РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина роботи проводилась протягом 1999 - 2003 років в навчально-дослідному господарстві ДДАУ "Самарський" Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в лабораторіях і на кафедрі розведення і генетики сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету.
Матеріалом для досліджень були свині створюваного типу державного племінного заводу "Самарський".
У досліді спочатку нами було оцінено сучасний рівень продуктивних якостей свиноматок створюваного типу в ДПЗ "Самарський" Дніпропетровської області за результатами опоросів, які отримано протягом 1999 - 2003 років. Також вивчено поєднаність трьох ліній кнурів і п'яти родин свиноматок. Схема досліду представлена на рис.2.3.1.
Для вирішення поставлених задач у 1999 році разом із співробітниками кафедри розведення і генетики с.-г. тварин ДДАУ проведено імунологічні дослідження, за результатами яких проведено розподіл ремонтних кнурців і свинок на дві генетичні форми і дослідні групи. Для проведення досліду відповідно схемі (рис.2.3.1) відібрано за принципом аналогів (за походженням, живою масою та віком) ремонтних кнурців і свинок по дві групи. В першій групі тварини батьківської генетичної форми, а в другій - материнської генетичної форми, по 10 голів в кожній. Групи сформовано після відлучення поросят в двомісячному віці за результатами серологічних реакцій.
Протягом проведення досліду тварини обох генетичних форм утримувались групами та індивідуально у відповідності з технологією господарства. Умови
Схема досліду
Рис. 2.1. Схема науково-господарського досліду.
39
утримання і годівлі всіх груп піддослідних свиней були однаковими і відповідали існуючим вимогам.
Контроль за ростом і розвитком ремонтного молодняку обох генетичних форм проводився шляхом його індивідуального зважування і вимірювання за дві години до годівлі у віці 2, 4, 6 і 10 місяців. У ці вікові періоду паралельно зі зважуванням брали такі проміри тіла: висота в холці, довжина тулубу, обхват грудей за лопатками, ширина і глибина грудей за лопатками.
Інтенсивність росту і розвитку піддослідних свинок і кнурців обраховувалась як в абсолютних, так і відносних величинах приросту маси і лінійних показників. Для цього визначали середньодобовий приріст живої маси за загальноприйнятою формулою.
Відносний приріст живої маси, що показує інтенсивність росту, розраховувався за формулою:
(2.3.1)
де К - відносний приріст живої маси, %
W0, W1 - жива маса, відповідно на початку і в кінці періоду, кг.
Інтенсивність формування молодняку різних генетичних форм у ранньому онтогенезі визначали за наступними прогнозуючими показниками: інтенсивність формування тварин (?t), індекси рівномірності (Ір) та напруги (Ін) росту. Інтенсивність формування визначали за формулою Ю.К. Свєчина [171]:
(2.3.2)
де ?t - інтенсивність формування
W2, W4, W6 - жива маса свиней у віці 2,4 і 6 місяців, кг.
Індекс напруги росту визначали за формулою:
(2.3.3)
де Іn - індекс напруги росту
?t - інтенсивність формування
ВП - відносний приріст, %
СП - середньодобовий приріст, г.
Індекс рівномірності росту визначали за формулою:
(2.3.4)
де Ір - індекс рівномірності росту
?t - інтенсивність формування
СП - середньодобовий приріст, г.
Для оцінки вікових змін пропорцій будови тіла тварин на основі взятих промірів визначались наступні загальноприйняті індекси: розтягнутості, збитості, глибокогрудості та масивності.
Кров у піддослідних свинок і кнурців брали з бічної гілки великої вушної вени зовнішньої поверхні вуха шляхом її проколу. Взяття крові проводилось в один і той же час доби, вранці з 9 до 11 години у 5 відібраних тварин з кожної групи у віці 4, 6 і 10 місяців. Дослідження показників крові проводились в клінічній лабораторії лікарні швидкої допомоги міста Дніпропетровськ. Досліджено такі показники крові: кількість еритроцитів і лейкоцитів - за загальноприйнятою методикою, шляхом підрахунку в камері Горяєва; вміст гемоглобіну - за загальноприйнятою методикою з допомогою гемометра Салі; кольоровий показник; вміст глюкози; вміст у сироватці крові загального білка - рефрактометричним способом; вміст у сироватці крові альбумінів і глобулінів нефелометричним методом; резервна лужність крові за Неводовим; вміст кальцію і фосфору у крові.
Відгодівельні та м'ясні якості свиней батьківської і материнської генетичних форм оцінювались за результатами контрольної відгодівлі 18 підсвинків, що була проведена згідно загальноприйнятих вимог на базі Дніпропетровського обласного підприємства (Синельниківський філіал). Відгодівельні якості оцінювали за наступними показниками: скороспілість, середньодобовий приріст живої маси за період відгодівлі та витратами кормів на 1 кг приросту. М'ясні якості оцінювали після проведення контрольного забою за довжиною півтуші та товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців.
Фізико-хімічні властивості м'яса піддослідних підсвинків досліджувались у лабораторії Полтавського науково-дослідного інституту свинарства за методикою Томмє і ін. [206] за такими показниками: ніжність, кислотність, вологоутримуюча здатність, гігроскопічна волога, зола, протеїн, жир.
Фізико-хімічні властивості сала піддослідних тварин оцінювали у лабораторії Полтавського науково-дослідного інституту свинарства за наступними показниками: волога, початкова і кінцева температура плавлення, йодне число.
Нами було також проведено гістологічний аналіз найдовшого м'яза спини за загальноприйнятою методикою.
Відтворні якості піддослідних свиноматок і кнурів-плідників оцінювались за результатами перших трьох опоросів за такими показниками:
1. Тривалість супоросності, днів.
2. Багатоплідність - кількість живих, нормально розвинених поросят на один опорос, г
- Київ+380960830922