Ви є тут

Дидактичні умови інтеграції знань з математики та спеціальних дисциплін у підготовці майбутніх радіотехніків

Автор: 
Васіна Людмила Степанівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002715
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ІНТЕГРАЦІЯ ЗНАНЬ З МАТЕМАТИКИ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ
ДИС­ЦИПЛІН У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ РАДІОТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ
У розділі визначено й обґрунтовано групи необхідних і достатніх умов інтеграції
знань із математики та спеціальних дисциплін, обґрунтовано використання
дидактичних принципів для такої інтеграції, на основі яких сформовано систему
прикладного математичного забезпечення підготовки майбутніх радіотехніків,
побудовано структурні схеми інтеграційних зв’язків знань із математики та
спеціальних дисциплін для підготовки молодших спе­ціалістів радіотехнічного
профілю, розроблено методику їх реалізації з використанням пакетів прикладних
програм під час вивчення математики.
2.1. Обґрунтування дидактичних умов інтеграції матема­тичних та спеціа­ль­них
дисциплін у під­го­тов­ці радіотехніків
У Державних освітніх стандартах вищої професійної освіти та ква­ліфікаційних
характеристиках підкреслена ідея інтеграції матема­тич­них і технічних знань
через впровадження в навчальний процес ма­те­матичного моделювання із
застосуванням комп’ютерних технологій.
Реалізації цих ідей заважають різні об’єктивні та суб’єктивні при­чини.
По-перше, необхідна розробка навчальних програм із вищої мате­матики з
урахуванням вимог спеціальних дисциплін. По-друге, необхідні підручники і
задачники з вищої математики, які містять достатню кількість актуальних
прикладних задач і прикладів, орієнтованих на ту чи іншу спеціальність.
По-третє, нарівні з традиційними формами навчання вищої математики – лекціями і
практичними заняттями – необхідно в навчальні плани ввести лабораторні заняття
в комп’ютерних класах. Загалом потрібна розробка методик викладання вищої
математики, орієнтованих на конкретну майбутню професійну діяльність.
Навчальний план підготовки майбутнього фахівця повинен являти бути не
механічною сумішшю дисциплін, а їх органічною єдністю, спрямованою на
досягнення результату – підготовку висококваліфі­кованого фахівця [104].
Інтегративний підхід до вивчення математики має ту перевагу, що використовує
глибинні резерви як математики, так і спеціальних дис­циплін. Використання
різних шляхів реалізації прикладних математичних знань дозволяє організувати
процес розв’язування математичних завдань на творчому рівні з різних розділів
елементарної та вищої математики.
Саме через прикладну спрямованість відбувається розкриття інтегративної функції
математики. Це дає можливість систематизувати і кла­сифікувати навчальний
матеріал, структурувати його таким чином, щоб побуду­вати чіткі логічні
залежності та закономірності між математичними і професійними знаннями та
вміннями, узагальнити й уніфікувати операції розуміння, усвідомлення та
запам’ятовування алгоритмів діяльності з позиції основних концепцій викладання
математики.
Актуальним є такий підхід до математичної підготовки фахівців, коли: “при
розробці програми предмета важливо дотримуватися певної системи відбору з
відповідної науки потрібних елементів і компонентів знань. Розвиваючі критерії
потребують насичення змісту навчання новими засобами, підходами, технологіями,
алгоритмами вирішення завдань. Це стосується, насамперед, використання у роботі
математичних методів і моделей, комп’ютерної підтримки та моделювання, що
приводять до зростання коефіцієнта інтелекту протягом навчання” [122, с. 103].
Проблема викладання математики для радіотехнічних спеціа­ль­нос­тей має певні
особливості: по-перше, професійна підготовка передбачає інтенсивне ви­вчення
природничо-математичних дисциплін; по-друге, потрібно вра­хо­вувати вимоги
наступності, коли на перших курсах основна увага при­діляється освоєнню
загальнопрофесійних знань і вмінь, а на останньому – поглибленому вивченню
спеціалізації. Це дає можливість проводити дослідження у різних напрямах
проблеми.
Ми розглядаємо математичні та спеціальні дисципліни як різні дидактичні
системи, які можуть взаємодіяти між собою. Одним із перших проблему синтезу
дидактичних систем досліджував В. В. Гаврилюк [47]. Вчений сформулював мету
теоретичного синтезу – розробити цілісну педагогічну теорію, яка відображає
сучасний процес і реалізує прогностичну функцію. З цієї загальної мети
випливають завдання: представити процес навчання як внутрішньо координовану
систему зв’язків, взаємозв’язків і встановити, довести адекватність цього
уявлення зв’язкам і залежностям педагогічної реальності; знайти єдину при­роду
всіх педагогічних явищ, а для цього виявити загальне й інваріантне у всіх
дидактичних системах; визначити зв’язок між різними дидактичними
закономірностями; обґрунтувати синтетичну цілісну теорію навчання.
Вимоги, визначені особливостями радіотехнічної галузі, повинні про­низувати
весь навчальний матеріал із математики, що досягається його при­кладною
спрямованістю. А якісне засвоєння професійних знань зале­жить від сформованості
загальних математичних підходів, методів, прийо­мів і навичок (обчислювальних,
алгоритмічних, графічних тощо). З цією метою в оперативній пам’яті студентів
викликаються уявлення, поняття, які можуть стати необхідними для пошуку
розв’язання проблемних ситуацій, а при розкритті залежностей і операційних
зв’язків особливу роль віді­грають відчуття і сприймання. Вони допомагають
думати в образах, сим­волах, тобто стимулюють мислення. А засвоєння
відбувається за допомогою фо­р­мування банку прикладів і задач, що відносяться
до різних тем курсу і різних компонентів прикладного математичного дослідження
з наступною їх перевіркою на заняттях.
Для розвитку світогляду студентів у процесі навчання важливо показати
співвідношення основ нау