РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛУ І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
В основу роботи покладені дані порівняльного аналізу ефективності відновлення
ран ШМ після електроексцизії у лабораторних тварин і у пацієнток при
стандартному веденні післяопераційної рани і при місцевому застосуванні
фібробластно-колагенового композиту.
2.1.Експериментальне моделювання ранового процесу шийки матки і формування
експериментальних груп у тварин.
Дослідження на тваринах проводилися у відділі експериментальної хірургії і
лабораторної діагностики Інституту невідкладної і відновної хірургії ім.
В.К.Гусака АМНУ.
Використані методи моделювання, обстеження і лікування лабораторних тварин
відповідають положенню з етиці виконання експериментів на тваринах. Апробація
запропонованих методів лікування в клініці й експерименти проведені відповідно
до вимог і позитивних рішень біоетичного комітету ІНВХ ім. В.К. Гусака АМНУ
(протокол № 2 від 10/06/2005) і Комітету з біоетики при Президії Академії
медичних наук України (протокол № 01-4/511).
Дослідження проведене на 20 лабораторних тваринах (безпородні собаки) із
проведенням діатермоексцизії ШМ. З огляду на специфіку експериментальних
досліджень, в експеримент включали великих тварин з масою близько 20 кг, поза
періодом тічки. Лабораторні тварини були розділені на дві групи - 10 тварин зі
стандартним веденням ран після діатермоексцизії (контрольна експериментальна
група) і 10 тварин із застосуванням у ранньому післяопераційному періоді
аплікації фібробластно-колагенового композита (досліджувана експериментальна
група).
Алгоритм експериментальної частини роботи укладався в проведенні ДЕК ШМ
лабораторній тварині з наступною морфологічною оцінкою регенеративних змін
шийки матки в різний термін на тлі проведеного лікування. Вихід тварин з
експерименту проводився шляхом проведення екстирпацій матки з гістологічним
вивченням вилучених препаратів. Усім тваринам було збережене життя.
Оперативні посібники на тваринах виконувалися в умовах загального знеболювання
в операційному блоці віварію ІНВХ ім. В.К. Гусака АМНУ. ДЕК ШМ на собаках
виконувалася стандартним доступом, екстирпація матки – через лапаротомний
доступ. Анестезіологічний посібник проводився з використанням премедикації
атропіном і ветранквілом (1мг/кг). Для вступного наркозу був використаний 1%
розчин тіопенталу натрію (10мг/кг) до досягнення III2 стадії наркозу за
Гведелом. Застосовувалися деполяризуючі міорелаксанти: дитилін (0,5мг/кг,
надалі – 0,5-0,8мг/кг на годину). ШВЛ виконувалася апаратом РО-6-03 у режимі
нормовентиляції. Анестезія за рахунок дробового введення фентанілу (0,04 мкг/кг
на годину) і кетаміну (5мг/кг на годину). Під час анестезії здійснювався
стандартний кардіомоніторинг приладом ЕКСП-03, контроль АТ, ЧСС. Вводилися
кристалоїди з розрахунку 20 мл/кг на годину, надходження наркозних засобів
припинялося за 20-30 хвилин до закінчення операції. По відновленню тонусу
м'язів, ротоглотки тварина екстубирувалася.
У післяопераційному періоді собакам проводилося введення гепарину по 500 ОД 4
рази на добу підшкірно й ампіциліну по 0,25 г 4 рази на день внутрішньом'язово
протягом трьох діб. З другої доби собаки одержували повноцінне харчування і
переводилися в звичайні умови існування віварію.
ДЕК проводилася стаціонарним апаратом ЕН-57М, призначеним для хірургічної
діатермії в гінекологічній практиці. Як електрод використовувався конізатор
Геймса в модифікації Роговенка. Круговим рухом вирізували конус у межах тканини
ШМ. Оптимальну силу струму підбирали індивідуально, так, щоб без зусиль і
грубої коагуляції розсікти ШМ на потрібну глибину. Як правило, видаляли не
більш 2/3 каналу ШМ. При цьому намагалися стандартизувати об'єм висіченої
тканини для уніфікації результатів післяопераційного спостереження. Як правило,
робили висічення близько 3 мл тканини.
У післяопераційному періоді лабораторній тварині робили один раз на добу
інстиляцію піхви розчином фурацилину і підведення до ШМ тампонів, просочених
розчином солкосерілу. Таку тактику трактували як стандартну. Лікувальні
процедури проводили протягом 10 діб від моменту виконання діатермоексцизії.
Фібробласти для експериментальної частини дослідження були отримані при
інтраопераційному вилученні плоду з вагітної матки в безпородного собаки при
терміні вагітності 2-3 тижні. Зроблена екстирпація матки в умовах віварію ІНВХ
ім. В.К. Гусака АМНУ під загальним знеболюванням за стандартною методикою.
Надалі всім експериментальним тваринам досліджуваної групи зроблена аплікація
ФКК, що містить фетальні фібробласти однієї і тієї ж лінії. Аплікацію ФКК у
досліджуваній експериментальній групі робили на другу і шосту добу після
ексцизії.
Для оцінки перебігу ранового процесу ШМ в експериментальній частині роботи
використовували гістологічне вивчення препаратів після їх видалення.
Гістологічне вивчення препаратів проводилося в Лабораторії фундаментальних
досліджень ІНВХ АМНУ (зав.лаб. к.мед.н., доц. Гнилорибов А.М.) Вилучення
матеріалу для гістологічного дослідження робили на 6, 12, 30, 60 і 90 добу
після єксцизії, шляхом виконання екстирпації матки у лабораторних тварин.
Терміни вилучення були аналогічні в обох експериментальних групах. У кожному з
термінів вилучення по групі, кількість тварин дорівнювала двом.
Тканини, призначені для морфологічного дослідження, фіксували в 10% розчині
забуференого формаліну (рН 7,6) протягом 24 годин. Далі їх збезводнювали і
заливали у парафін при температурі не більш 60°С на заливальній станції Leica
EG1140 H/C. Зрізи тканин товщиною 5±1 мкм виготовляли на ротаційному мікротомі
Microm HM325 з систем
- Київ+380960830922