РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи досліджень
2.1. Матеріали досліджень
Досліди проводили на лабораторних тваринах: 80 кролях, 70 морських свинках та
72 мишах, яких утримували на звичайному раціоні віварію. Всі роботи виконували
у відповідності до „Загальних етичних принципів експериментів на тваринах”,
затверджених першим національним конгресом з біоетики.
Для визначення впливу сульфату цинку та корегуючої ефективності пробіотиків із
бактерій роду Bacillus (Моноспорин-ПК та Біоспорин) на мікробіоценоз кишечнику,
тиреоїдний статус, окремі біохімічні та імунологічні показники сироватки крові
організму лабораторних тварин використовували статевозрілих клінічно здорових
кролів вагою 2,5 – 3,5 кг породи “шиншила” та морських свинок вагою вагою
300-400г.
Перша серія експериментальних робіт була проведена на кролях.
Контроль становила одна з восьми груп кролів – здорові тварини. Тварини груп КМ
(введення Моноспорину-ПК здоровим тваринам) та КБ (введення Біоспорину здоровим
тваринам) протягом 7 днів щоденно приймали по 1мл біопрепарату Моноспорин-ПК та
Біоспорин відповідно у дозі 109 мікробних клітин на 1 тварину. Експериментальне
отруєння у тварин відтворювали шляхом перорального введення сульфату цинку з
розрахунку 2 мг/кг 1 раз на добу протягом 10 діб. Одна з груп становила
контроль інтоксикації – Zn(інтоксикація). Тваринам груп Zn+Моноспорин(терапія)
та Zn+Біоспорин(терапія), з метою дослідження дії пробіотиків на організм при
цинковій інтоксикації, після припинення введення сульфату цинку застосовували
біопрепарати Моноспорин-ПК та Біоспорин відповідно протягом 7 діб у
вищевказаній дозі. Дослідження профілактичної ефективності проводили шляхом
введення Моноспорину-ПК та Біоспорину тваринам груп Моноспорин+Zn(профілактика)
та Біоспорин+Zn(профілактика) за тиждень до відтворення інтоксикації протягом 7
днів.
Кролів фіксували в індивідуальному боксі з овальною проріззю у передній стінці.
Введення біопрепаратів і солі цинку здійснювали перорально за допомогою
металічного катетера, одягнутого на шприц, згідно описаної методики. Кров у
кролів відбирали з вушної вени [46].
Кількісний та якісний склад мікрофлори кишечнику кролів, рівень біохімічних
показників сироватки крові, лейкограми, тиреоїдних гормонів і досліджуваних
імунних показників визначали в динаміці: у тварин групи Zn(інтоксикація) –
через 1 та 7 діб після припинення введення солі цинку; Zn+Моноспорин(терапія)
та Zn+Біоспорин(терапія) – через 1 та 7 діб після останнього введення
пробіотику; Моноспорин+Zn(профілактика) та Біоспорин+Zn(профілактика) – через 1
та 7 діб після останнього введення сульфату цинку.
З метою з’ясування вірогідності встановлених закономірностей впливу пробіотиків
на організм різних лабораторних тварин в умовах цинкової інтоксикації вивчали
терапевтичну та профілактичну ефективність пробіотику Моноспорин-ПК в дослідах
на морських свинках. Кров у морських свинок відбирали пункцією серця [46].
Вплив цинкової інтоксикації на стан мікрофлори кишечнику та інтенсивність
протікання процесів ліпопероксидації проводили на статевозрілих білих
нелінійних мишах, середньою вагою 26,5 грам, яких утримували на стандартному
раціоні віварію. Контроль становили здорові тварини. Тварини групи КМ (введення
Моноспорину-ПК здоровим тваринам) протягом 7 днів щоденно приймали по 1мл
біопрепарату Моноспорин-ПК у дозі 109 мікробних клітин на 1 тварину.
Відтворення цинкового отруєння здійснювали шляхом додавання у питну воду
(дистильована вода) сульфату цинку із розрахунку 2 мг/кг ваги протягом 10 та 20
діб: групи Zn(10-інтоксикація) та Zn(20-інтоксикація). П’яту групу –
Zn+Моноспорин-ПК(терапія) – становили отруєні миші, яким після 20-денного
додавання у питну воду сульфату цинку протягом 7 діб вводили Моноспорин-ПК,
шосту – Моноспорин-ПК+Zn(профілактика) – тварини, яким протягом 7 діб до
відтворення інтоксикації вводили пробіотик з профілактичною метою. Забір крові
здійснювали декапітацією тварин під легким ефірним наркозом; у тварин групи
Zn(10-інтоксикація) – через 1 добу після останнього 10-денного введення
сульфату цинку, Zn (20-інтоксикація) – через 1 та 7 діб після останнього
20-денного введення сульфату цинку, Zn+Моноспорин-ПК(терапія) – через 1 та 7
діб після припинення введення Моноспорину-ПК, Моноспорин-ПК+Zn(профілактика) –
через 1 та 7 діб після останнього введення сульфату цинку [46].
Визначення терапевтичної ефективності біопрепарату Моноспорин-ПК стосовно
порушень мікрофлори кишечнику, деяких показників метаболічного та імунного
статусу організму, спричинених гіпотиреоїдним станом, здійснювали шляхом
введення пробіотику лабораторним тваринам на фоні експериментального
гіпотиреозу [37].
Для досліджень було сформовано 4 групи кролів та 4 групи морських свинок. Першу
групу складали здорові тварини – Контроль. Тварини групи КМ (введення
Моноспорину-ПК здоровим тваринам) протягом 7 днів щоденно приймали по 1мл
біопрепарату Моноспорин-ПК у дозі 109 мікробних клітин на 1 тварину. У тварин
груп КГ (контроль експериментального гіпотиреозу) та ГМ (введення
Моноспорину-ПК на фоні гіпотиреозу) відтворювали експериментальний гіпотиреоз
шляхом перорального введення лікарського препарату мерказоліл: морським свинкам
із розрахунку 5 мг/кг, кролям – 6 мг/кг 1 раз на добу протягом 21 дня. Для
визначення терапевтичної ефективності Моноспорину-ПК у дослідній групі,
починаючи із 22-ї доби експерименту, протягом тижня вводили Моноспорин-ПК на
фоні гіпотиреоїдного стану, кролям при цьому не припиняли періодично (через
день) вводити мерказоліл. Стан мікрофлори кишечнику, рівень тиреоїдних
гормонів, біохімічних і досліджуван
- Київ+380960830922