Розділ 2
Методика збору, характеристика та первинна обробка вихідної дослідної
інформації
Методика досліджень базується на використанні сучасних методів збору та обробки
лісотаксаційної інформації із використанням новітніх комп’ютерних технологій,
аналізу результатів досліджень із застосуванням методів математичної
статистики, зокрема методів дисперсійного, кореляційного та множинного
регресійного аналізу. Реалізація системного підходу здійснювалася методами
багатомірного статистичного аналізу.
Розробка таксаційних нормативів має чітко виражений індуктивний характер.
Відповідно дослідження виконувалися за схемою від одиничного до загального,
хоча елемент дедукції був присутній у вигляді накопичених у спеціальній
літературі знань про аналогічні об’єкти.
Беручи до уваги, з одного боку, можливості комп’ютерної техніки, а з другого –
особливості лісотаксаційних досліджень, у роботі широко використовувалися
методи математичного моделювання, серед яких домінували так звані „емпіричні
моделі” [154], що відображають феноменологічний бік явища або процесу.
Точність таксаційних нормативів значною мірою залежить від обсягу та
репрезентативності дослідних даних, які покладено в їхню основу. Відомо
[154, 155] два принципово різних підходи до збору первинної дослідної
інформації. Перший із них, який був використаний під час розробки практично
всіх нормативів до 70-х років 20 століття, ґрунтується на типовій, тобто,
суб’єктивній вибірці. Інший шлях полягає у зборі дослідного матеріалу та
розробці відповідних нормативів на основі математико-статистичного планування
експерименту. Головною перевагою цього підходу є та обставина, що точність
розроблених нормативів можна перевірити шляхом їхньої відповідності вихідним
даним.
Однак дотримання всіх вимог математико-статистичного методу вимагає значних
витрат часу та коштів, а також обмежує використання великого за обсягом
дослідного матеріалу, який був зібраний іншими дослідниками. Відповідно на
практиці обмежуються збором вихідних даних переважно у найбільш поширених за
продуктивністю, повнотою та іншими таксаційними ознаками насадженнях певної
лісорослинної зони.
2.1. Методика збору дослідних даних
Збір дослідного матеріалу проводився за методикою, яка передбачає наступну його
обробку на персональному комп’ютері за розробленою на кафедрі лісової таксації
та лісовпорядкування НАУ програмою ПЕРТА [195]. Основою первинної дослідної
інформації є результати перелікової таксації лісостанів на тимчасових пробних
площах із рубкою облікових та модельних дерев, які були закладені у модальних
штучних соснових лісостанах Західного і Центрального Полісся України. Крім
того, використано результати перелікової таксації на тимчасових пробних площах
без рубки модельних дерев і лісосіках головного користування. Більшість пробних
площ підібрано із бази науково-дослідних даних кафедри лісової таксації та
лісовпорядкування НАУ. Автором закладено 14 тимчасових пробних площ, в тому
числі 4 – із рубкою облікових та модельних дерев.
Пробні площі закладалися згідно із загальноприйнятими в лісовій таксації
методиками [155, 83, 165]. Їхня величина коливається в межах 0,20-1,0 га
залежно від віку і кількості стовбурів у насадженні.
Пробні площі обмежувалися в натурі шляхом встановлення стовпчиків із
відповідними надписами по її кутах і прорубування межових візирів. Виконувалася
також прив’язка до квартальної мережі. На кожній пробній площі здійснювався
суцільний перелік дерев за ступенями товщини і категоріями технічної
придатності: ділові, напівділові та дров’яні. Величина ступеня товщини
встановлювалася за середнім діаметром лісостану, у якому закладалася пробна
площа. Якщо середній діаметр був менше 16 см, то величина ступеня приймалася
рівною 2 см, інакше – 4 см. Крім того, окомірно-вимірювальним методом
встановлювалася лісівничо-таксаційна характеристика лісостанів, де закладалися
пробні площі, а також характеризувався видовий склад, вік, висота, густота і
розміщення на площі підліску і підросту. З метою встановлення типів лісу і
лісорослинних умов встановлювався видовий склад і густота живого надґрунтового
покриву та зазначалися рослини-індикатори. Усі характеристики елементів
насадження і пробної площі фіксувалися у відповідній картці.
На пробній площі рубалося 6-15 облікових і модельних дерев. Їхня кількість у
певному ступені товщини встановлювалася пропорційно до суми площ поперечних
перерізів стовбурів у ньому. На кожному модельному дереві вимірювалися діаметри
у корі та товщина кори на пні, висоті 1,3 м і серединах двометрових секцій,
тобто на відстані 1, 3, 5 і т.д. метрів від окоренкового зрізу. За кількістю
річних кілець на пні встановлювався вік модельних дерев із урахуванням віку
появи першої мутовки. Відповідно до чинних стандартів [56], проводилося умовне
якісне розкряжування стовбурів облікових і модельних дерев на ділові
сортименти, дрова та відходи. Результати всіх вимірів фіксувалися у картці
модельного дерева.
2.2. Характеристика вихідної дослідної інформації
Для вивчення особливостей таксаційної будови, сортиментної і товарної структури
штучних соснових лісостанів використано результати таксації 89 тимчасових
пробних площ, на яких було зрубано та обміряно 816 облікових і модельних дерев.
З метою вивчення закономірностей розподілу діаметра у пристигаючих і стиглих
деревостанах додатково використано результати перелікової таксації на 10
тимчасових пробних площах без рубки модельних дерев і 12 лісосіках головного
користування. Таксаційну характеристику насаджень на тимчасових пробних площах
із рубкою модельни
- Київ+380960830922