РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Грунтово-кліматичні умови
Польові дослідження проводились в 2002-2004 роках в лабораторії інтенсивних
технологій зернових колосових культур і кукурудзи Інституту землеробства УААН в
дослідному господарстві “Чабани” Києво-Святошинського району Київської області,
в зоні північного Лісостепу України.
Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений крупнопилувато-легкосуглинковий
на лесовидному суглинку, його характеристика подана в таблиці 2.1. Згідно
класифікації ґрунтів в Україні за їх придатністю до сільськогосподарського
виробництва ґрунти дослідної ділянки відносяться до VII класу, з балом бонітету
40-31. Глибина залягання ґрунтових вод 3,0-3,5 м.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика темно-сірого опідзоленого
крупнопилувато-легкосуглинкового ґрунту на лесовидному суглинку.
Шар ґрунту, см
Вміст гумусу, %
рН сольовий
Гідролітична кислот
ність, мг-екв/ 100 г ґрунту
Сума погли-нутих основ, мг-екв/ 100 г ґрунту
Ступінь насиче-ності основа-ми,%
Азот, що легко гідролізується мг/100г ґрунту
Рухомий фосфор,мг/100г ґрунту
Обмінний калій, мг/100г ґрунту
0-20
1,42
5,2
2,84
12,5
78
7,8
13,7
12,4
20-40
1,28
5,5
2,44
13,2
82
7,1
12,7
10,8
Дослідне господарство “Чабани” знаходиться в зоні достатнього зволоження
(середньобагаторічний коефіцієнт зволоження території ГТК – 1,2 ) і
характеризується теплим, помірно-вологим кліматом, але в окремі роки бувають
посухи, рідше суховії. Літо тепле, помірно-вологе, а зима м’яка, хмарна, з
частими відлигами і лише в окремі роки з сильними морозами.
Середня температура самого теплого місяця (липня) складає 19,20С, а самого
холодного (січня) – 6,30С. Абсолютний мінімум досягає –390С, максимум +390С.
Період з середньою добовою температурою більше 100С триває 160-165 днів.
Середня річна температура становить 7,20С. Сума активних температур коливається
між 2600-26600С.
Сумарна сонячна радіація досягає 90-94 ккал/см2 (3838,5-4051,8 Мдж/м2) за рік,
а на частину сумарної ФАР (фотосинтетично активної радіації) приходиться 39
ккал/см2 (1663,4 Мдж/м2) за період вегетації з температурою повітря вище 5оС.
Річна сума опадів в середньому складає 560 мм, а іноді коливається по роках від
300 до 750 мм. За теплий період (квітень-жовтень) випадає 370 мм опадів або 66%
річної норми. Найбільші місячні суми опадів припадають на літні місяці –
червень і липень (66-68 мм).
Найменші показники відносної вологості повітря спостерігаються в травні і
складають 45%.
Тривалість теплого періоду року з позитивною добовою температурою повітря
(t>0оС), складає 245 днів, в тому числі тривалість вегетаційного періоду
більшості сільськогосподарських культур (t>5оС) – 201 день, періоду активної
вегетації сільськогосподарських культур (t>10оС) – 159 днів і найбільш
забезпеченого теплом періоду (t>15оС) – 109 днів. Зимою середня добова
температура повітря може досягати позитивних значень (0-2оС), а іноді 5о
тепла.
Аналіз погодних умов проводили за даними гідрометеопункту “Чабани” (додаток А).
Погодні умови вегетаційного періоду 2002 року складалися наступним чином. У
другій і третій декадах березня температура повітря була позитивною і в окремі
дні досягала +5...+9оС при відсутності опадів. Стійкий перехід через +5оС
відбувся 10 квітня, що близько середньобагаторічної норми (08.04). Сівбу ярого
тритикале провели 4 квітня. На кінець місяця сума активних температур становила
183о, що дещо більше норми. Опадів випало 49,3 мм або 101 % норми (рис. 4).
Запаси продуктивної вологи в ґрунті були близько норми. Період сівба-поява
сходів тривав 14 діб. У травні погода була контрастною з коливанням
температурного режиму, зливами та градом. Середньомісячна температура була на
рівні норми (+15,1оС) і становила 15,5оС. Найтепліше було у ІІІ декаді; середня
температура повітря досягала +16,2оС, а абсолютний максимум +22оС. Опади
випадали нерівномірно, найбільша їх кількість – 67 мм або 1,5 місячних норми
випало у ІІІ декаді, а сума за місяць становила 99,8 мм або 189 % до норми.
Сума активних температур становила 472оС проти 437оС за нормою. Протягом цього
місяця у ярого тритикале відбувалось проходження фаз кущення та трубкування.
Умови, що склались, дещо подовжили тривалість даних періодів розвитку
культури.
Початок літа (І декада червня) відзначався прохолодною і вологою погодою.
Середньодекадна температура повітря становила 14,8оС, сума опадів досягла 142,2
мм, або дві місячні норми (72 мм). Із кінця другої декади червня відновилась
жарка і суха погода. Середньодобова температура повітря у ІІ декаді становила
18,3оС, у ІІІ – 19,9оС, сума опадів відповідно по декадах складала 1,2 і 23,9
мм. Липень продовжувався жаркою й сухою погодою, за якої на посівах тритикале
відбувалось достигання зерна. Середньодобова температура повітря по декадах
досягала 21,3, 25,4 і 22,3оС, а за місяць 23,0оС, що майже на 4оС була вищою за
норму (19,3оС). В найтепліші дні липня температура повітря досягала 33,40С.
Сума опадів становила 24,4 мм або 28 % норми. На кінець липня сума активних
температур (вище 10оС) становила 1916о, що на 461о більше норми. Таким чином,
ХІ етап органогенезу був дещо скороченим, повна стиглість тритикале зафіксована
21 липня. У цілому про характер погоди періоду активної вегетації рослин
свідчить розрахунковий показник гідротермічного коефіцієнту Селянінова, який
становив для квітня – 2,9; травня – 2,1; червня
Рис. 4 Гідротермічний режим 2002-2004 вегетаційних років ярого тритикале
– 3,2; липня – 0,3. Отже, для всіх місяців спостерігалась аномальність у
співвідношенні погодних умов. Для перших трьох місяців – у бік перевищенн
- Київ+380960830922