РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТА КЛАСИЧНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ З АСТРОНОМІЇ
2.1 Зв'язок фізики і астрономії як джерело-чинник застосування засобів навчання з астрономії у підготовці майбутніх учителів фізики і астрономії
Генералізація фізичних і астрономічних знань і підвищення ролі наукових теорій не лише обумовили фундаментальні відкриття на стику цих наук, але й стали важливим засобом подальшого розвитку природничого наукового знання в цілому. Може саме тому відомий фізик, академік Л.Арцимович заявив, що "астрофізиці належить майбутнє у сучасному природознавстві" [149, c. 89].
Приклади взаємодії фізичних і астрономічних наукових знань і обумовлених ними новітніх наукових досягнень яскраво ілюструють ще одну дуже важливу тенденцію сучасного наукового знання: появу нових ідей парадоксального і революційного характеру розвитку науки [136, 143]. Тому це дає можливість стверджувати, що інтеграція змісту загальної фізичної і астрономічної освіти є педагогічним еквівалентом відображення і цієї тенденції розвитку сучасного природознавства.
Засадничо, інтеграція змісту загальної фізичної і астрономічної освіти обумовлена ще й всезростаючою спільною роллю відповідних наук у формуванні уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу. Ця найбільш широка форма систематизації знань про природу без сучасних астрофізичних уявлень неможлива. Причому це стосується обох, напевно найзагальніших генералізаційних сюжетних ліній: видів взаємодій і структурних рівнів організації матерії.
Використання даних сучасних астрономічних, зокрема астрофізичних уявлень переконливо свідчать про те, що дійсно всі випадки взаємодій тіл у природі (як в мікросвіті, так й у макросвіті і мегасвіті) можуть бути зведені до чотирьох видів взаємодій: гравітаційної, електромагнітної, ядерної і слабкої. В іншому плані, ілюстрація застосувань фундаментальних фізичних теорій, законів і основоположних фізичних понять для пояснення особливостей будови матерії та взаємодій її форм на прикладі всіх рівнів організації матерії (від елементарних частинок до мегаутворень Всесвіту) є переконливим свідченням матеріальної єдності світу та його пізнаваності.
Академік АПН України Я. Яцків стверджує, що особливим є взаємозв'язок астрономії та фізики. Астрономія містить у собі весь діапазон понять сучасної фізики (справедливо зазначити, що цей діапазон є таким широким тому, що він значною мірою опирається на астрономічні знання). За комплексом понять і явищ, які вивчаються астрономією, ця дисципліна узагальнює і завершує цикл природознавчого навчання в школі і можлива для адекватного сприймання тільки учнями старших класів [257].
Все це дає підстави для твердження, що основою формування в учнів шкільного віку уявлень про природничо-наукову картину світу може бути за характером не власне фізична, а фізико-астрономічна (включаючи й елементи знань з космології) картина світу. Більш повне відображення в змісті навчального матеріалу з основ наук (зокрема фізики) астрономічних знань дозволить більш узагальнено описувати основоположні елементи природничо-наукової картини світу (поняття про матерію, про простір, час і рух як форми існування матерії; уявлення про природну обумовленість явищ природи, пізнаваність світу тощо). Близькість і у багатьох випадках спільність предмету та методів фізичної та астрономічної наук і їх взаємодія у сучасному пізнанні природи є основою, на якій може бути здійснена інтеграція змісту загальної фізичної і астрономічної освіти дітей шкільного віку. Водночас така інтеграція може бути й є відображенням відповідних тенденцій розвитку сучасного природничо-наукового знання у змісті середньої освіти, бо фізика і астрономія, а особливо їх стик - астрофізика - дають широкі предметні ілюстрації цих тенденцій. основою формування в учнів шкільного віку уявлень про природничо-наукову картину світу може бути за характером не власне фізична, а фізико-астрономічна (включаючи й елементи знань з космології) картина світу. Більш повне відображення в змісті навчального матеріалу з основ наук (зокрема фізики) астрономічних знань дозволить більш узагальнено описувати основоположні елементи природничо-наукової картини світу (поняття про матерію, про простір, час і рух як форми існування матерії; уявлення про природну обумовленість явищ природи, пізнаваність світу тощо).
Проведений нами аналіз науково-методичної літератури [1, 37, 47, 99, 108, 136, 149] окреслює систему питань: спільність об'єкту та методів наукового пізнання фізики і астрономії, історико-генетичний аспект взаємозв'язків фізики і астрономії, досвід інтеграції вузівських та загальноосвітніх курсів фізики і астрономії. Зокрема, приклади застосування засобів навчання з астрономії у вивченні шкільної фізики наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Приклади застосування засобів навчання з астрономії у вивченні шкільної фізики
Вибрані питання курсу шкільної фізикиЗасоби навчання з астрономії1. Простір і час. Способи вимірювання довжини і часу. Просторові і часові масштаби природних явищ і процесів. Система відліку. Умови вибору системи відліку. Основні завдання механіки. Системи координат та визначення положення тіла в просторі. Способи опису руху. Траєкторія руху. Шлях і 1. Моделі небесної сфери СФА; моделі горизонтальних і екваторіальних координат; карта зоряного неба рухома (в тому числі НВЦ "Планетарій"); глобус зоряний; глобус Землі фізичний; астрономічні таблиці, діапозитиви, діафільми, кіно-, Продовження таблиці 2.1
переміщення. (Кінематика)
Фізична картина світу як складова
природничонаукової картини світу. (Узагальнюючі заняття)відеофільми, транспаранти; електронні
носії інформації, виконані в середовищі
Microsoft PowerPoint, Macromedia Flash Player.2. Методи дослідження механічного руху. Рух тіла, кинутого горизонтально. Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту. Штучні супутники Землі. Перша космічна швидкість. Розвиток космонавтики. (Динаміка)
Кінематичні рівняння руху тіла по колу.
- Київ+380960830922