Ви є тут

Інноваційна стратегія розвитку місцевого самоврядування шахтарських міст

Автор: 
Мар\'яненко Геннадій Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U003154
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ШАХТАРСЬКИХ МІСТ
2.1. Правові аспекти трансформації системи виконавчої влади шахтарських міст
України
Широкомасштабні процеси демократичних перетворень, що здійснюються сьогодні в
Україні, спонукають переглянути інституційні, методологічні, організаційні та
культурні засади діяльності практично всіх інститутів суспільства. Триває
адміністративна реформа, основними завданнями якої є створення оновленої
системи державного управління, яка повинна бути орієнтована перш за все на
людину з її потребами та прагненнями. Важливим завданням реформи є також
докорінна зміна відносин між громадянами і владою, підвищення авторитету
держави й державної служби.
Однією з провідних сфер суспільної діяльності, де відбуваються радикальні
системні перетворення, є місцеве самоврядування., що має складну двояку
природу. З одного боку, воно реалізує загальнодержавну політику на місцях, а, з
іншого, представляє інтереси населення перед державою. Саме від органів
місцевого самоврядування напряму залежить якість надаваних важливих для життя
послуг. За цими послугами громадяни оцінюють діяльність обраних ними осіб і ті
чи інші команди управлінців.
Однією із нових і актуальних для України задач є розвиток місцевого
самоврядування, яке стає необхідною умовою ринкових та демократичних
перетворень. В тоталітарній соціально-економічній системі
(адміністративно-командної економіці) Україна розвивалася останні 70 років. В
цей період місцевого самоврядування не існувало, хоча його деякі елементи мали
місце. Тому місцеве самоврядування в Україні є досить новим явищем, що не має
чітких позицій щодо своїх меж і функцій, регламенту у взаємовідносинах з
органами державної влади. Але сучасна історія місцевого самоврядування
показала, що в Україні уже чимало зроблено в плані переходу від бюрократичної
радянської “піраміди” влади до сучасних принципів територіальної організації
влади та розвитку місцевої демократії. Насамперед слід зазначити, що інститут
місцевого самоврядування отримав конституційно-правове закріплення. Так,
Конституція України у повній відповідності до вимог Європейської Хартії
місцевого самоврядування декларувала принцип визнання та гарантованості
місцевого самоврядування. Багато зроблено і в плані формування законодавчої
бази місцевого самоврядування України.
Однією з найбільш актуальних задач соціально-економічного розвитку України є
необхідність її структурної перебудови, що пов’язана з необхідністю пошуку
нових товарних ніш на світовому ринку внаслідок радикальних змін
економіко-політичного стану країни. Роль місцевого самоврядування в структурній
перебудові економіки України ще до кінця не оцінена.
Важливого значення при цьому набуває необхідність інтеграції стратегічних
планів суспільства, що сприятиме інтеграції України у європейське
співтовариство має відбутися значне підвищення життєвого рівня населення,
створення ринкових умов задля існування та сталого розвитку міст. Перехід до
економічних відносин у нових умовах викликає необхідність переорієнтації на
роботу в інших умовах не тільки підприємства і організації, але й органів
місцевого самоврядування, оскільки саме вони здатні поліпшити або погіршити
умови такого переходу.
Основою успіху багатьох країн є стратегічний підхід до соціально-економічного
розвитку на різних рівнях управління. Тому в умовах нестабільного економічного
середовища великого значення набуває застосування системного підходу до
управління, який дає змогу кожній ланці використати всій потенціал, стати
запорукою позитивних суспільних змін; сприймати нестабільність як своєрідне
джерело творчості; узгоджувати локальні цілі із загальносистемними.
У економічній системі багатьох розвинутих країн провідну роль грають саме
окремі території. Їх збалансований соціально-економічний розвиток сприяє
забезпеченню економічної незалежності країни та підвищенню її
конкурентоспроможності серед інших країн. Вирішення проблеми підвищення
ефективності територіального розвитку вимагає трансформації функцій та методів
державного управління, оптимального поєднання самоорганізації і самоврядування
з цілеспрямованою реалізацією державної регіональної політики, створення дієвих
елементів системи прийняття управлінських рішень.
Стратегічне завдання розвитку України спрямоване на модернізацію державної
політики і реформування адміністративної системи, що вимагає пошуку якісно
нових підходів до структури і методології управління соціальними, економічними
і політичними процесами, які відбуваються у промислових містах. При цьому
головною умовою успіху в реалізації мети стає створення відповідних, придатних
для реформування умов не тільки в соціально-економічному комплексі, але й в
законотворчому.
Становлення місцевого самоврядування в Україні за останні роки має свої етапи,
які, на жаль, не є послідовним. Воно проходило на фоні перманентних змін у
системі територіальної організації влади, політичних, фінансово-економічних
кризових явиш.
Слід зазначити, що фактичне відродження місцевого самоврядування в Україні (1-й
етап) приходиться на період від виборів місцевих рад 18 березня 1990 р. до
прийняття Верховною Радою Української РСР Закону “Про місцеві Ради народних
депутатів Української РСР та місцеве самоврядування” 7 грудня 1990 р. На цьому,
початковому етапі (умовно: 1990-1993 рр.), випробовувались різні моделі
територіальної організації публічної влади.
Як зазначають фахівці, саме ці перші демократичні вибори привели до того, що
новобрані місцев