РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. МЕТОДИ І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ
Дослід проведено на чотирьох групах бугайців бурої карпатської породи, живою масою 281-289 кг, по 6 голів у кожній. Досліджували вплив згодовування бугайцям на заключній стадії відгодівлі сечовини (С), метилендисечовини (МДС) і метилендисечовини разом із сульфатом натрію (МДС + Na2SO4) у вигляді добавок до комбікорму на їх ріст, оплату корму, вміст пропіонової та різних форм лінолевої кислоти у вмісті рубця, крові, печінці і скелетних м'язах. Тварини контрольної групи отримували основний раціон (ОР), тварини І-ї дослідної групи - ОР + С, тварини 2-ї дослідної групи - ОР + МДС, тварини 3-ї дослідної групи - ОР + МДС+Na2SO4. Вказані кормові добавки згодовували тваринам дослідних груп у складі комбікорму. Сечовину додавали до згодовуваного тваринам комбікорму в кількості 40 г/голову на добу, метилендисечовину - в кількості 40 г/голову на добу, а сульфат натрію - в кількості 20 г/голову на добу. Структура і поживність раціону наведені в табл.2.2. Тривалість досліду - 135 днів. Вміст сирого протеїну в раціоні тварин дослідних груп за рахунок добавок сечовини і метилендисечовини був на 10% більший, ніж у раціоні тварин контрольної групи.
У кінці досліду, при досягненні тваринами маси 402-419 кг, від 4-х тварин кожної групи відбирали біологічний матеріал для досліджень. Зокрема, до годівлі, а також через 1 і 4 години після початку годівлі за допомогою зонду одержували для досліджень зразки вмісту рубця. Одночасно від тварин до годівлі, а також через 2 і 5 годин після початку годівлі одержували зразки крові з яремної вени для біохімічних досліджень.
Після забою тварин від них одержували для досліджень зразки печінки і найдовшого м'язу спини. В одержаних зразках рідини рубця, крові, печінки і найдовшого м'язу спини, а також у кормах визначали концентрацію пропіонової і лінолевої кислот. Тварин зважували на початку і в кінці досліду та визначали їх середньодобові прирости, а також витрати кормів на кг приросту живої маси.
Таблиця 2.1.
Характеристика дослідних тварин
№ п/пІнвентарний №Жива маса, кг123Бугайці контрольної групи1
63868
5151
5167
3858
3876
3870281
287
289
284
283
287Середня жива маса, 285 кгБугайці дослідної групи, яким згодовували натуральну сечовину7
10
11
123859
3886
5153
3893
3884
3896286
288
284
287
284
290Середня жива маса, 286 кг
продовження табл. 2.1
123Бугайці дослідної групи, яким згодовували метилендисечовину13
14
15
16
17
183894
1008
3869
3862
3898
3862287
282
288
283
282
291Середня жива маса, 285 кгБугайці дослідної групи, яким згодовували метилендисечовину разом з сульфатом натрію19
20
21
22
23
243876
5148
3857
3861
5150
5132283
288
283
287
291
279Середня жива маса, 285 кг
Вміст летких і високомолекулярних жирних кислот у досліджуваному біологічному матеріалі визначали за вдосконаленими нами методами. Зокрема, до досліджуваних зразків кормів, рідини рубця, крові і тканин додавали відповідну кількість метафосфорної кислоти для осадження білка, а також пентанолу як внутрішнього стандарту, та їх гомогенізації з наступним визначенням методом газорідинної хроматографії кількості окремої ЛЖК [79].
Таблиця 2.2.
Склад і поживність раціону досліджуваних тварин.
ПоказникиКількість
кормуВ раціоні містилосяПотреба, згідно нормФактична наявністьСклад раціону:
Сіно різнотравне, кг
Сінаж різнотравний, кг
Куузику, кг
Комбікорм із злакових зернових, кг
В раціоні містилося:
1,5
11,0
9,0
2,0
-
Кормових одиниць, кг
Перетравного протеїну, г
Сирої клітковини, г
Сирого жиру, г
Цукру, г
Кальцію, г
Фосфору, г
Каротину, г-3-
-7,75
657,5
1837,5
290,0
592,5
42,5
24,5
165,07,01
590,6
2063,5
201,5
738,0
82,5
38,1
299,5
Для визначення кількості окремих ЛЖК використовували газорідинний хроматограф "Chrom-5" (Laboratorni pristroje, Praha). Нержавіючу набивну
стальну колонку довжиною 2400 мм із внутрішнім діаметром 3 мм заповнювали хроматоном (Chromaton N-AW (Chemapol, Praha), (розмір частинок - 0,160-0,200 мм), покритим Reoplex-400 (нерухомою рідкою фазою) в кількості 15%. Витрати газу-носія - хімічно чистого азоту (рухома фаза) при проходженні через колонку за умов вхідного тиску 1,5·105 Па, становив близько 60 мл/хв. Детектор - полум'яно-йонізаційний. Горіння полум'я забезпечували осушеним воднем (25 мл/хв.) і повітрям (350 мл/хв.). Ізотермічний режим роботи заповненої колонки з полярною рідкою фазою утримували на рівні 140?С, а випаровувача і детектора - 190?С. Запис результатів хроматографічного аналізу - диференційований. За цих умов колонка забезпечувала добре розділення ЛЖК (див. рис.2.1.). Ефективність колонки, визначена за Мак-Нейром і Бонеллі [51] для загальноприйнятого середнього піку на хроматограмі - пропіонової кислоти - становила 1850±95 теоретичних тарілок.
Ідентифікацію піків на хроматограмі проводили методом розрахунку "вуглецевих чисел" [6], а також використанням стандартних водних розчинів ЛЖК. Розрахунок вмісту окремих ЛЖК проводили за виведеною нами формулою [79а], яка включає поправочні коєфіцієнти. Останні знаходили як відношення висот піків пропанолу (внутрішнього стандарту) і досліджуваної ЛЖК при концентрації 1:1, за умов ізотермічного режиму роботи газо-рідинного хроматографічного апарату (метод внутрішнього нормування).
Формула розрахунку абсолютного вмісту окремих ЛЖК за результатами аналізу хроматограм має такий вигляд:
де Н - висота піка досліджуваної ЛЖК, мм; С - кількість внутрішнього стандарту (пентанолу), мг; К - поправочний коефіцієнт для досліджуваної ЛЖК; Нст. - висота піку внутрішнього стандарту (пропанолу), мм; Розв. - поправочний коефіцієнт на розведення досліджуваного зразка метафосфорною кислотою; 100 - коефіцієнт переводу в мг%; Р - наважка (кількість) досліджуваного матеріалу, г або мл.
Виходячи із наведеної
- Київ+380960830922