Вы здесь

Оцінка антропогенного впливу на природне середовище та обгрунтування геоекологічних засад раціонального природокористування в Івано-Франківській області.

Автор: 
Приходько Микола Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004641
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Методологія досліджень

Методологічною основою досліджень є наукові принципи і закономірності в галузі природокористування, географії, ландшафтознавства, екології, геохімії, грунтознавства, розроблені В. Вернадським, В. Докучаєвим, О. Адаменком, М. Багровим, В. Барановським, В. Боковим, І. Волошиним, К. Геренчуком, С. Генсіруком, В. Гриневецьким, М. Гродзинським, М. Голубцем, В. Гуцуляком, Б. Данилишиним, Г. Денисиком, С. Дорогунцовим, І. Ковальчуком, С. Кукурудзою, О. Мариничем, Ф. Мільковим, Г. Міллером, А. Мельником, В. Пащенком, В. Петліним, М. Реймерсом, Л. Руденком, Г. Рудьком, М. Солнцевим, В. Сочавою, О. Топчієвим, М. Хвесиком, П. Шищенком, В. Шевчуком, Г. Швебсом, А. Яциком та іншими вченими.
Методологія базується на системному і конструктивно-географчному аналізі [1, 293], суть яких полягає у всебічному вивченні будови природних (корінних), антропогенних і техногенних систем, кожен із елементів яких розглядається у взаємозв'язку з іншими [45, 46, 249, 250]. Згідно із системною парадигмою, світ є упорядкованою системою, що складається з великої кількості дрібніших систем, які утворюють ієрархію (підпорядковану багатоярусну структуру). Будь-яка система передбачає взаємодію і взаємозалежність компонентів, які утворюють єдине ціле [1]. У системній парадигмі виділяється системно-структурна парадигма, в основі якої - визначення структури (інваріанту) системи, та структурно-функціональна - визначення функцій структурних елементів та погодженості процесів у системі [45].
Розглядаючи територію Івано-Франківської області як цілісність, як складну систему, важливо здійснити її диференціацію, щоб виявити й охарактеризувати: 1) властивості й характеристики компонентів природи, які одночасно є і природними ресурсами; 2) головні чинники впливу на природне середовище; 3) зміни та їх інтенсивність у природних ландшафтах; 4) наслідки виробничо-господарської діяльності (вилучення природних ресурсів, зміни біогеоценотичного покриву, рівень забруднення тощо); 5) інтегрування властивостей підсистем шляхом формування стійких ландшафтів. При цьому об'єктами досліджень є ландшафти - інтегральні територіальні утворення, об'єднані взаємодіючими природними та антропогенними елементами [249, 250].
У процесі досліджень застосовувались географічний, екологічний (геоекологічний) та конструктивний підходи.
Географічний підхід - вивчення просторово-часових, субстантивних масоенергетичних і речовинно-агрегатних, а також інформаційних властивостей природних, антропогенних, техногенних і соціогенних об'єктів географічної оболонки [12, 76, 121].
Екологічний підхід - вивчення і оцінка стану досліджуваних територій, вивчення екологічних ситуацій [41, 76, 90, 109, 273]. Елементами оцінки є наслідки взаємодії природних і антропогенних чинників у ландшафті та відносини між ними, а також географічні чинники (геохімічний стан, несприятливі процеси та явища, екологоформуючі функції природних та антропогенних компонентів). При цьому природа оцінюється не тільки як умови життєдіяльності людини, а і як джерело природних ресурсів [54].
Конструктивний підхід передбачає розкриття закономірностей просторово-часової організації ландшафтів та обгрунтування заходів їх послідовного конструювання [42, 55, 98, 103, 114, 155].
Розроблений В.В. Докучаєвим науковий напрям щодо організації ландшафтів шляхом оптимізації структури угідь використаний нами як методологічна основа оптимізації антропогенних ландшафтів. В рамках ландшафтного підходу досліджувана територія вивчалась нами як ієрархічно підпорядкована система окремих ландшафтів. При цьому ландшафт оцінювався як відкрита система при оптимізації якої необхідно враховувати кількісні параметри інтенсивності та динаміки природних і антропогенних процесів. Тому важливою частиною досліджень було вивчення ступеня трансформації природних ландшафтів і сучасної структури угідь у ландшафтах, розвитку негативних екзогенних геодинамічних процесів (водна ерозія, зсуви, селі, руйнування берегів річок), рівнів забруднення природних вод, грунтів та атмосферного повітря.

2.2. Методика і методи досліджень

Вибір методики і методів досліджень визначався тим, що раціональне природокористування та управління природними ресурсами можливе за умови комплексної оцінки сучасного стану і якості геосистемно організованого природного середовища, кількісних параметрів і функцій його компонентів на основі якої розробляються моделі щодо оптимізації структури угідь у ландшафтах, інтенсивності використання природних ресурсів, розвитку промисловості та інших сфер економіки [11, 28, 29, 31, 38, 60, 64, 75, 77, 84, 87, 90, 104, 106, 110, 121, 122, 136, 146, 148, 152, 201, 250].
Під час оцінювання стану природних ресурсів використана концепція екологічних ситуацій [76, 77, 93]. Вони є базовим об'єктом картографування та відображають проблеми сучасного земле-, водо-, лісокористування, використання мінерально-сировинних ресурсів. Головним методом дослідження є факторний аналіз. Оцінка стану компонентів ландшафтів зводилася до аналізу різносутнісних параметрів, які визначають цей стан [22, 23, 76, 77, 79, 137].
У процесі досліджень використовувались також картографічний метод [17, 22, 93, 105, 103, 114, 137, 138, 144, 151, 170, 171], методи геоморфологічних [93], гідрологічних, ландшафтних і ландшафтно-геохімічних досліджень [22, 37, 38, 138, 149, 151, 273].
На першому етапі досліджень проводилися: 1) вивчення картографічних матеріалів, які відображають будову рельєфу, структуру річкових систем, лісистість території, наявність сільськогосподарських угідь, еродованих земель, населених пунктів, промислових об'єктів, комунікацій та інших чинників, які впливають на екологічну ситуацію, її формування і динаміку; 2) збір і аналіз літературних, архівних і фондових матеріалів щодо наявності і стану природних ресурсів, способів та інтенсивності їх використання; 3) картометричний аналіз лісистості, сільського