РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об‘єкти досліджень
Загалом у дослідах як обстежувані взяли участь 268 студентів біологічного і
психологічного факультетів Київського національного університету імені Тараса
Шевченка віком 18-25 років обох статей. Всі обстежувані на момент участі в
експериментах були практично здоровими, без ринальних патологій, всі
повідомляли про нормальну нюхову чутливість. Якщо серед обстежуваних були
курці, то вони бралися до участі в експерименті не раніше ніж через 30 хвилин
після паління. Обстежуваних було розподілено на 2 групи (див. табл. 2.1): до
першої увійшло 34 особи, які проходили досліди із реєстрацією ЕЕГ – ці особи
проходили по 3 досліди (без запаху, одорація ЕО лимону, одорація ЕО лаванди);
до другої групи увійшло 234 студенти, в яких визначали показники властивостей
психофізіологічних функцій, серед них 30 склали контрольну групу (3 етапи без
одорації), і 204 – експериментальну.
Таблиця 2.1
Розподіл учасників психофізіологічних експериментів на групи
Характеристика групи
Комп‘ютерне тестування по визначенню властивостей психофізіологічних функцій
Досліди з реєстрацією ЕЕГ
Контрольна група
Досліди з одорацією
Лимон
Лаванда
Обсяг групи,
к-сть обстежених
30
102
102
34
Вік, роки (M±у)
20.83±1.37
19.34±1.10
19.43±1.34
20.75±1.28
Кількість дослідів з кожним обстежуваним
Остання експериментальна група складалася з 2-х підгруп по 102 учасники в
кожній, які проходили тестування 2 рази – без запаху і при одорації ЕО лимону
чи ЕО лаванди відповідно.
Основними методами дослідження були визначення комплексу показників
властивостей психофізіологічних функцій та електроенцефалографія. Всього було
проведено 426 психофізіологічних і 102 ЕЕГ обстеження. Крім того, у
обстежуваних визначали рівень екстраверсії та нейротизму шляхом психологічного
тестування за допомогою тестів Айзенка (Eyesenk Personality Inventory).
2.2. Методика визначення властивостей психофізіологічних функцій
Для визначення показників властивостей психофізіологічних функцій нами було
використано комп‘ютерна експрес-методика, створена на кафедрі фізіології людини
і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка професором
Г.М.Чайченком та старшим науковим співробітником, канд. фіз-мат наук
Н.Б.Філімоновою [89]. Ця методика включає в себе 6 субтестів для визначення
основних психофізіологічних параметрів. Програма написана для IBM-сумісних
комп‘ютерів, повне її проходження триває 20-25 хвилин, не вимагає від
обстежуваних детального знайомства із комп‘ютером та є досить простою у
роботі.
Програма складається з двох різних блоків (див. табл. 2.2): перший включає
тести для визначення основних „швидкісних” показників діяльності ЦНС –
латентного періоду простої сенсомоторної реакції (ЛППР) та реакції вибору
(ЛПРВ), функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП), працездатність
головного мозку (ПГМ). На основі першого субтесту розраховувалися наступні
показники: коефіцієнт сили нервової системи (КС), функціональний рівень системи
(ФРС) і рівень функціональних можливостей (РФМ). Другий блок включає три
субтести на розвиток короткочасної пам‘яті (КЧП) – на літери, цифри та
геометричні фігури. Послідовність пред‘явлення завдань в тестуванні була
наступною: 1 субтест – визначення ЛППР, КС, ФРС та РФМ; 2-й субтест –
визначення ЛПРВ; 3-й субтест – визначення ФРНП та ПГМ; 4-й субтест – визначення
показників розвитку КЧП.
Таблиця 2.2
Структура методики комп‘ютерного тестування для визначення основних
властивостей психофізіологічних функцій.
№ п/п
Назва тесту
Показники, що вимірюють на основі даного тесту
Тривалість тесту, хв
Визначення латентного періоду простої сенсомоторної реакції
Латентний період простої СМР, мс;
Коефіцієнт сили;
Рівень функціональних можливостей, мс-2;
Функціональний рівень системи, мс-2;
Визначення латентного періоду реакції вибору
Латентний період реакції вибору, мс;
”ЛП РВ“ правої руки, мс;
”ЛП РВ“ лівої руки, мс;
Визначення функціональної рухливості нервових процесів та працездатності
головного мозку
Функціональна рухливість нервових процесів, мс;
Працездатність головного мозку,
% помилок
10
Визначення розвитку короткочасної пам‘яті
Літери
Загальний показник розвитку короткочасної пам‘яті,
мс х кількість помилок;
Точність короткочасної пам‘яті,
% помилок
12
Цифри
Фігури
ЛППР визначався в мс як усереднене значення 100 латентних періодів простої
зоровомоторної реакції на експозицію квадрата на моніторі комп‘ютера.
КС визначається за методикою дослідження сили нервових процесів шляхом
вимірювання ЛП простої рухової реакції на зоровий подразник при його
багатократному застосуванні [61, 71]. Фізіологічним обґрунтуванням даного
методичного підходу є те, що застосування великої кількості сигналів, які йдуть
один за одним з певними інтервалами, приводить до зміни функціонального стану в
нервових структурах тієї функціональної системи, яка забезпечує виконання
сенсомоторної реакції. При цьому у осіб з слабкою нервовою системою ці зміни
виявляються в збільшенні ЛП рухових реакцій до кінця дослідження, тоді як у
осіб із сильною нервовою системою ЛП або не змінюється, або навіть зменшуються.
Вважається, що особи із слабкою нервовою системою мають вищий рівень активації
головного мозку, тому сумація збудження при багаторазовому повторі приводить до
швидкого досягнення межі реагування, після чого розвивається гальмування. У
осіб із сильними нервовими процесами вихідний рівень активації нижчий, в
зв‘язку з чим сумація збудження може відбуватись триваліший період часу.
- Київ+380960830922