Формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до виховної роботи в школі

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ
ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ШКОЛІ
Розробка програми, пошук форм та методів дослідження, обґрунтування
педагогічних умов формування готовності студентів до виховної роботи в сучасній
школі передбачає визначення реального рівня готовності студентів до цієї
діяльності, а також аналіз факторів, що впливають на цей процес.
Формування готовності студентів до виховної роботи відбувається в
навчально-виховній діяльності вищого навчального закладу. Критеріями визначення
рівня сформованості такої готовності виступають, з одного боку, результати цієї
діяльності – наявність необхідних знань та умінь, досвіду реалізації виховної
роботи у школі, а з іншого - характер перебігу самого процесу підготовки: міра
усвідомленості студентів необхідності вивчення психолого-педагогічних основ
виховної роботи, емоційно-ціннісне ставлення до неї, активність студентів у
навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Вивчення показників
названих критеріїв дозволило нам виявити й охарактеризувати чотири рівні
готовності студентів факультету іноземних мов до виконання виховної роботи:
низький, середній, достатній, високий.
2.1. Виявлення реального рівня готовності майбутніх учителів іноземної мови до
виховної роботи
Вирішення проблеми підготовки студентів факультету іноземних мов до виховної
роботи у школі передбачає визначення вихідних позицій явища, яке досліджується.
Тому метою констатуючого експерименту стало вивчення структури й змісту
готовності, встановлення факторів, чинників, що впливають на нього, виявлення
змістовних аспектів навчально-виховної роботи, які детермінують підвищення
рівня готовності студентів до виховної роботи.
Специфіка готовності до професійної діяльності полягає в тому, що вона являє
собою інтегральне соціально-психологічне утворення, що характеризується високим
ступенем кумулятивності, тобто виникає в результаті нагромадження цілого
комплексу різних ознак активного стану особистості, що є передумовою
цілеспрямованої діяльності, її регуляції, усталеності, ефективності. У складі
цієї діяльності ми визначили мотиваційно-вольовий, інтелектуально-операційний
та оцінювально-рефлексивний компоненти.
Виділені особливості й компоненти мають принципове значення для проведення
прикладного соціально-психологічного, педагогічного дослідження реального рівня
готовності студентів до виховної роботи в школі. В ньому недостатньо одержати
лише систему показників, які характеризують ступінь сформованість відповідних
знань і умінь. Особистісна спрямованість, професійно важливі якості студентів,
їх здатність до рефлексії, самоосвіти й саморозвитку – не менш важливі складові
прикладного дослідження. Щоб обрати потрібний напрямок роботи з оптимізації
освітньої діяльності з проблеми дослідження, необхідно одержати досить повну і
різнобічну інформацію про чинники, під впливом яких формується готовність до
виховної роботи у майбутніх учителів іноземної мови.
Специфіка досліджуваного феномена зумовлює необхідність застосування у методиці
вивчення готовності майбутніх педагогів до виховної діяльності комплексного
підходу:
Оскільки готовність до професійної діяльності виступає інтегративною
характеристикою особистості, то її не можна виміряти яким-небудь одним
показником, отже, варто вивчати готовність по окремих складових, описуючи кожну
з них через певну систему показників:
блок складових – комплекс показників, що відбивають окремі сторони професійної
готовності (мотиваційно-вольовий, інтелектуально-операційний та
оцінювально-рефлексивний компоненти).
блок визначальних перемінних – розглядати ці показники в єдності з об'єктивними
і суб'єктивними чинниками, в умовах яких відбувається освітній процес;
блок залежних перемінних, що характеризують професійну готовність у єдності з
об'єктивними показниками як в освітній, так і в соціальній сферах
життєдіяльності особистості.
Готовність як інтегральна характеристика соціально-психологічного стану
індивіда може бути вивчена як безпосередньо, через опитування самих студентів,
так і опосередковано, через її прояви в окремих аспектах освітньої, практичної
діяльності студентів.
Дослідження проводиться на основі цілого комплексу різноманітних методик, що
дозволяють одержати і використовувати як суб'єктивну інформацію у вигляді
оцінок, думок і суджень самих студентів, так і дані об'єктивного характеру.
Метою констатуючого експерименту було визначення початкового рівня готовності
майбутніх учителів іноземних мов до реалізації виховної роботи у школі:
виявлення змістовних, процесуальних та організаційних аспектів освітньої
діяльності у ВНЗ, що детермінують подальше зростання рівня готовності.
Важливою частиною програми діагностики був пошук критеріїв і показників для
оцінки рівня сформованості готовності до виховної роботи студентів. При
визначенні критеріїв ми виходили з аналізу структури, а показників – змісту
структурних компонентів готовності до реалізації виховної функції в
професійно-педагогічній діяльності студентів.
Мотиваційно-вольова готовність включає професійну спрямованість та наявність
особистісних якостей, які характеризують здатність спеціаліста здійснювати
виховну роботу з дітьми. Професійна спрямованість включає усвідомлення своїх
професійних цілей, ціннісних орієнтацій, принципів, наявність інтересу до
виховної роботи в сучасній школі. Головними якостями, які зумовлюють
придатність до цієї роботи, виступають: любов до дітей, емпатія, гуманізм,
демократизм, емоційна витримка, ініціативність, організованість.
Інтелектуально-операційна