Методика підготовки майбутніх учителів до викладання біології англійською мовою

розділ 2.4.).
Під час навчання монологічного та діалогічного професійного мовлення слід
звертати увагу на модальність у мовленні студентів. Основною задачею викладача
у цьому напрямку є навчання студентів образного, цікавого для інших мовлення як
з точки зору змісту, так і з точки зору інтонації, вміння використовувати у
своєму мовленні емоційно-забарвлену лексику. Кожен Unit закінчується
лабораторною роботою, яку треба проводити в аудиторії. По закінченні модуля
проводиться модульна контрольна робота з метою виявлення прогресу студентів та
недоліків як в їх роботі, так і в роботі викладача. Також слід звернути увагу
викладача на толерантне відношення до помилок (error tolerance) та їх
виправлення, слід відмітити, що в цьому відношенні пропонується гнучкий підхід
до оцінки помилок в залежності від причин їх виникнення, ступеня відхилення від
норми та частоти їх повторювання, характеру емоційного відношення студента до
форми їх публічного виправлення. Помилка повинна бути об’єктом жорсткого
контролю та виправлення під час підготовки й керованих викладачем видах робіт.
У непідготовленому мовленні ставлення до помилки повинне бути діалектичним в
залежності від того, наскільки вона перешкоджає спілкуванню. Якщо помилка не
вплинула на розуміння між комунікантами, не слід переривати мовлення студента,
а виправити її під час корективної роботи.
Описана методика підготовки майбутніх учителів до викладання біології
англійською мовою, на наш погляд буде стимулювати іншомовну усномовленнєву
професійну діяльність студентів і в подальшому надасть можливість проводити
свою педагогічну діяльність англійською мовою.
Висновки до ІІІ розділу
Підсумовуючи викладене у ІІІ розділі, ми можемо зробити наступні висновки:
Перевірка ефективності розробленої методики проводилася завдяки
вертикально-горизонтальному експерименту: вертикальний характер давав змогу
зробити висновок про загальну ефективність розробленої системи вправ для
навчання професійного монологічного та діалогічного мовлення; горизонтальний
полягав у порівнянні двох моделей навчання: послідовної та паралельної та
визначення більш ефективної моделі навчання;
Аналіз результатів проведеного експерименту засвідчив, що навчання ПІММ та ПІДМ
слід проводити з використанням розробленої системи вправ; використання
паралельної моделі навчання забезпечує досить високий рівень сформованості
відповідних навичок і вмінь у професійному монологічному та діалогічному
мовленні студентів;
На основі теоретичного дослідження та проведеного експериментального навчання
були сформульовані методичні рекомендації, що відображають організаційні
процедури, пов’язані з реалізацією навчання запропонованого курсу та
професійного іншомовного монологічного та діалогічного мовлення.
Основні положення розділу висвітлені в статті [194].
Висновки
У дисертації розглядається ряд питань, пов’язаних з методикою навчання
майбутніх учителів викладання біології англійською мовою. Реалізація
накреслених цілей та завдань дослідження знайшла своє відображення у визначенні
теоретичних передумов підготовки майбутніх учителів до викладання біології
англійською мовою, методичній концепції розробки професійно орієнтованого
курсу, розробленні методики навчання, експериментальній перевірці її
ефективності та формулюванні методичних рекомендацій з навчання запропонованого
курсу та професійного іншомовного монологічного та діалогічного мовлення.
Психологічною концепцією, яка лягла в основу розробленого курсу є
особистісно-діяльнісний підхід, запропонований І.О.Зимньою. Визначені
психолінгвістичні передумови, а саме: опора на знання з біології, які студенти
отримали у школі, врахування мотиваційного фактору отримання знань, а також
набуті навички та вміння з загального курсу англійської мови є базою, завдяки
якій процес навчання викладання біології англійською мовою буде значно
полегшено і надасть студентам можливості ефективно опанувати професійними
знаннями, навичками та уміннями.
Враховуючи соціальне замовлення, нами були проаналізовані причини, які
дозволяють виділити педагогічні спеціальності, де ІМ вивчається як другий фах в
окремий напрямок. На основі цього було запропоновано надати таким
спеціальностям назви та визначити практичну мету навчання на них. Отже, ми
пропонуємо надати спеціальностям, де ІМ вивчається як другий фах назви
«Педагогічні професійно-лінгвістичні спеціальності (ППЛС)» і визначити мету
навчання як формування професійної комунікативної компетенції у читанні,
письмі, говорінні та аудіюванні, яка надасть можливість викладати свій фах
іноземною мовою у спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях та вищих навчальних
закладах. Професійна соціально-комунікативна позиція, яку отримає студент по
закінченні навчання, у нашому випадку, є “Викладач біології українською та
англійською мовами”.
Аналіз “Освітньої кваліфікаційної характеристики вчителя” дозволив виділити
професійні вміння майбутнього вчителя біології англійською мовою, а саме:
вміння проводити свою педагогічну діяльність ІМ, тобто організовувати та
проводити різні види навчальної роботи ІМ; спонукати студентів до мотивованої
мовленнєвої діяльності та керувати нею; формувати у студентів необхідність
користуватися іноземною мовою в усній або писемній формі.
У ході досліджень було обґрунтовано відбір та охарактеризовано принципи, що
лягли в основу курсу. Дидактичні принципи науковості та систематичності;
доступності та наочності; свідомості та активності; міждисциплінарної
взаємообумовленості, а також методичні принципи профес