Ви є тут

Застосування локального дистанційного кріовпливу у хворих на аутоімунний тиреоїдит з післяопераційним гіпотиреозом

Автор: 
Микитюк Мирослава Ростиславівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000056
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
У скринінгову фазу дослідження було включено 103 жінки хворих на АІТ з ПГ,
оперованих з 1995 по 2003 роки включно в хірургічному відділенні ІПЕП. Середній
вік хворих становив (52,7 ± 9,6) років. Діагноз АІТ було верифіковано
комплексно: клінічно, лабораторно, за допомогою УЗД, а також гістологічно –
після оперативного втручання. Із них 41 хвора не пройшла рандомізацію: у 36 –
показники імунного статусу виходили за рамки критеріїв включення, а п’ятеро не
виявили бажання брати участь у дослідженні.
Критеріями включення були: наявність лімфоплазмоцитарної стадії АІТ за
результатами гістологічного і морфостереометричного досліджень та клітинної
форми АІТ [289] (ІР перевищував верхню межу нормального значення цього
показника (ІР < 1,6) при обстеженні 30 здорових осіб в імунологічній
лабораторії клініки (табл. 2.1)). Критеріями виключення були: стадія фіброзу
АІТ за результатами гістологічного і морфостереометричного досліджень,
гуморальна форма АІТ [289] та терапія супутніх захворювань лікарськими
препаратами, здатними підвищувати кліренс L-Т4 або порушувати його абсорбцію в
кишечнику.
За станом компенсації ПГ 62 хворих на АІТ було розподілено на дві групи: перша
група (34 хворих) знаходилися в стані субкомпенсації, другу групу (28 хворих)
склали хворі у стані декомпенсації. Всі вони, у свою чергу, були рандомізовані
за допомогою таблиці випадкових чисел на чотири групи:
а) I група (17 хворих) – хворі на АІТ у стані субкомпенсації ПГ, лікування –
замісна терапія L-Т4 у середньодобовій дозі 87,5 ± 10,2 мкг;
б) II група (17 хворих) – хворі на АІТ у стані субкомпенсації ПГ, лікування –
ЛДК та L-Т4 у середньодобовій дозі 88,9 ± 9,08 мкг;
Таблиця 2.1
Загальна характеристика груп дослідження, (M ± m)
Показник
Група обстеження, кількість обстежених
Здорові особи
(n=30)
I група
(n=17)
II група
(n=17)
III група
(n=14)
IV група
(n=14)
Середній вік, роки, (M ± SD)
48,00 ± 7,21
51,88 ± 8,01
52,00 ± 8,31
52,43 ± 9,61
55,36 ± 9,04
Жінки
кількість
30
17
17
14
14
100
100
100
100
100
Замісна терапія L-Т4
(середньодобова доза, мкг),
(M ± SD)

87,5 ± 10,2
88,9 ± 9,08
112,5 ± 12,5
113,2 ± 13,2
ТТГ, мМЕ/л
1,58 ± 0,12
3,02 ± 0,243)
3,05 ± 0,243)
8,98 ± 0,753)
8,57 ± 0,763)
Т4, нмоль/л
86,50 ± 8,04
101,18 ± 7,12
99,41 ± 6,77
56,93 ± 5,201)
57,07 ± 5,551)
Т3, нмоль/л
1,94 ± 0,14
0,73 ± 0,053)
0,79 ± 0,063)
0,68 ± 0,043)
0,67± 0,0,043)
Лімфоцити, %
35,10 ± 1,34
36,18 ± 1,15
35,94 ± 1,16
34,57 ± 1,45
35,00 ± 1,84
CD3+, %
62,60 ± 1,80
58,35 ± 0,78
58,94 ± 0,61
55,57 ± 1,092)
55,5 ± 0,842)
CD4+, %
39,80 ± 1,90
44,41 ± 1,051)
44,76 ± 0,791)
45,64 ± 1,051)
45,07 ± 1,241)
CD8+, %
26,19 ± 1,10
20,53 ± 0,683)
20,24 ± 0,783)
19,79 ± 0,873)
19,50 ± 0,503)
Продовження табл. 2.1
CD16+, %
9,70 ± 0,70
12,18 ± 0,862)
12,94 ± 0,862)
12,86 ± 0,972)
12,93 ± 0,822)
CD4+/CD8+
1,58 ± 0,07
2,19 ± 0,093)
2,25 ± 0,083)
2,34 ± 0,073)
2,32 ± 0,053)
CD20+, %
12, 68 ± 0,62
16,47 ± 0,873)
16,29 ± 0,763)
19,29 ± 1,183)
19,36 ± 0,883)
АТ-ТГ, індекс
1,08 ± 0,08
1,75 ± 0,03
1,71 ± 0,04
1,74 ± 0,05
1,73 ± 0,04
АТ-ТПО, Од/мл
21,17 ± 1,90
177,88 ± 11,733)
176,12 ± 16,223)
329,43±25,643)
315,79±27,793)
ЦІК, Од
45, 52 ± 3,80
61,59 ± 4,712)
65,53 ± 4,572)
88,36 ± 8,773)
89,64±8,923)
Примітки:
1. 1) – Р < 0,05 у порівнянні з групою здорових осіб.
2. 2) – P < 0,01 у порівнянні з групою здорових осіб.
3. 3) – P < 0,001 у порівнянні з групою здорових осіб.
в) III група (14 хворих) – хворі на АІТ у стані декомпенсації ПГ, лікування –
L-Т4 в середньодобовій дозі 112,5 ± 12,5 мкг;
г) ІV група (14 хворих) – хворі на АІТ у стані декомпенсації ПГ, лікування ЛДК
та L-Т4 в середньодобовій дозі 113,2 ± 13,2 мкг.
Всі досліджувані отримували стандартизований синтетичний препарат L-тироксин
(”Берлін-Хемі”, Німеччина), одна таблетка якого містить діючу речовину
Levothyroxine sodium в кількості 100 мкг. Загальна характеристика груп
досліджування представлена в таблиці 2.1.
При інтерпретації отриманих результатів використовували дані аналогічного за
обсягом обстеження репрезентативної і однорідної за віком групи здорових жінок
без сімейних тиреопатій (30 осіб) (див. табл. 2.1).
ЛДК проводили за режимом, опрацьованим експериментально і клінічно в
хірургічному відділенні ІПЕП для лікування хворих на гіпертрофічну форму АІТ
[57]. Кріовплив здійснювали на шкіру задньо-медіальної поверхні середньої
третини одної з гомілок одноразово з експозицією одна хвилина під
термографічним контролем. Місце кріоаплікації обирали, враховуючи косметичні
міркування та відсутність поблизу великих судин, нервових стовбурів,
біологічноактивних точок та енергетичних меридіанів [290]. Після отримання
інформованої згоди ЛДК виконано за допомогою автономного кріоінструмента з
наконечником діаметром 0,5 см 31 хворій на АІТ з ПГ. Температурний режим
визначався температурою випарювання рідкого азоту (мінус 180–190 єС), яким
заповнювався інструмент. Місце аплікації на шкірі попередньо обробляли розчином
антисептика, наконечники кріоінструмента підлягали стерилізації. Кріовплив
проводили в умовах перевґязувальної без застосування анестезії. Хворі
порівнювали свої відчуття під час виконання кріоаплікації з внутрішньовенною
інґєкцією. Після загоєння утворювався мало помітний рубець.
Для гістологічного вивчення препаратів ЩЗ хворих на АІТ використовували
морфологічні методи із забарвленням гематоксиліном і еозином. Визначали
відносні обсяги основних