РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ АДАПТАЦІЮ ВИКЛАДАЧА-ПОЧАТКІВЦЯ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДО ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.....................73
2.1 Організація експериментальної роботи.................................73
2.2 Реалізація педагогічних умов адаптації викладача-початківця до професійно-педагогічної діяльності....................................93
2.3 Аналіз результатів експерименту.......................................142
Висновки до другого розділу................................................147
ВИСНОВКИ...............................................................................149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................156
ДОДАТКИ.................................................................................179
ВСТУП
Провідною метою вищої освіти є не тільки якісна підготовка майбутнього фахівця до професійної діяльності, а й створення оптимальних умов для розкриття й реалізації потенційних можливостей, здібностей і потреб кожного на основі принципів гуманізму, демократизм, визначення пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей. Саме тому закономірним є інтерес учених до проблем професійно-педагогічного становлення викладача вищої школи, зокрема викладача-початківця, який формує особистість майбутнього вчителя.
Так, В.Галузинський, В.Гончаров, С.Григорьєв, М.Євтух, В.Колаховський, В.Кузнецов, Н.Ничкало розглядають педагогічну підготовку викладацьких кадрів для вищих навчальних закладів [55, 67, 110, 118].
В.Бабкіна, Є.Барбіна, В.Загвязинський, М.Єрецький, М.Іванова, В.Ковальова, О.Пєхота, Г.Скок, М.Сметанський вивчають питання вдосконалення професійно-педагогічної майстерності викладача вищої школи [20, 39, 82, 95, 108, 169, 202].
Е.Абдюшев, В.Антипова, Є.Бережнова, З.Єсарева, Н.Кузьміна, Ю.Янковський вивчають зміст професійно-педагогічної діяльності викладача [4, 10, 29, 85, 121, 122, 263].
Є.Вознесенська, А.Кабош, Ж. Де Лансер, Р.Лалле, Ж.Леклерк приділяють увагу професійно-педагогічному становленню викладачів вищої школи [263, 264, 266, 267].
Але не дивлячись на активізацію наукових досліджень у цьому напрямі, є такі проблеми професійно-педагогічного становлення викладача ВНЗ, які ще не розглянуті. І однією з них є адаптація викладача-початківця вищого навчального закладу до професійно-педагогічної діяльності.
Діяльність у якості викладача передбачає певний період, протягом якого відбувається усвідомлення основних цілей діяльності, її принципів, приведення професійних знань, умінь і навичок у відповідність до вимог професії. Від визначення і врахування особливостей періоду адаптації і її характеру, результатів і термінів, залежить ефективність всієї подальшої професійно-педагогічної діяльності, зростання рівня професійної майстерності та педагогічної культури, якість навчально-виховного процесу ВНЗ. Слід зазначити, що цей початковий період уходження в професійне середовище специфічний за своєю напругою, важливістю для особистісного й професійного розвитку викладача-початківця. Від того, як цей період відбудеться, залежить, чи стане він професіоналом, чи залишиться в освітній сфері або знайде себе в іншій справі.
Є також і характерні особливості праці викладача:
* педагогічна діяльність не припускає скидання на недостатню його кваліфікацію: високі жорсткі вимоги до професійної компетентності з боку освітнього середовища діють з першого дня роботи;
* педагог не має можливості зупинити педагогічний процес, відтягнути його для того, щоб, наприклад, отримати консультацію;
* у зв'язку з великою мінливістю освітнього середовища, наявністю в ньому значної кількості флуктуацій, діяльності педагога, які важко враховуються, не буває повторів;
* педагогічна діяльність вимагає часто миттєвої, але професійно точної реакції;
* високою є ціна помилок і значний період прояву кінцевих результатів педагогічної діяльності;
* постійна праця в умовах високого рівня невизначеності (при схожих початкових умовах і аналогічних технологіях підсумкові результати часто бувають різними);
* істотне значення має внутрішня мотивація (це частково пов'язано з обмеженими можливостями зовнішньої мотивації).
Отже, тому і виникає особлива увага до початкового етапу входження молодого викладача до освітнього середовища і соціуму в цілому.
Проблема професійної адаптації людини стала об'єктом підвищеної уваги вчених в 60-х-70-х роках ХХ ст. Це пов'язано, передусім, з об'єктивними умовами, адже постійно поповнюється система знань за рахунок нової інформації, інтенсивно вдосконалюється виробництво, вимагаючи постійного підвищення кваліфікації й перекваліфікації спеціалістів; відмирають деякі професії й народжуються нові, відбуваються зміни в умовах праці - все це вимагає досить мобільної здатності людини до перебудови, втрати непотрібних якостей й формування необхідних.
Досить значним у дослідженні проблеми адаптації особистості є доробок вітчизняних психологів Б.Ананьєва, Г.Балла, І.Беха, О.Бодальова, Л.Божович, Л.Виготського, П.Каптерєва, Г.Костюка, О.Киричука, О.Леонтьєва, С.Максименко, В.Моргуна, Б.Паригіна, К.Платонова, Б.Ломова, Н.Рейнвальда, С.Рубінштейна, О.Саннікової, Т.Титаренко, Т.Яценко та ін.
Цій проблемі присвячені праці Ю.Александровського, С.Артемова, М.Будякіної, В.Давидовича, О.Зотової, І.Кряжевої, Т.Кухаревої, В.Немченко, С.Рилько, В.Синявського [5, 12, 42, 73, 92, 125, 144, 188, 200], а також дисертації С.Арефьєва, С.Гури, Т.Дичева, Л.Растової, Н.Свиридова, Є.Таранова та ін. [11, 71, 74, 180, 191, 216].
У цей же час з'являється низка досліджень професійної адаптації до педагогічної діяльності та управління нею, що неможливо без теоретичного обґрунтування проблеми. Вагомий внесок у розробку цього питання зробили В.Афанасьєв, Н.Головко, Є.Єрмолаєва, Т.Кухарева, В.Немченко, С.Овдей М.-І.Педаяс, М.Скубій, В.Сластьонов, В.Турченко, А.Ходаков та ін. [15, 57, 83, 125, 154, 158, 20