Конституційне право громадян України брати участь в управлінні державними справами: проблеми теорії і практики.

РОЗДІЛ II. CИСТЕМА І СТРУКТУРА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ БРАТИ
УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВНИМИ СПРАВАМИ
2.1. Право громадян України обирати і бути обраними до органів
державної влади та органів місцевого самоврядування
Основною правовою формою участі громадян України в управлінні державними
справами у демократичному суспільстві визнаються їх право обирати і бути
обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які є
основними складовими виборчого права, за допомогою яких народ реалізує належні
йому за Конституцією України установчі владні повноваження по формуванню
органів публічної влади. Право обирати та бути обраним, справедливо вказують
вчені, стоїть у центрі усіх процесів формування органів держави, тобто має
владоутворюючий характер[3, с.266], пов'язується насамперед з політичною
ознакою – належністю до громадянства даної держави[90, с.32]. Через вибори як
форму безпосереднього народовладдя, наголошує М.І Ставнійчук, реалізується одне
із найважливіших прав громадян брати участь в управлінні державними
справами[90, c.31; 122, с.16].
Вибори за своєю суттю є однією із провідних форм безпосереднього здійснення
народом влади, на основі яких забезпечується формування інтересів у
суспільстві, узгодження цих інтересів, виявлення волі народу через формування
складу представницьких органів держави та ор­ганів місцевого самоврядування[3,
с.287; 90, с.30]. Головним об'єктом виборів в загальному вигляді вис­тупає
державна і самоврядна влада. В сучасних умовах волевиявлення громадян на
виборах є вихідною умовою легітимності влади, безперервності, зміни,
спадкоємності у діяльності виборних органів. Найбільш загальною функцією
виборів, зазначається в літературі, є легітимізація влади. Тобто коли
суспільство через вибори передає свою владу обраній особі чи органу[95, с.133].
Таким чином шляхом виборів народ реалізує належну йому установчу владу, основи
якої закладені у ст. 5 Конституції України. Організація і проведення виборів є
справою держави, проте основними суб'єктами виборів у широкому ро­зумінні
виступають громадянин, суспільство, народ.
Залежно від видів органів публічної влади, до яких проводяться вибори,
громадяни України реалізують належне їм конституційне право обирати і бути
обраними на виборах: народних депутатів України; Президента України; депутатів
Верховної Ради Автономної Республіки Крим; депутатів обласних, районних,
міських, районних у містах, селищних, сільських рад; сільських, селищних,
міських голів.
Право обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого
самоврядування за своєю суб’єктною належністю є загальним виборчим правом
громадян України, за яким усі, хто має за законодавством України право голосу,
можуть брати участь у виборах. За своєю структурою – складним – воно включає в
себе дві різних за соціально-правовим призначенням можливості громадян брати
участь у вирішенні державних справ: 1) право обирати; 2) право бути обраними.
Право обирати наукою конституційного права визнається активним, а право бути
обраним – пасивним виборчим правом громадян[59, c.87; 125, с.346]. Активне
виборче право являє собою встановлене законом право особисто брати участь у
виборах в якості виборця і полягає у безпосередньому волевиявленні по
здійсненню конкретних дій кожним дієздатним громадянином України, що має право
голосу, відносно обрання Президента України, своїх представників до Верховної
Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого
самоврядування. Пасивне виборче право – це встановлене законом суб’єктивне
право громадянина України виступати на виборах в якості кандидата в
представницькі органи або на виборну посаду, яке може бути реалізоване, якщо за
нього проголосує необхідна кількість виборців, тобто право бути обраним
залежить від волі виборців. Участь же суб’єктів активного і пасивного виборчого
права у вирішенні державних справ під час виборів обумовлюється однією
загальною метою – обрати органи публічної влади, хоча й різними правовими
засобами.
Право громадян України обирати і бути обраними реалізується ними на відповідних
етапах виборчого процесу через передбачені у Конституції і виборчому
законодавстві України правові форми, до яких слід віднести: 1) участь у
формуванні виборчих комісій; 2) участь у роботі виборчих комісій в якості їх
членів; 3) участь у висуванні кандидатів на виборні посади державних органів та
органів місцевого самоврядування; 4) самовисування на виборні посади держави та
місцевого самоврядування; 5) уповноважені представники партії (блоку),
уповноважені представники кандидатів на пост Президента України, довірені особи
кандидата на пост Президента України; 6) участь у збиранні підписів на
підтримку кандидата на пост Президента України; 7) участь у підтримці кандидата
на пост Президента України шляхом підпису у підписному листі; 8) участь у
передвиборчій агітації; 9) офіційні спостерігачі за ходом виборчого процесу від
кандидатів та партій (блоків), що висунули кандидата; 10) виборці.
Безумовно основними і визначальними суб’єктами виборчого процесу усіх видів
виборів є виборці, яких в Україні за даними Центральної виборчої комісії
налічується понад 38 млн.[123, с.69], політичні партії (блоки) і кандидати на
виборні посади. Правомочності всіх інших учасників виборчого процесу
функціонально призначені для забезпечення реалізації прав цих головних
суб’єктів. Тобто суб’єкти права обирати і бути обраними можна поділити на
основні і допоміжні, звідси їх участь може бути основною і допоміжною.
Участь громадя