Ви є тут

Вікова динаміка особливостей функціонування серцево-судинної системи людини при циклічних фізичних навантаженнях.

Автор: 
Лаврикова Оксана Валентинівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004003
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Загальна методика досліджень
З метою виконання запланованих завдань досліджень ми оцінювали адаптаційні можливості серцево-судинної системи підлітків та молоді віком від 14 до 22 років. Саме цей віковий діапазон охоплює період, коли фізіологічні функції розвиваються інтенсивно, а у юнаків і молоді в даному віковому діапазоні вже відбулося формування певних функціональних систем організму. Відомості з цього питання суперечливі. Ми провели дослідження, які дозволяють об'єктивно оцінити функціональні можливості серцево-судинної системи на дозовані фізичні навантаження у підлітків та дорослих чоловічої та жіночої статі, які регулярно займаються і які не займаються фізичними вправами. Для дослідження ми обрали практично здорових людей 14-22 років, спортсменів циклічного виду спорту (академічне веслування), тренувальний процес яких направлений перш за все на розвиток витривалості. Крім того було досліджено контрольну групу, практично здорових осіб цієї ж вікової групи.
Загальна технологія фізіологічних експериментів, що використані у дисертації представлена на рис.2.1

Рис.2.1 Загальна схема проведення експериментальних досліджень

В початковий, проміжний (через півроку після початкового) та кінцевий (через рік) періоди експерименту проводилися фізіологічні дослідження. Таким чином, вимірювалася динаміка та уточнювалися певні кількісні показники організму підлітків та молоді.
Відповідно до мети роботи, яка передбачає вивчення особливостей прояву антропометричних та функціональних показників у підлітків та молоді, крім групи спортсменів академічного веслування (n=110), були сформовані контрольні групи підлітків у загальноосвітніх школах м. Херсону та студентів Херсонського державного університету (n=114). Первинна медико-біологічна інформація, щодо здоров'я спортсменів була отримана з стандартних амбулаторно-статистичних (медичних) карток фіздиспансерів. В експериментальній та контрольній групах був проведений розподіл за статевими ознаками. Серед підлітків - спортсменів 14-15 років в експериментальному досліджені приймали участь 21 хлопців та 17 дівчат, юнаків 16 років хлопців - 11 і дівчат - 9, 17 років юнаків - 9 та дівчат - 9, дорослих спортсменів 18-22 років 19 - чоловіків, 15 - жінок. В контрольну групу входили підлітків 14-15 років ( 20 юнаків, 18 дівчат ), 16 років (11 юнаків, 10 дівчат), 17 років( 10 юнаків, 10 дівчат), 18-22 років ( 18 чоловіків, 17 жінок). (табл. 2.2.)
Таблиця 2.1.
Статево-віковий розподіл на групи респондентів
Вік, рокиСпортсмени КонтрольЧоловічої статіЖіночої статіЧоловічої статіЖіночої статі14-15211720181611911101799101018-2219151817Сума60505955Всього110114
Для детального ознайомлення з ходом експериментального дослідження нами була розроблена схема досліду. Яка представлена на рис2.2.
Рис. 2.2. Схема експериментального дослідження
Умовні позначення обраних показників (рис. 2.2.) прийняті у відповідності до поданих у списку скорочень.
Для кращого планування фізіологічного дослідження ми розробили схему основних напрямків фізіологічних обстежень, які представленні в дисертаційному матеріалі, за допомогою яких визначили основні напрямки експерименту та кількість досліджуваних параметрів. Загальна класифікація досліджених параметрів представлена на рис 2.3.
Рис.2.3. Загальна класифікація досліджуваних параметрів
Дослідження фізіологічних параметрів спортсменів і контрольної групи проводилися в умовах лабораторного експерименту, а також безпосередньо на базах : Херсонської школи вищої спортивної майстерності та Миколаївського вищого фізичного училища та загальноосвітніх шкіл м. Херсону, Херсонського державного університету. Всі обрані фізіологічні показники подані на рис 2.3.
Експеримент тривав протягом 2000-2003 р.р., всі основні дослідження проведенні на базі відділення функціональної та ультразвукової діагностики лікарні ім. А. І О. Тропіних м. Херсона, фіздиспансеру м. Миколаєва, відділення ультразвукової діагностики в "Центрі планування сім'ї" м. Миколаєва, а також безпосередньо в загальноосвітніх школах м. Херсона і в Херсонському державному університеті.
2.2. Використані методи дослідження фізичних характеристик людини
2.2.1. Дослідження антропометричних показників
У межах цієї роботи в усіх обстежуваних визначали довжину тіла (см) з точністю до 0,5 см за допомогою стандартного ростоміра і маса тіла (кг) з точністю до 0,5 кг вимірювалася за допомогою медичних вагів. Силу м'язів вимірювалася при кістєвій динамометрії у кг, життєва ємкість легень вимірювалася в літрах, з точністю до 0,05 л. Для визначення життєвої ємкості легень використовували повітряний спірометр ССП. Всі ці показники відображують потенційні функціональні можливості організму підлітків і залежить від віку, статі та ступеня професійної (фізичної) підготовленості (рис. 2.3.)

2.2.2. Дослідження функціонального стану серцево-судинної системи методом велоергометрії
PWC 170 - це потужність м'язової роботи при ЧСС, яка відповідає 170 уд.·хв-1. ЧСС в 170 уд.·хв-1 характеризує собою початок зони оптимального функціонування кардіореспіраторної системи при фізичному навантаженні [21]. Вважається, що цей метод дозволяє оцінити функціональний стан серцево-судинної системи людини і організму в цілому. Між потужністю роботи при PWC 170 і ЧСС існує залежність, що нагадує лінійну (рис. 2.4) [102].

Рис. 2.4. Залежність частоти серцевих скорочень (f) від потужності м'язової
роботи
ЧСС вимірювали за допомогою тахометра, який знаходився на велоергометрі. Детальний аналіз поданих на рис. 2.4. даних свідчить, що взаємовідношення між f i N досить близькі до лінійних доти, доки ЧСС не перевищить 170 уд.·хв-1. До такої межі ці взаємовідношення задовільно відповідають лінійному рівнянню: f = 0,056 N + 8