Розділ 2.
Тенденції розвитку явища сексуальної експлуатації неповнолітніх у світі й в
Україні
Якщо у першому розділі ставилося завдання щодо теоретичної інтерпретації, то у
другому розділі явище сексуальної експлуатації неповнолітніх буде описано у
різноманітних емпіричних проявах. Це дозволить, на нашу думку, виявити основні
закономірності і тенденції, що притаманні руху явища в історичній перспективі,
у глобальному та національному масштабах. Докладний опис сучасних форм прояву
сексуальної експлуатації неповнолітніх посприяє встановленню структурних
закономірностей існування явища. Отже, від емпірики таким чином можна знову
повернутися до теоретизування, але не у формі абстрактної моделі, а в аспекті
тенденцій і закономірностей існування та руху соціального явища.
Історичні закономірності виникнення явища сексуальної експлуатації
неповнолітніх
Повертаючись в древні часи, відзначимо, що не завжди явище сексуальної
експлуатації дітей сприймалось як насильство і негативно оцінювалось
суспільством. Вивчаючи сексуальні стосунки в Древній Греції ми дізнаємось, що
“для хлопчика вважалось ганьбою не знайти собі коханця, і вважалось за честь –
яку на Кріті святкували і публічно, і в родині, – якщо хлопчик отримував любов
від поважного коханця і урочисто з’єднувався з ним ” [4, с.197]. “І причина
була в грецькій культурі, яка не тільки це допускала, але й сприяла цьому
явищу”, – пише український дослідник гендерних проблем Друзь О.В. [22, с.192].
Історія залучення дітей в проституцію та ранні шлюби свідчить, що ці явища були
поширені у традиційному суспільстві, існували ще до нашої ери, і відношення
суспільства до цього було нейтральним або навіть позитивним. Ранні шлюби у
давні часи пов’язувались із загальним коротким проміжком життя більшої частини
населення земної кулі, а причини продажу дітей власними батьками в проституцію
були пов’язані з релігійними обов’язками, культурними традиціями, війнами та
злиденним життям. З точки зору функціонального підходу, можливо, це має свою
доцільність. Якщо розглядається альтернатива: або голодна смерть, або продаж
дитини, то друге, мабуть, бере гору і має свої виправдання.
Сексуальні стосунки з неповнолітніми у стародавні часи, порівняно з
сьогоденням, в певних культурах були позбавлені комерційної складової і часто
приймали іншу суспільну форму, ніж “товар – гроші – товар”. Мішель Фуко,
описуючи виступи Псевдо-Лукіана, говорить, про існування двох видів сексуальних
стосунків: один існував між різними статями для передачі нового життя, інший –
“для передачі “мистецтв” та “наук” шляхом виховання, навчання та встановлення
близькості учня до вчителя. Коли філософія, що відділилась від інших мистецтв,
почала задаватись питанням відносно всілякої речі, вона в пошуках засобу, який
би дозволив їй передати нащадкам накопичені знання, відкрила любов до
хлопчиків...”[102, c. 232]. Тому не дивно, що Сократ мав зв’язки з кількома
своїми учнями, такими як Хармід, Евтідем, Алківід, що були синами відомих
людей. “Вони ходять за ним по п’ятах, вони пробують його звабити, їм дуже
хочеться, щоб Сократ нагородив їх своєю благосклонністю, щоб він передав їм
скарби своєї мудрості ”– зазначає Мішель Фуко [103, c. 403]. Тобто, хлопчики і
суспільство вірили, що статевою близькістю передавалась мудрість, геройство та
інші якості чоловіка. «Суспільство вважає бажаним, а держава настоює на тому,
щоб видатні чоловіки любили хлопчиків; тому хлопчики пропонують себе героям.
Тому такі мужі як Есхіл, Софокл, Сократ та Платон були педерастами» - відмічає
автор книги «История проституции» Іоганн Блох [4, с.197]. Не дивно, що батьки
віддавали своїх хлопчиків до такого «навчання» і суспільство підтримувало
сексуальні зв‘язки літніх, «мудрих» чоловіків з молодими учнями. Крім того,
„любов до красоти чоловічих форм вироблялась в гімназіях та інших громадських
місцях, де товклась оголена молодь і де молоді люди разом займались тілесними
вправами” [4, c.196]. Ці уявлення та прославлення краси чоловічого тіла
породили фізичну тягу чоловіків до осіб тої самої статі, а саме юнаків,
гомосексуальну любов та гомосексуальну проституцію. Згідно теорії Платона,
існують Ерот «небесний», що сприяє любові до юних та зрілих молодих людей, та
Ерос «пошлий», що підтримує менш достойну любов до жінок, що забезпечують
продовження роду, та осудну любов до малолітніх дітей [102, c.209].
Початок хлопчикової проституції історичним корінням приводить і до Азії. Там це
було пов’язано з мистецтвом, а саме театрами, куди були залучені юнаки. Але на
відміну від гомосексуальних стосунків в Древній Греції, тут сексуальні стосунки
з хлопчиками вже продавались за певну плату, крім того з’явились елементи
викрадення та торгівлі дітьми. „Гомосексуальна проституція в Японії та Китаї
зумовлювалася артистичними елементами. Цьому сприяло те, що жіночі ролі в
японських та китайських театрах, як правило, виконують хлопчики, більшість з
яких нафарбована і одягнена в жіночі костюми. Актори, які з раннього дитинства
вивчають всі жіночі мистецтва є страсною пристрастю гомосексуалістів....Діти,
яких викрадали або купували для проституції в Китаї, у більшості хлопчиків,
навчали співам, музиці, малюванню, віршуванню, та написанню листів – всьому, що
може стати задоволенням для майбутніх клієнтів – коханців. Хлопчики, що жили в
старих японських борделях, так само навчались музиці, танцям та іншим видам
зваблення. Іноді вони переходили з борделю в театри.” [4, с.126–127].
Вважається, що жіноча/дівчача проституція як офіційний інститут виникла у 559
році до нашої ери в Древній Греції. А „батьком” всіх повій називають імператора
Солона, якому першому прийшла в
- Київ+380960830922