Ви є тут

Формування маркетингової системи взаємодії на ринку лакофарбових товарів

Автор: 
Вотченікова Ольга Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U002863
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ практики ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ СИСТЕМ ВЗАЄМОДІЇ НА РИНКУ
ЛАКОФАРБОВИХ ТОВАРІВ
2.1 Ідентифікація та структуризація маркетингових систем взаємодії на ринку
лакофарбових товарів
Вчені, що стоять на позиціях маркетингу відносин неоднаково ставлять до
сегментації. Я. Гордон пише: "на цей час відбулися три важливих зміни, що
зробили маркетинг, заснований на сегментації ринку, не тільки недоречним, але і
руйнівним для ведення бізнесу: більш витонченими (у своїх потребах) і
обізнаними стали покупці, відбулися значні зміни в технологіях, мало місце
повсюдне, різке збільшення конкуруючих продавців і товарів" [43, c.70].
Український маркетолог Є.Крикавський теж вважає, що традиційна сегментація –
підхід, що не є актуальним для маркетингу партнерських відносин (графічне
відображення погляду вченого представлено на рис.Ф.1., додаток Ф). П. Чевертон
[183, c.197-210] та Т.Крем [180, c.84-85] стоять на позиціях необхідності
традиційної сегментації як метод маркетингу відносин. П. Чевертон представляє
переваги сегментації для РКК (додаток Ф). Дійсно, не можливо порівнювати
ринкових суб’єктів – потенційних елементів МСВ, які є елементами різних
сегментів.
Автор підтримує підхід П. Чевертон та Т.Крема щодо необхідності застосування
сегментації в межах маркетингу відносин. Сегментації підлягають усі ринкові
суб’єкти, які складають МСВ: виробники товарів, постачальники, які забезпечують
це виробництво, посередники та споживачі. [1 До складу МСВ входять і
конкуренти, у даному випадку питання щодо їх сегментації вирішується завдяки
сегментації виробників] Таким чином, ідентифікацію та структуризацію МСВ
Світовий ринок лакофарбових товарів (ЛФТ) функціонує як єдина система, і
Україна не є відособленим елементом, її можна розглядати як складову частину
загальносвітового ринкового простору. Український ринок ЛФТ бере участь у
міжнародному процесі інтернаціоналізації та взаємопроникненні національних
ринків. Інтеграція супроводжується функціональними взаємозв’язками,
узгодженнями у виробничо-господарської діяльності, ґрунтується на взаємодії
ринкових суб’єктів господарювання в сфері виробництва та збуту товарів, а також
розміщення капіталу. На українському ринку функціонують МСВ вітчизняних та
іноземних підприємств, в той самий час вітчизняні ринкові суб’єкти входять до
складу МСВ інтеграторів, які здійснюють свою діяльність на зарубіжних ринках.
Фірмова структура ринку ЛФТ насичена різноманітними ринковими суб’єктами, які
складають МСВ. Особливий інтерес являють собою МСВ, що утворюються навколо
продуцентів лакофарбових товарів, бо саме виробники є джерелом товарів, що
забезпечують потреби споживачів. Використовуючи метод угрупувань, усіх
продуцентів, що формують на національному ринку МСВ, можна розподілити на дві
групи: виробники, що функціонують в Україні та іноземні продуценти, товари яких
імпортуються на вітчизняний ринок. Розглянемо місце кожної з відокремлених груп
на українському ринку. Використовуючи статистичні дані щодо обсягів виробництва
ЛФТ, імпорту та експорту, за допомогою Microsoft Excel було розраховано
наступні показники: місткість українського ринку у натуральному виразі,
експортна квота, імпортна квота, обсяги споживання вітчизняної продукції,
частка ринку вітчизняних виробників, здатність вітчизняної промисловості
задовольнити потреби національного ринку (таблиця 2.1).
Як видно з таблиці 2.1., місткість вітчизняного ринку ЛФТ, починаючи з 1999
року постійно збільшується. Протягом всього періоду, що розглядається, лише у
2003 році порівняно з 2002 р темпи росту ринку склали 5%, в останні роки цей
показник – 20%, а у 2001 році навіть 25%. Місткість ринку зростає, як за
рахунок росту обсягів виробництва, так і завдяки збільшенню імпорту ЛФТ в
Україну. Починаючи з 2000 року, розвиток українського виробництва лакофарбових
товарів переходить з фази помірного скорочення у фазу зростання (фази розвитку
українського виробництва лакофарбових товарів, відокремлені автором, наведені у
додатку Ф, рис. Ф.1.), найбільш високі темпи росту відзначаються у 2001 році
(близько 26% порівняно з попереднім роком). У 2003 та 2004 роках намітилась
тенденція росту обсягів імпорту в Україну, близько 23% та 47% відповідно,
порівняно до попередніх років, що обумовлено наступними факторами: зручне
географічне розташування стосовно країн Східної Європи; витрати на рекламу на
українському ринку нижче аналогічних витрат у Росії; чисельність населення
оптимальна для формування об'єктивних статистичних висновків з найменшими
витратами; рівень купівельної спроможності населення відбиває особливість
усього ринку СНД.
Таблиця 2.1
Показники, що характеризують позиції вітчизняних та іноземних продуцентів на
українському ринку лакофарбових товарів в період з 1998 до 2004 рр
Показники
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
Виробництво, тис.т
113
102
107
135
167
181
194
імпорт, тис.т
32,6
31,7
32,6
38,1
35,5
43,5
64,1
експорт, тис.т
8,6
4,4
9,3
9,9
6,2
8,3
10,5
Місткість ринку, тис.т
137
129,3
130,3
163,2
196,3
216,2
247,6
Експортна квота, %
7,61
4,31
8,69
7,33
3,71
4,59
5,41
Імпортна квота, %
28,8
31,1
30,5
28,2
21,3
24,0
33,0
Споживання вітчизняної продукції, тис.т
104,4
97,6
97,7
125,1
160,8
172,7
183,5
Частка ринку вітчизняних виробників,%
76,2
75,5
75,0
76,7
81,9
79,9
74,1
Здатність вітчизняної промисловості задовольнити потреби ринку,%
82,5
78,9
82,1
82,7
85,1
83,7
78,4
Незважаючи на привабливість національного ринку для іноземні продуцентів,
ринкова доля виробників, що функціонують в Україні є стабільною у весь період,
що розгля