РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ТА ОЦІНЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РІВНЯ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО
НАСЕЛЕННЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Тенденції змін економічної складової рівня життя сільського населення
Завдання стабілізації і поліпшення рівня життя сільського населення є особливо
актуальним в таких аграрно-індустріальних областях як Волинська, Закарпатська,
Кіровоградська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька.
Їх територія складає 23.4% від території України, чисельність сільського
населення – 4853.5 тис. осіб або 31% чисельності населення країни; частка
сільського населення в них коливається від 39% (Кіровоградська область) до 63%
(Закарпатська область), чисельності зайнятих в сільському господарстві - від
7.8% (Волинська область) до 38 %(Хмельницька область), доля сільського
господарства у ВДВ становить від 21% (Черкаська область) до 32% (Волинська,
Хмельницька області) [127]. Ставлячи за мету поглиблене дослідження основних
тенденцій та динаміки рівня життя сільського населення на регіональному рівні
щодо визначених вище областей, за основу була обрана Кіровоградська область,
якій значною мірою притаманні основні деструктивні процеси, що мають місце в
сфері рівня життя сільського населення.
Соціально-економічна трансформація на селі призвела до різкого погіршення
економічної складової рівня життя сільських мешканців, а саме: скорочення
зайнятості, зниження рівня доходів, зменшення споживання продуктів харчування і
зміни структури доходів на користь забезпечення виживання. Зупинимося на
дослідженні цих процесів більш детально.
На початок 2005 р. чисельність зайнятого сільського населення Кіровоградської
області складала 113.6 тис. осіб або 51.3 % рівня 1991 р. (табл.2.1). За
1991-2004 рр. на 54.3% скоротилася чисельність зайнятих в сільському
господарстві, в будівництві – на 52.2% (1.2 тис. осіб), промисловості – на
51.6% (7.9 тис. осіб), на транспорті і зв’язку – на 28% (2.1 тис.осіб) і зросла
більш, ніж у 2 рази у торгівлі.
Таблиця 2.1
Зайнятість сільського населення Кіровоградської області за видами економічної
діяльності у 1991-2004 роках *
Показники
1991
1996
2001
2005
1996 до 1991,%
2001 до 1991,%
2005 до 1991, %
тис. осіб
тис. осіб
тис. осіб
тис. осіб
Кількість працюючих, всього
221.5
100.0
193.4
100.0
124.2
100.0
113.6
100.0
87.3
56.1
51.3
в тому числі за видами економічної діяльності:
Сільське господарство
з нього у фермерських господарствах
164.8
0.5
74.4
0.2
137.9
1.2
71.3
0.9
87.8
4.8
70.6
5.2
75.3
14.0
66.3
12.3
83.7
2.4 р.б.
53.3
9.6 р.б.
45.7
28 р.б.
Лісове господарство
1.0
0.5
0.9
0.5
0.8
0.7
0.7
0.6
90.0
80.0
70.0
Рибне господарство
0.4
0.2
0.4
0.2
0.8
0.2
0.7
0.6
100.0
2.0 р.б.
у 1.7 р.б.
Промисловість
15.3
6.9
14.2
7.3
7.7
6.2
7.4
6.5
92.8
50.3
48.4
Будівництво
2.3
1.0
1.9
1.0
1.2
0.9
1.1
1.0
82.6
52.2
47.8
Транспорт і зв’язок
7.5
3.4
6.3
3.2
4.2
3.4
5.4
4.8
84.0
56.0
72.0
Торгівля, громадське харчування
2.4
1.0
2.8
1.5
3.4
2.8
5.7
5.0
116.7
141.7
у 2.4 р.б.
Освіта, культура, мистецтво
15.0
6.8
13.1
6.8
10.2
8.2
9.4
8.3
87.3
68.0
62.7
Охорона здоров’я, соціальна допомога
5.1
2.3
4.9
2.5
4.2
3.3
3.4
3.0
96.1
82.4
66.7
Органи державного управління
2.6
1.2
2.4
1.2
2.0
1.6
2.4
2.1
92.3
76.9
92.3
Інші галузі економіки
5.1
2.3
8.6
4.5
2.4
1.9
2.1
1.8
168.6
47.1
41.2
Кількість працюючих:
221.5
100.0
193.4
100.0
124.2
100.0
113.6
100.0
87.3
56.1
51.3
у сільському господарстві
164.8
74.4
137.9
71.3
87.8
70.7
75.3
66.3
83.7
53.2
45.7
у соціальній сфері
30.0
13.5
27.1
14.0
20.2
16.3
23.9
21.0
90.6
64.4
79.7
в інших видах економічної діяльності
26.7
12.1
28.4
14.6
16.2
13.1
14.4
12.7
1.7 р.б.
61.1
53.9
Кількість працюючих пенсіонерів
12.5
5.6
10.1
5.2
4.6
3.7
3.0
2.6
80.9
36.9
24.0
Кількість працюючих працездатного віку
209.0
94.4
183.3
94.8
119.6
96.3
110.6
97.4
87.7
57.2
52.9
% до чисельності населення працездатного віку
89.6
80.8
54.4
50.5
54.9
Кількість сільського населення працездатного віку, зайнятого тільки в
особистому селянському господарстві
1.5
0.6**
11.3
5.0**
64.3
29.2**
56.6
25.9**
у 7.6 р.б
у 43 р.б.
у 37.7 р.б.
Кількість безробітних в сільській місцевості
2.3
1.0**
1.2
0.5**
56.8
25.8**
53.8
24.6**
52.2
у 24.7р.б
у 23.4 р.б.
* - за даними одноразових суцільних обстежень сільських населених пунктів
станом на 1.01.1991, 1.01.1996, 1.01.2001 рр. за формою 1-село
“Соціально-економічна характеристика сільського населеного пункту” [80;128;129]
та на 1.01.2005 р. - за власними розрахунками;
**- відсотків до кількості сільського населення працездатного віку
Негативним моментом є зменшення чисельності зайнятих в освіті, культурі,
мистецтві – на 37%, охороні здоров’я – на третину, хоча саме ці галузі мають
найбільше робочих місць на селі після сільського господарства. В таких умовах
для селян джерелом зайнятості та доходів стає ОСГ: за 1991-2004 рр. чисельність
працездатного населення, зайнятого лише в ОСГ, зросла більш, ніж в 37 разів. Це
є небезпечним як з точки зору забезпечення розвитку трудового потенціалу села,
так і з точки зору підвищення соціальної незахищеності цих громадян,
соціально-економічний та правовий статус яких до цих пір чітко не визначено.
Все це призвело до того, що рівень зайнятості в офіційній економіці складає
лише 50.5% проти 89.6% у 1991 р. При цьому чисельність безробітних склала на
1.01.2005 р. 53.8 тис.осіб, з яких лише 20.7 тис. було зареєстровано у центрі
зайнятості, тому офіційний
- Київ+380960830922