Ви є тут

Еколого-економічна оцінка зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств України

Автор: 
Максимець Олена Віталіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004512
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКІВ ЛІСОПРОДУКЦІЇ
2.1. Методичні підходи до оцінки та аналізу зовнішньої торгівлі лісових підприємств
Особливості зовнішньої торгівлі галузевих підприємств вимагають використання у поєднанні аналітичних показників для оцінки стану і динамі-ки зовнішньої торгівлі країни та підприємства, які окремо систематизовані у співавторстві з науковим керівником Вічевич А.М. [155, с.19; 44]. Дисертантом представлена система економічних показників, пристосована до особливостей зовнішньої торгівлі лісових підприємств (рис. 2.1).
Абсолютні показники зовнішньої торгівлі (обсяги експорту, імпорту, зовнішньоторгового обороту, сальдо зовнішньої торгівлі) важливо подавати в динаміці за кілька останніх років, а також зазначати основний
асортимент експорту та імпорту. Важливо проводити порівняльний аналіз із загальними тенденціями по Україні для виявлення закономірностей та взаємозв'язків. Однак, абсолютні показники дають змогу лише виконати просте ранжування.
Порівнювати обсяги експорту/імпорту, сальдо балансу та їх тенденції за галузями окремих країн (або груп країн) не коректно через різні економічні та експортні потенціали. У цьому випадку доречно використовувати ряд відносних показників.
Для більш повної характеристики роботи підприємств галузі на зовнішньому ринку експорт (імпорт) товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом (імпортом) за попередній рік, а також проводиться аналіз у динаміці за кілька років (наприклад, за п'ять років).
Рис. 2.1. Система економічних показників аналізу
зовнішньої торгівлі лісових підприємств
Мета такого дослідження - встановити наступне [155]:
- які зміни відбулися в обсягах експорту та імпорту;
- за рахунок чого відбулись ці зміни;
- як змінилися у середньому експортні ціни;
- чи одержали розвиток нові види експорту та імпорту;
- як змінилася товарна структура експорту та імпорту;
- які зрушення відбулись у географічному напрямку експорту та імпорту.
Після аналізу тенденцій обсягів експорту (імпорту) у динаміці визначаються коефіцієнти виконання зобов'язань. При цьому також варто розраховувати показники у розрізі груп товарів, країн-партнерів та регіональних об'єднань. Окрім виявлення випадків недовиконання зобов'язань (загалом, за групами товарів, країнами-партнерами та регіональними об'єднаннями), на що вказуватиме коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю, можна визначити, за рахунок чого відбулось недовиконання. З цією метою розраховують коефіцієнти виконання зобов'язань за ціною та фізичним обсягом.
Важливою складовою аналізу зовнішньої торгівлі галузевих підприємств є оцінка її структури, яка дає якісну характеристику експорту та імпорту. Для галузевих підприємств доцільно аналізувати товарну структуру, географічну структуру та регіональну структуру зовнішньої торгівлі.
Крім товарної структури експорту (імпорту) розраховується індекс диверсифікації експорту (імпорту), який відображає відхилення структури експорту (імпорту) галузі від структури світового експорту (імпорту) і розраховується як абсолютне відхилення частки продукції в експорті (імпорті) даної країни від його частки у світовому експорті. У деяких випадках замість світової структури експорту (імпорту) як бази порівняння використовуються структуру експорту (імпорту) географічного регіону, до якого належить досліджувана країна. Так, у випадку українських лісових підприємств варто розраховувати також індекс диверсифікації порівняно з європейською структурою експорту (імпорту) лісопродукції.
Географічна структура експорту та імпорту характеризує розподіл товарних потоків за країнами (або іноземними фірмами) призначення або походження. Виділяються основні партнери - іноземні фірми та країни в цілому; проводиться аналіз змін протягом досліджуваного періоду.
Для українських лісових підприємств варто проводити аналіз регіональної структури експорту та імпорту, яка характеризує розподіл експортних (імпортних) потоків за регіональними об'єднаннями. Основна частина лісового фонду України (близько 70%) належить державним лісовим господарствам, які входять до державних або обласних лісогосподарських об'єднань. Таких лісогосподарських об'єднань на Україні є 20 (Вінницяліс, Волиньліс, Житомирліс, Кіровоградліс, Київліс, Львівліс, Луганськліс, Одесаліс, Полтаваліс, Рівнеліс, Сумиліс, Тернопільліс, Харківліс, Хмельницькліс, Черкасиліс, Чернігівліс, Закарпатське, Івано-Франківське, Чернівецьке об'єднання та Тетерівське лісове господарство). Отже, регіональна структура міститиме двадцять структурних елементів, у розрізі яких проводитиметься аналіз.
2.2. Розвиток світового ринку лісопродукції
Економічні тенденції стають дедалі інтернаціоналізованими, набувають глобального характеру, і для економіки будь-якої країни важливим стає дослідження світових тенденцій розвитку та врахування їх в управлінні не лише економікою в цілому, але й певною галуззю. Важливо це і для лісової галузі України, оскільки концесійні права та контракти на управління, які стосуються вирубок та інших видів лісокористування, все частіше належать великим міжнародним компаніям. Асортимент лісопродукції, обсяги виробництва, ринкова кон'юнктура, ціни та інші показники тісно пов'язані зі змінами лісів у певний період, екологічною ситуацією та, відповідно, міжнародною та національною політикою кожної окремої країни щодо управління лісами [156; 157].
Важливість урахування екологічних проблем у даній галузі визначається проблемою деградації лісів та зменшення їх площі. Так, протягом періоду 1990-1995 рр. було втрачено 56,3 млн. га лісів, переважно на території країн, що розвиваються [106].
Хоча площа лісового покрову Землі суттєво зменшується, попит на лісопродукцію постійно зростає. Обсяги фактичного споживання лісопродукції зросли майже у півтора рази за останні 40 років. Найбільший їх ріст простежувався протягом 1989-1990 років, коли даний показник перевищив рівень 4 млрд. м3. У наступ