботи; рольова теорія соціальної роботи; соціально-педагогічна теорія індивідуальної та соціальної суб'єктності людини тощо) (додаток Б).
Психолого-орієнтовані моделі ґрунтуються передусім на психологічних знаннях, урахуванні закономірностей психологічного статусу та розвитку особистості молодої людини, що дозволяє соціальному працівникові використовувати різні методики та технології, що сприяють ефективному розв'язанню індивідуально-особистісних проблем студентської молоді. Гіпотези та докази, які свідчать про велику роль у людському житті підсвідомих імпульсів, в основному біосексуального характеру, в певній мірі вплинули не лише на вибір методик психотерапевтичної допомоги, технологій соціально-психологічної підтримки молодих людей, але і на філософсько-соціологічне підґрунтя соціальної роботи, її теоретичні конструкції. Так, наприклад, психодинамічні, психосоціальні теорії соціальної роботи і сьогодні значною мірою використовують досягнення фрейдизму та неофрейдизму. В той же час вони мають самостійну специфіку, тому що орієнтуються на комплексну, цілісну підтримку життєстійкості людини, хоча і акцентують увагу в цій проблематиці на психологічні та соціально-психологічні компоненти [120].
Соціолого-орієнтовані моделі спрямовані переважно на так звану "структурну соціальну роботу" і спираються на пізнання закономірностей соціального розвитку молоді, структурування суспільства, взаємодію його соціальних інститутів.
Комплексно-педагогічні моделі спрямовані на використання всього педагогічного потенціалу соціуму для стимулювання розвитку, реалізації індивідуальних можливостей кожної молодої людини.
Важливою позицією у розумінні сутності теорій соціальної роботи зі студентською молоддю є бачення цього процесу як в організаційному, так і у змістовному планах. Одним із провідних теоретичних підходів до визначення змісту соціальної роботи є позиція, яка визнана багатьма спеціалістами в США: "Саме соціальна педагогіка є інтегративною теоретичною основою, що наповнює і систематизує відповідним гуманістичним змістом види, форми, технології, організаційні моделі соціальної роботи зі студентською молоддю" [232, с.18].
Американські науковці приділяють багато уваги проблемі ефективності управління системою соціальної роботи на місцевому рівні, безпосередньо в навчальних закладах, може бути вирішена тільки за умови забезпечення компетентності та відповідної професійної майстерності кожного суб'єкта даного процесу.
Компетентність соціального працівника як суб'єкта управління, характеризується його готовністю до виконання професійних функцій, наявністю соціальних установок і його професійної психолого-педагогічної підготовки. Головне - це професійні знання у сфері своєї діяльності, ерудиція та професійна майстерність. "Професійна майстерність" включає сукупність таких умінь:
- вирішувати завд