Ви є тут

Розміщення озимої пшениці після різних попередників, систем добрив і обробітку грунту та її продуктивність в північному Степу України

Автор: 
Рудаков Юрій Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001172
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ
МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ У РОКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ.
АГРОТЕХНІЧНІ УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматична характеристика північного Степу України та особливості
метеорологічних умов у роки проведення дослідів
Основна маса продукції сільськогосподарського виробництва створюється
безпосередньо в природних умовах під дією багатьох факторів, з яких
метеорологічні фактори найбільш мінливі і активні. Їх вплив на об’єкти і
процеси сільськогосподарського виробництва все ще в значній мірі обумовлює
розміри урожаю, якості продукції, її вартості і рівня продуктивності праці.
Відомий вчений В.В. Докучаєв говорив, що “почва и климат суть основные и
важнейшие факторы земледлия – первые и неизбежные условия урожаев” [68].
Працями А. І. Воєйкова [39] були закладені наукові основи вивчення
взаємозв’язків сільськогосподарських рослин з погодою та кліматом. Видатний
вітчизняний учений М.І. Вавілов [27] підкреслював, що “кліматичні фактори є
визначальними в проблемі урожайності, вони сильніші за економіку, сильніші за
техніку”.
За основними агрокліматичними показниками степову зону України прийнято
поділяти на південну та північну підзони. Для останньої характерні сприятливіші
умови зволоження та температурного режиму: тривалість вегетаційного періоду
складає 200?230 днів, а сума температур вище 5°С градусів 3000?3300°.
Влітку звичайними є високі температури. У липні середньодобова температура
повітря складає 20?21 градусів, абсолютний максимум в окремі дні досягає 38?39
градусів. Низька відносна вологість повітря, яка у цей період знаходиться на
рівні 48?50 %, а в окремі дні знижується до 20?25 %, зумовлює посушливість
підзони північного Степу України (поряд з недостатньою кількістю опадів та
високими літніми температурами).
Зима малоснігова із періодичними відлигами, з середньомісячною температурою
січня -6,9, а лютого -5,9 градусів. Бувають і дуже холодні зими, коли
мінімальна температура знижується до -35 градусів, що трапляється відносно
рідко. Сніговий покрив нестійкий і зберігається у різних частинах підзони
70?110 днів.
Експериментальна частина даної роботи виконана на Ерастівській дослідній
станції інституту зернового господарства УААН, яка розташована у П’ятихатському
районі Дніпропетровської області. По зональному діленню район відноситься до
північної частини степової зони України.
Грунти підзони північного Степу представлені звичайними чорноземами
малогумусними легко-, середньо- та важкосуглинковими з потужністю гумусового
горизонту 60?100 см.
На полях Ерастівської дослідної станції представлені чорноземи звичайні
малогумусові важкосуглинкові, з наступною морфологічною будовою: гумусовий
горизонт (від 0 до 38?46 см) темносірий, пухкий, важкосуглинковий з нечітко
вираженою грудчастозернистою структурою. Гумусовоперехідний горизонт (від 38?46
до 60?65 см) бурувато-сірий, пухкий. Від 60?65 до 80?90 см залягає
сіровато-бурий нерівномірно пофарбований перехідний горизонт. Материнська
порода (глибше 80?90 см) – карбонатний, важкосуглинковий лес із слабкою
гумусованістю у верхній частині. Дані механічного аналізу показують, що в
орному шарі цих грунтів міститься: пилу (часток від 0,05 до 0,01 мм) 44,0?45,05
%, фізичної глини (часток менше 0,01 мм) 49,1?52,7 %. Структура орного шару
пилувато-комкувата, підорного (до 38?46 см) комкувато-зерниста.
Вміст гумусу в орному шарі коливається від 4,0 до 4,5 %. Із збільшенням глибини
кількість його помітно зменшується і на глибині 30?40 см складає 3,0?3,5 %, а
глибше 40?60 см - 1,9?2,4 %. Поглинені луги в орному шарі представлені кальцієм
та магнієм (кальцій насичує грунтово-поглинаючий комплекс на 80 %). Реакція
ґрунтового розчину нейтральна: рН водної витяжки складає 6,8-7,0. Валові запаси
поживних речовин в орному шарі: азоту 0,23?0,26 %, фосфору 0,11?0,16 %, калію
майже 2,0 %.
Щільність твердої фази ґрунту збільшується по профілю з глибиною та коливається
в межах: від 2,62 г/см3 у шарі 0?20 см до 2,69 г/см3 у шарі 80?100 см.
Щільність ґрунту збільшується від 1,16 до 1,39 г/см3 відповідно.
Вологість стійкого в’янення дорівнює 11,2?12,1 % до ваги абсолютно сухого
ґрунту. Запас недосяжної вологи у метровому шарі грунту складає біля 150 мм, а
запас вологи, відповідний найменшій вологоємкості у цьому шарі, досягає 330 мм.
Ґрунтові води знаходяться на глибині 12?20 м, тому забезпечення рослин вологою
здійснюється виключно за рахунок опадів.
Клімат помірно континентальний і є типовим для північного Степу України.
Характерною його особливістю є перевага випаровування над випадінням опадів, що
сприяє утворенню дефіциту вологи. Згідно даних Комісарівської метеостанції,
середня річна кількість опадів складає 445 мм. У зимовий період випадає 18 %
річної кількості, навесні 23 %, влітку 37 %, восени 22 %. Опади часто випадають
у вигляді злив, тому їх ефективність знаходиться в межах 24-28 % , а решта
стікає та випаровується з поверхні грунту і втрачається при цьому без користі
для господарської діяльності.
Середньорічна температура повітря складає +7,8°С, мінімальна середньомісячна
температура спостерігається у січні та лютому (мінус 14,4?15,0°С), максимальна
у липні-серпні (+ 24,6?25,5°С). В окремі роки середня температура травня на 13
годин складає +21°С, серпня +27°С, а інколи може досягати і 37°С. Відносна
вологість повітря з травня по вересень знаходиться в межах 40?50 %. У посушливі
роки вона знижується до 20?30 %, а у вологі збільшується до 60?70 %.
Частими є суховії, з негативною дією яких доводиться рахуватися постійно. У
по