Розділ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНе дослідження підготовки МАЙБУТНІХ уЧИТЕЛІВ початкової школи ДО
НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ
2.1. Характеристика рівнів сформованості готовності студентів до національного
виховання учнів початкової школи
Безпосередня експериментальна робота зі студентами відбувалася за трьома
етапами: констатувальний, формувальний і прикінцевий. Кожний з них передбачав
свою мету і методику дослідження.
Базою експериментального дослідження виступили педагогічні факультети
Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К. Д. Ушинського, Миколаївського державного університету імені
В. О. Сухомлинського, Херсонського державного університету. На констатувальному
етапі були задіяні вчителі Хмельницької і Рівненської областей.
Констатувальному експерименту передувало визначення критеріїв, показників і
ознак їх прояву готовності майбутніх учителів початкових класів до
національного виховання учнів.
Під критерієм ми розуміли ознаку, міру оцінювання досліджуваного явища, тих
змін, які відбувалися в розвитку окремих складових чи всієї особистості в
результаті експериментального навчання та виокремлених дидактичних умінь, за
яких визначена гіпотеза відповідає чи не відповідає результатам експерименту
[20]. Критерії оцінки орієнтовані на зіставлення вихідного рівня готовності
абітурієнтів до навчання за певною методикою з вихідним рівнем готовності
випускників до педагогічної діяльності за обраною професією.
Показник – це ознака, що дає можливість виокремити найбільш суттєві аспекти
педагогічної діяльності і дати їм адекватну оцінку. Вони поділяються на
процесуальні, які розкривають як зовнішній бік навчально-виховного процесу
(професійні дії, вміння викладачів і студентів), так і внутрішні його
особливості (мотиви, оцінки, результат діяльності) [20].
У структурі готовності студентів до національного виховання учнів початкових
класів, ми виділяємо насамперед кількість компонентів, з яких вона складається,
спосіб і характер їх зв’язку, характер їх взаємодії, тобто ієрархію за
значенням, субординацію і взаємопідлеглість.
Нами було визначено структуру готовності майбутніх учителів початкової школи до
національного виховання учнів, яка включала три критерія: гносеологічний,
операційний, аксіологічний. Опишемо їх.
Перший критерій – гносеологічний – з показниками і ознаками їх прояву:
обізнаність із сутністю, змістом, засобами, формами і методами національного
виховання; знання національних традицій, символів, звичаїв і оберегів;
обізнаність із сутністю і специфікою національного виховання у початковій
школі.
Другий критерій – операційний – з показниками і ознаками їх прояву: вміння
розробляти плани, сценарії і конспекти виховних заходів з учнями; вміння
здійснювати національне виховання молодших школярів на практиці; практичні
вміння з різних видів народної творчості.
Третій критерій – аксіологічний – з показниками і ознаками їх прояву:
взаємооцінка; самооцінка.
Метою констатувального експерименту було виявлення рівня готовності
студентів-випускників до здійснення національного виховання молодших школярів.
В експерименті брали участь 280 студентів педагогічних факультетів
Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського,
Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К. Д. Ушинського, Херсонського державного університету, з-поміж них, 140
студентів становили експериментальні групи і відповідно 140 – контрольні
групи.
Критерії готовності студентів до національного виховання молодших школярів та
ознаки їх прояву подано в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Критерії готовності студентів до національного виховання молодших школярів та
ознаки їх прояву
Критерії готовності
Ознаки та їх прояви
Оцінка в балах
Гносеологічний
- обізнаність із сутністю, змістом, засобами, формами і методами національного
виховання;
10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1, 0
- знання національних традицій, символів, звичаїв і оберегів;
10, 9, 8, 7, 6,
5, 4, 3, 2, 1, 0
- обізнаність із сутністю і специфікою національного виховання у початковій
школі
10, 9, 8, 7, 6,
5, 4, 3, 2, 1, 0
Операційний
- вміння розробляти плани, сценарії і конспекти виховних заходів;
10, 9, 8, 7, 6,
5, 4, 3, 2, 1, 0
- вміння здійснювати національне виховання молодших школярів на практиці;
10, 9, 8, 7, 6,
5, 4, 3, 2, 1, 0
- наявність практичних умінь з різних видів народної творчості
10, 9, 8, 7, 6,
5, 4, 3, 2, 1, 0
Аксіологічний
- взаємооцінка;
10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1, 0
- самооцінка.
10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1, 0
З метою діагностики рівня готовності студентів до національного виховання учнів
початкових класів було підготовлено низку тестових завдань за кожним із
означених критеріїв готовності. Опишемо тестові завдання дослідження.
Гносеологічний критерій
Показник: обізнаність із сутністю, змістом, засобами, формами і методами
національного виховання.
Мета: виявити обізнаність студентів із змістом, засобами, формами і методами
національного виховання учнів початкової школи.
Завдання.
- Яке із поданих визначень найбільш повно відбиває сутність національного
виховання?
Національне виховання – це ...
а) формування гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально-активної й
національно-свідомої людини, наділеної глибокою громадянською відповідальністю,
здоровими інтелектуально-творчими й духовними якостями, родинними й
патріотичними почуттями;
б) сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм
соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих
покол
- Київ+380960830922