РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Базою проведення даної наукової роботи був відділ сексопатології та андрології
Інституту урології АМН України. Біохімічні дослідження проводились в Інституті
фізіології ім.О.О.Богомольця, в Інституті біохімії АН України та Центральній
науково-дослідницькій лабораторії Національного медичного університету. До
генеральної сукупності осіб, що підлягали вивченню, входило 337 чоловіків.
Загальний період спостереження тривав з 1998 по 2004 рік.
Програмою дослідження передбачено два його напрямки. Перший був спрямований на
визначення впливу радіаційного забруднення на показники спермограми з
урахуванням відстані до Чорнобильської АЕС та зміни в них залежно від
вільнорадикальних процесів. Другий — на виявлення характеру взаємозв`язку між
інтенсивністю гіпероксидації сперми, змінами рівня фосфоліпідів сперматозоїдів
і показниками спермограми у неплідних чоловіків та у хворих на хронічний
простатит, а також на обгрунтування можливості корекції патологічних проявів.
Реалізація цих напрямків потребувала виділення шести груп спостереження. При
цьому перші три стали основою для отримання відповідей на перший блок питань,
інші три — на другий.
До першої групи увійшло 35 чоловіків, середній вік яких був 36,7+3,7 роки. Це
були робітники, які працювали вахтовим методом на ЧАЕС в ритмі двотижневого
чергування роботи з відпочинком і жили в м.Славутич, тобто в беспосередній
близькості до станції. У всіх були діти, народжені до аварії. Скарг чоловіки не
пред`являли.
Друга группа у складі 30 чоловіків віком 24,6+1,1 років була сформована із
курсантів військового училища м.Києва, які були його корінними мешканцями. Це
було обумовлено програмою дослідження, оскільки місто знаходиться у 90-км зоні
від ЧАЕС, і його мешканці піддавались радіоактивній дії з моменту аварії.
Третя група була представлена 37 чоловіками (середній вік — 20,9+0,39 років). У
даному випадку це були курсанти Львівської міліцейської академії та
військовослужбовці однієї з військових частин, що базувалась в районі м.Львова.
Усі вони були мешканцями м.Львова та таких західних областей України, які
відносяться до радіаційночистих і знаходяться від ЧАЕС на відстані 500 та
більше км.
Підкреслимо, що чоловіки останніх двох групп не мали дітей, не пред`являли
ніяких скарг, а також вважали себе практично здоровими. Більш того, вони були
відібрані таким чином, що статистично не різнилися за основними параметрами, а
саме: віком, антропометричними даними, за наявністю та кількістю шкідливих
звичок та сексуальною активністю.
Далі охарактеризуємо три наступні групи розподілу. Перед цим наголосимо ще раз
на представництві в них хворих на безплідність (137 чоловіків) та на хронічний
простатит (63 чоловіка). Тому конкретні дані по складу виглядають таким чином.
До четвертої та п’ятої груп були віднесені 31 чоловік з секреторною
неплідністю, середній вік яких становив 27,4+1,3 років, та 106 чоловіків віком
29,1+3,1 років з екскреторно-токсичною неплідністю відповідно.
До шостої групи увійшло 63 хворих на хронічний простатит різного ступеня
загострення.
Крім того, була створена референтна група для визначення рівня контролю
хемілюмінесценції. В даному разі обстежувалось 35 молодих здорових чоловіків,
які живуть в м.Києві, середній вік їх був 27,5+2,5 років.
При сборі анамнезу, крім звичайних питань, що з’ясовуються при аналізі стану
фертильності, прицільно встановлювалися кількість вжитих речовин, що впливають
на показники фертильності, наявність фебрильної температури за останні 6
місяців.
На якісні та кількісні показники спермограми впливать деякі речовини, що
застосовуються задля отримання задоволення. Вважається доведеним і опубліковано
достатньо робіт про зниження спермальних показників під впливом нікотину,
алкоголю, наркотиків. Наприклад, зменшення концентрації та рухливості
сперматозоїдів у курців порівняно з некурцями (Close C.E. et al., 1990).
Об’єктивне урологічне обстеження включало ректальну пальпацію, УЗД простати,
при необхідності уретроскопію.
Лабораторне обстеження пацієнтів, окрім традиційних аналізів (сечі в 3-х
порціях, секрету передміхурової залози, уретральних виділень, бакпосів
експриматів), включало сперматологічні та біохімічні методи.
У хворих на секреторну неплідність проводилась біопсія яєчка з метою світлового
та електронного мікроскопічного дослідження тканини яєчка. Таким чином
визначалась ступінь ураження сперматогенного епітелію.
Доза отриманого опромінення визначалась тільки в чоловіків, які постійно
працювали на ЧАЕС. Але рівень опромінення малими дозами радіації приблизно
можна встановити, відштовхуючись від карти забруднення України радіоактивними
ізотопами через 10 років після аварії на ЧАЕС.
За даними НАН України (Бар’яхтар В.Г. та співавт., 1996), забрудненість Сs137
та Cs135 на території Києва та Київської області становить 0,5 –5,0 Кі/км2, в
районі Чорнобильської АЕС — від 5,0 до 10 і навіть на окремих ділянках 50
Кі/км2 , в той час як в Львівській області вона <0,1Кі/км2.
Приблизно такий же розподіл спостерігається і у відношенні 238Pu+239+240Pu.
Якщо в зоні ЧАЕС забрудненість плутонієм сягає концентрації 20—50 мKi/м2 , в
м.Києві та Київській області — від 3 до 20 мКі/м2 на різних ділянках, то в
м.Львові та Львівській області — 1,5-3,0 мКі/м2 і нижче.
Еякулят обстежені особи отримували після 3-5-го утримання від статевих зносин
та будь-яких ліків шляхом мастурбації. Аналіз сперми включав такі параметри:
колір, розріджуваність, в`язкість, об`єм, рН, рухомість, життєздатність,
концентрацію, морфологію і диференціацію круглих клітин. Детальний опис методу
дано в роботі (Swanson R.J. et al
- Київ+380960830922