Особливості клінічного перебігу, лікування та профілактика захворювань пародонту у працівників цукрового виробництва

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика груп спостереження
З метою вивчення поширеності, інтенсивності та особливостей клінічного перебігу
захворювань пародонту у працівників цукрового виробництва ми об­стежили 437
працівників ЗАТ “Золочівцукор” Львівської області.
Клінічне обстеження і лікування хворих проводили на базі лікарського
здоровпункту при цукровому заводі та на кафедрі терапевтичної стоматології ФПДО
ЛНМУ імені Данила Галицького.
Основну групу спостереження становили 347 працівників: 198 чоловіків і 149
жінок віком від 20 до 54 років і стажем роботи на підприємстві від 1 до 15 і
більше років. До цієї групи були включені працівники основного виробництва
підприємства: робітники вапняно-газового господарства, мийники та різчики
буряка, апаратники дифузії та дефекації, сатураторники, сульфітатники,
апара­тники-варщики утфелю і працівники утфелерозподілювачів, апаратники
випа­рювання соків, фільтрувальники дискових і вакуум-фільтрів,
центрифугуваль­ники, клерувальники цукру, сушильники і пакувальники цукру,
сушильники та складувальники жому, електрики, ремонтники, а також прибиральники
і підсо­бні робітники виробничих приміщень.
Технологічні відділи підприємства розташовані на спільній території пло­щею
понад 14 тис. м2, що створює загальні для усіх працівників
санітарно-гігіє­нічні умови праці, якими є: метеорологічний дискомфорт, шум,
вібрація, наяв­ність у повітрі робочої зони випарів ряду хімічних речовин
(сірчаного ангід­риду, сірководню, аміаку, диоксиду карбону, формаліну,
хлоридної і сульфат­ної кислот), вапнякового, жомового та цукрового пилу [152,
153].
Групу контролю становили 90 осіб, ідентичних за статево-віковими
хара­ктеристиками і стажем роботи з числа адміністративно-допоміжного персоналу
цього ж підприємства, робочі місця яких знаходилися поза межами основного
виробництва.
Розподіл обстежених за віковими групами здійснювали згідно з рекомен­даціями
ВООЗ (1997) [188]. Як засвідчують дані табл. 2.1, найчисельнішими були групи у
вікових градаціях 30–44 років, що становили 52,16 % від загальної кількості
обстежених в основній групі і 52,22 % – у групі контролю.
Таблиця 2.1
Вікові групи обстежених працівників цукрового заводу
Вікові
групи
(роки)
Основна група
n = 347
Контрольна група
n = 90
Абс. число
Абс. число
20 – 24
31
8, 93
8, 89
25 – 29
56
16,14
14
15, 56
30 – 34
82
23, 63
22
24, 44
35 – 44
99
28, 53
25
27, 78
45 – 54
79
22, 77
21
23, 33
Згідно з даними табл. 2.2, розподіл обстежених за стажем роботи у групах
спостереження був приблизно однаковим. При цьому у 53,32 % обстежених ос­новної
групи і 53,34 % групи контролю стаж роботи на цукровому заводі стано­вив понад
10 років.
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених за стажем роботи
Стаж
роботи
(роки)
Основна група
n = 347
Група контролю
n = 90
Абс. число
Абс. число
До 1
24
6, 91
7, 78
1 – 5
61
17, 58
16
17, 78
6 – 10
77
22, 19
19
21, 11
11 – 15
89
25, 65
23
25, 56
понад 15 років
96
27, 67
25
27, 78
Таким чином, представлені групи спостереження були достатньо порів­няльні як за
віковими категоріями, так і за стажем роботи. В обох групах прово­дили клінічне
обстеження порожнини рота, визначення пародонтального ста­тусу із використанням
об’єктивних оцінок стану гігієни порожнини рота та зу­боутримуючих тканин.
Оскільки умови масового огляду не дозволяли застосувати спеціальні ме­тоди
дослідження в усіх обстежених, нами було проведене вибіркове поглиб­лене
дослідження з використанням біохімічного, мікробіологічного та імуно­логічного
методів у 87 осіб основної і 30 осіб групи контролю.
2. 2. Клінічні методи обстеження
Клінічне обстеження осіб основної і контрольної груп проводили з дотри­манням
загальномедичої послідовності. Обстеження починали зі збору анам­нестичних
даних і вивчення скарг хворих.
При опитуванні хворих звертали увагу на кровоточивість ясен: під час прийому
твердої їжі (І ступінь), при чищенні зубів (ІІ ступінь), самовільна кро­вотеча
(ІІІ ступінь) [61].
При огляді порожнини рота відмічали колір (наявність гіперемії, ціанозу), стан
слизової оболонки ясен (рельєф і консистенцію ясенних сосочків; дефор­мації за
рахунок набряку, гіпертрофії, тощо); глибину ясенної боріздки; наяв­ність і
глибину пародонтальних кишень; присутність місцевих подразнюючих факторів:
немінералізованих і мінералізованих зубних відкладень, неповноцін­них пломб і
протезів.
Глибину пародонтальних кишень визначали по вертикальній осі зуба із щічної,
язичної та апроксимальної сторони тупим зондом із нанесеними на ньому
міліметровими поділками.
Ступінь патологічної рухомості зубів визначали за Ентіним [61].
Характер та ступінь кровоточивості ясен визначали шляхом зондування ґудзиковим
зондом.
Діагноз захворювань пародонту у обстежених встановлювали за класи­фікацією М.В.
Данилевського (1994) [58].
Патологічні зміни у пародонті реєстрували за методикою ВООЗ з вико­ристанням
індексу потреби у лікуванні CPITN [188]. При визначенні індексу звертали увагу
на кровоточивість ясен, наявність зубних відкладень, глибину пародонтальних
кишень. Оцінку результатів проводили у балах. За встановлю­ними критеріями та
кількістю балів визначали потребу у лікуванні та обсяг лі­кувальних заходів.
Для об’єктивної оцінки стану тканин пародонту використовували паро­донтальний
індекс – ПІ (A.L. Russel, 1956) [64].
Локалізацію і вираженість запального процесу в яснах визначали пробою
Шиллера–Писа­рєва (1956) [64]. Результати вважали позитивними при коричне­вому
забарвлен­ні ясен, негативними – при їх світло-жовтому забарвленні.
По­ширеність запального п