РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ЛОГІКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СИСТЕМА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ
2.1. Вивчення актуального стану сформованості розумової культури старшокласників
Експериментальне дослідження було проведено з метою перевірки розробленої нами теоретичної моделі формування розумової культури старшокласників. Нам належало також перевірити гіпотезу про зміст і рівні становлення розумової культури старшокласника; конкретизувати опис цього особистісного утворення, вичленувавши найхарактерніші його показники; відібрати оптимальний пакет діагностичних методик; виявити засоби найуспішнішого формування розумової культури старшокласника.
Висунуту гіпотетичну модель формування розумової культури старшокласників можна описати як систему змінних, серед яких виокремлюємо незалежну та залежну. Незалежною змінною - новим чинником, який ми вводимо у навчальний процес експериментальної групи, - виступає експериментальне навчання, що ґрунтується на сукупності творчих завдань і евристик. Залежною змінною, що трансформується під впливом незалежної, виступає розумова культура старшокласників.
Нами поставлено наступні цілі констатувального експерименту:
1) виявити наявний рівень розумової культури експериментальної групи старшокласників;
2) визначити готовність вчителів до організації системи НТД;
3) проаналізувати навчально-методичні можливості дидактичних засобів (навчальних посібників, підручників) щодо організації НТД.
При проведенні діагностики ми дотримувалися ряду правил:
- "Педагогічний" характер діагностики, тобто не просте отримання деяких відомостей про особистість, але і стимулювання її розвитку.
- Доступність, тобто елементарні методи і методики, що не вимагають тривалої і громіздкої обробки або використовування вже наявних даних (наприклад, результати контрольних робіт з основних видів навчально-пізнавальної діяльності, творчих робіт).
- Об'єктивність, яка забезпечується використовуванням експертної оцінки.
- Адекватність використаних методик, що означає урахування вікових особливостей старшокласників.
На першому етапі з метою перевірки гіпотези про зміст, рівні і способи формування розумової культури старшокласника використовувалися:
1) метод експертної оцінки;
2) спостереження за учнями на уроках;
3) тестування учнів;
4) бесіди з педагогами і учнями;
5) анкетування педагогів і учнів.
Для вивчення ситуації, що склалася у закладах освіти з організацією навчально-творчої діяльності учнів, з розвитком їхньої розумової культури, було проведено анкетування вчителів закладів середньої освіти м. Кривого Рогу. В анкетуванні брали участь 95 вчителів з різних спеціальностей. Метою даного дослідження було вивчення наявної ситуації, за якої проходять уроки, для того, щоб спрямувати експериментальне дослідження у відповідності з потребами вчителів.
Анкети опитування вчителів (Додаток Б, табл. Б.1) дозволили виявити:
- які організаційні форми роботи з учнями для формування їх розумової культури;
- основні види роботи, завдання, що використовуються на уроках;
- завдання з міжпредметних зв'язків;
- вміння, що формуються в учнів, типи завдань.
Аналіз анкет виявив, що вчителі мають певний досвід розробки та використання засобів формування розумової культури учнів. Але ці засоби не систематизовано, вони розроблені на основі інтуїтивних уявлень без належного наукового обґрунтування.
Більшість учителів відзначили недостатність належного забезпечення для проведення творчих робіт з більшості навчальних дисциплін, методичних розробок, відповідних навчальних посібників, підготовки вчителя до такої роботи. Педагоги показали, що намагаються застосовувати творчі завдання на уроках, проте обмежені навчальними програмами. Анкетування виявило, що більшість учителів намагається розвивати когнітивний блок розумової культури (89%), зрідка - мотиваційний блок (19%) і дуже рідко - блок саморегуляції (7%).
Аналіз відповідей респондентів дозволяє зробити висновок, що вчителі, здебільшого, не використовують творчі завдання та не проектують системи утруднень. На запитання про вміння, що формуються в учнів на уроках, вчителі, у середньому, відповіли наступним чином: специфічні - 89%, загальнонавчальні - 19%. Аналіз цих даних дозволяє стверджувати, що вчителі, у першу чергу, намагаються формувати в учнів спеціальні вміння, не приділяють достатньо уваги творчій і експериментальній роботі.
Анкетування педагогів показує, що причини блокування розвитку розумової культури юнаків полягають в наступному:
- в уніфікованому підході до особистості учня, без орієнтації на "зону найближчого розвитку" (83% опитаних);
- у переважанні репродуктивних методів навчання (80% опитаних);
- у слабкому матеріально-психологічному стимулюванні педагогів, їх творчого зростання (64 % опитаних);
- у негнучкості навчальних програм (49 % опитаних);
- у недостатньому знанні індивідуальних особливостей і механізмів стимулювання творчої діяльності (42%).
Серед причин (наведені, починаючи з найчастіше згаданих), які гальмують розвиток розумової культури учнів названо:
- недостатньо розвинену самосвідомість, не сформовані навички аналізу власних проблем;
- відсутність в навчальному процесі стану, адекватного творчому натхненню;
- недостатнє знання технологій творчої діяльності;
- недоліки психічного розвитку (обмеження розумових здібностей, недостатню емоційну адаптацію, проблеми у поведінці);
- недоліки здоров'я і фізичного розвитку (слуху, зору, моторики; хронічні захворювання).
Нами виявлені протиріччя між бажанням учителів застосовувати у навчальному процесі творчі завдання і недостатньою їх обізнаністю у сутності навчально-творчої діяльності, формах її організації, засобах стимулювання та результатах. Разом із тим 97% респондентів виявили бажання брати участь в експериментальній діяльності.
З учнями досліджуваних класів було прове