РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика досліджених хворих
Основна група хворих (104 особи з діагнозом ІХС) спостерігалася під час
госпіталізації в кардіологічне відділення обласної лікарні ім. М.І. Пирогова
м.Вінниці. Всім хворим було роз’яснено мету дослідження, методи обстеження,
отримано їх згоду на проведення спостережень. Верифікацію діагнозів ІХС та ГХ
проводили на стаціонарному етапі в кардіологічному відділенні обласної лікарні
ім. М.І. Пирогова, відповідно до методичних рекомендацій з діагностики
серцево-судинних захворювань [110]. Перелік діагностичних досліджень охоплював:
оцінку синдрому стенокардії, підтвердженого документально перенесеного ГІМ, ЕКГ
в спокої, при відсутності протипоказів – велоергометрію, за показами Ехо-КГ.
Згідно рекомендацій до етапної оцінки клінічного значення дисліпідемій [68], на
першому етапі саме необхідно діагностувати наявність гіперліпідемій в сироватці
крові – визначити загальний ХС або ТГ. Після біохімічного дослідження всі
хворі, запрошені до аналізів, були згруповані по категоріях з ознаками порушень
ліпідного спектра крові – для послідуючої корекції фармакологічними засобами.
Критерії включення в дослідження:
* хворі з верифікованими діагнозами ІХС, в аналізах крові у яких встановлені
підвищені, проти оптимальних рівнів, параметри ліпідів крові – загального ХС,
ТГ або ХС-ЛПНЩ;
* хворі, що погодилися на шеститижневе спостереження та контроль ліпідів крові
в амбулаторних умовах.
Критерії виключення з дослідження:
* хворі із захворюваннями, що викликають вторинні дисліпідемії, порушення
ліпідного спектра крові, а саме – цукровий діабет, гіпотиреоз, нефротичний
синдром, холестаз, медикаментозні гіперліпідемії (гормональні препарати,
диуретики, контрацептиви);
* хронічний алкоголізм;
* з дослідження також були виключені хворі із значними порушеннями серцевої
діяльності – хронічною серцевою недостатністю IIБ-III стадії, персистуючими або
постійними аритміями серця;
* хворі з патологічними змінами в аналізах крові або сечі;
* хворі за віком більше 70 років.
На другому етапі, після формування когорти пацієнтів для спостереження, на
кожного з них заповнювали детальний анамнестичний протокол, який включав:
характеристику професійного маршруту, несприятливі варіанти засобу життя
(паління, зловживання алкоголем), характеристику спадковості по першим та
другим лініям спорідненості, попереднє фармакологічне лікування тощо. Детальний
анамнестичний протокол був необхідний для вирішення ряду питань:
* на основі анамнезу виникала можливість встановити клінічні варіанти
гіперліпідемій;
* відокремити первинні та вторинні клінічні форми гіперліпідемій;
* діагностувати категорії коронарного ризику за рекомендаціями Третього докладу
експертів, NСЕР, 2001 [163];
* згрупувати хворих на ІХС не тільки за біохімічними, але і клінічними
індивідуальними ознаками та факторами ризику, що в подальшому може сприяти
більш ефективній комплексній реабілітації;
* оцінити структуру факторів ризику та надати хворим відповідні рекомендації –
до покращення образу життя, кінцевою метою чого повинна бути комплексна
програма лікування та вторинної профілактики серцево-судинних катастроф.
Аналіз протоколу обстежених хворих дозволив виконати другий етап оцінки
клінічного значення дисліпідемій та визначити категорії ризику прогресування
атеросклерозу.
Всі хворі, що були включені в дослідження за протоколом, були розподілені на
декілька груп – в залежності від варіантів фармакотерапії.
1. Першу групу склали 52 хворих, що отримували на тлі комплексної базисної
терапії ловастатин; в тому числі 24 хворих, які повторно були запрошені до
обстеження через 10-12 тижнів.
2. Другу групу склали 52 хворих, що отримували для порівняльної характеристики
з першою три варіанти комплексної терапії: теком, ловастатин з текомом та
ловастатин з текомом та три-ві плюс.
3. Третю групу було виділено з другої - при згоді хворих на фармакокінетичні
дослідження ловастатину-КМП, з визначенням концентрацій його в крові – 15
осіб.
4. Четверту групу – (група порівняння) було створено з тих хворих, що були
виключені з протоколу лікування, але вони мали верифіковані діагнози ІХС, у них
були відсутні ознаки порушення ліпідного спектра крові – 51 особа.
Таким чином, в аналіз було включено результати біохімічного контролю у 155
осіб, що з урахуванням повторних обстежень складало 350 ліпідограм крові.
2.1.1. Клінічні особливості хворих першої групи, що отримували гіполіпідемічну
терапію ловастатином
Цю групу складали 52 особи, з них - 34 чоловіка та 18 жінок, в цілому їх
середній вік складав 56,7±1,0 років (з коливаннями від 44 до 70 років), серед
них 25 хворих починали фармакотерапію в стаціонарі, 27 – в амбулаторних умовах.
Після верифікації діагнозу комплексом клінічних та інструментальних методів
дослідження було встановлено, що хворі ІХС складали 13 осіб – (25%) та у 39
хворих спостерігали комбінацію ІХС та ГХ ІІ-ІІІ (75%), серед них переважали
пацієнти із стабільною стенокардією IIІ функціонального класу (36 осіб).
Всі хворі, за даними анамнестичного протоколу, проживали в нашому регіоні
більше 5 років (в середньому 25,2±5,3), що сприяє їх репрезентативності за
середовищними впливами [42]. Супутніми діагнозами були: периферійні
захворювання судин – варикозна хвороба у 11,53% хворих, остеохондроз хребта – у
29,8%, захворювання шлунково-кишкового тракту в фазі ремісії або в анамнезі
(гастрити, виразкова хвороба, гастродуоденіти, холецистити) – у 38,3% хворих,
сечокам’яна хвороба – в 14,5% випадків. Інші важкі захворювання не зустрічалися
- згідно з критеріями виключення з дослідження. З урахуванням, що профе
- Київ+380960830922