РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ СОЇ ТА ПРОДУКТІВ ЇЇ ПЕРЕРОБКИ
2.1. Світовий ринок сої та продуктів її переробки
Забезпечення населення продуктами харчування з кожним роком стає дедалі більш
глобальною проблемою, і все більше зростають вимоги до задоволення людства
високобілковими продуктами. Поліпшення якості білкового харчування за рахунок
продуктів тваринництва потребує організації повноцінної кормової бази,
збагачення раціонів не тільки протеїном, а й усіма незамінними амінокислотами,
вітамінами та мінеральними речовинами. Більше того, через високу вартість
тваринний білок є недоступним широким верствам незаможного населення.
Вже не можна не помічати, що в багатьох розвинених країнах у зв'язку з гострою
проблемою білка різко змінилися землекористування і структура посівів у бік
розширення площ під зерновими, олійними і, насамперед, зернобобовими культурами
[6].
Тривалий час велися пошуки таких джерел рослинного білка, який би за своїми
якостями задовольняв потребу людини і тварин. За оцінкою експертів, серед
великого набору рослинних білків найбільш вивченим і цінним виявився соєвий.
Історія сої, яка налічує від 4500 до 6000 років, бере свій початок із
найстародавнішого центру цивілізації – Китаю. Висока поживність цієї рослини та
її лікувальні властивості були відомі у древньому Китаї, Японії, Кореї ще 5000
років тому. Посіви сої поряд з пшеницею і рисом згадуються у стародавніх
китайських та інших рукописах.
Отже, батьківщиною сої вважається Китай. Вона була однією з п'яти
сільськогосподарських культур, які китайський імператор Шен-Нон (2967-2579 рр.
до н.е.) оголосив священними і щороку під час святкових церемоній власноручно
висівав. У китайців соя є і продуктом харчування і сировиною для виготовлення
ліків [5].
З Китаю у VII ст. сою було завезено до Японії. Великий вплив на розповсюдження
сої як основного продукту мало поширення на території Азії буддійської релігії,
частиною якої є філософія вегетаріанського харчування.
Практичне знайомство європейців із соєю починається з 1793 року після завезення
її місіонерами у Францію з Китаю. Розведенням екзотичної для Європи культури
займалися любителі та колекціонери-флористи, оскільки соя вважалась рідкісною
рослиною Азії.
У зв’язку зі збільшенням народонаселення на планеті зростає попит на соєві
білкові продукти і соєву олію для харчових цілей. Враховуючи високу поживність
і широке використання соєвих продуктів, світове виробництво насіння цієї
культури збільшується досить високими темпами, значно випереджаючи темпи росту
чисельності народонаселення. Так, за період з 1975 по 2003 р. чисельність
населення збільшилась у 1,5 раза, а виробництво сої у 3 рази (додаток А).
Збільшення виробництва й попиту на білково-олійні культури зумовлювалося
високою економічною ефективністю їх вирощування, продуктивністю, а також тим,
що це надійний шлях одержання продукції, яка потенційно є частиною багатьох
страв людини, а також найціннішим компонентом для раціонів тварин.
Серед великого арсеналу білково-олійних культур рослинного світу соя є
найціннішим продуктом, з яким пов’язують подальший розвиток цивілізації. Роль
харчових продуктів, виготовлених із цієї рослини зростає і буде зростати,
завдяки тенденції до переходу в багатьох країнах на вегетаріанське харчування,
для збереження навколишнього природного середовища, одержання екологічно чистої
продукції для споживання населенням.
Аналіз даних табл. 2.1 дозволяє зробити висновок, що протягом 1994-2004 рр.
темпи приросту валового збору сої мали позитивну тенденцію, винятком є 1995 та
1999 роки, в яких простежується зниження валового збору порівняно з попередніми
роками, відповідно – на 7,0 і 1,4%. За показниками таблиці це пояснюється
зниженням рівня урожайності сої відповідно на 7 і 3%. Слід зауважити, що
середньорічне зростання валового збору на 4,2% протягом 10 років
забезпечувалося в основному за рахунок збільшення посівних площ у середньому на
3,9% за рік і незначного підвищення врожайності на 0,8%.
Таблиця 2.1
Динаміка валового збору, посівних площ та урожайності сої у світі
Роки
Валовий збір, млн. т
Площа посіву, тис. га
Урожай-ність, ц/га
Темп приросту, %
валового збору
площ посіву
урожай-ності
1994
136,5
62498
21,8
1995
127,0
62508
20,3
-7,0
0,0
-7,0
1996
130,2
61093
21,3
2,5
-2,3
4,9
1997
144,4
66954
21,6
10,9
9,6
1,2
1998
160,1
70970
22,6
10,9
6,0
4,6
1999
157,8
72106
21,9
-1,4
1,6
-3,0
2000
161,4
74372
21,7
2,3
3,1
-0,8
2001
176,8
76834
23,0
9,5
3,3
6,0
2002
180,7
78842
22,9
2,2
2,6
-0,4
2003
189,2
83695
22,6
4,7
6,2
-1,4
2004
206,1
91611
22,5
8,9
9,5
-0,5
Середньорічне
4,2
3,9
0,3
За останні десять років обсяги світового виробництва сої збільшились від 136,5
млн. до 206,1 млн. т, або на 51,3% (табл. 2.2). За цей період її виробництво
зросло в країнах Північної та Центральної Америки на 24,5%; Південної Америки –
у 2,1 раза; Азії – на 16,7%; Європи – на 20,4; Африки – на 78,6; Океанії –
зменшилось на 8,6%.
Із даних табл. 2.2 видно, що за досліджуваний період спостерігаються значні
зміни у структурі світового виробництва сої. Якщо у 1994 р. основними
виробниками були країни Північної та Центральної Америки (52,2%), то в 2004 р.
зростання частки країн Південної Америки в структурі світового виробництва на
13,4% дозволило їм вийти на рівень основних виробників сої.
Таблиця 2.2
Виробництво сої у світі по континентах, тис. т [154]
Континенти
Виробництво сої, тис. т
Відхилення, 2004-1994
Структура, %
Відхилення, 2004-1994 , %
1994 р.
2004 р.
тис. т
1994 р.
2004 р.
У світі, всього
136463
206110
69647
51,0
100,0
100,0
0
- Київ+380960830922