Патріотичне виховання студентів вищих технічних навчальних закладів

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З УДОСКОНАЛЕННЯ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ
ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗАСОБАМИ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
2.1. Логіка формувального експерименту
На основі аналізу результатів наукових досліджень з проблеми патріотичного
виховання студентів ВТНЗ та констатувального експерименту в умовах
навчально-виховного процесу у вищому технічному навчальному закладі нами
розроблена програма і методика формувального експерименту.
Програма формувального експерименту передбачала: розробку змісту патріотичного
виховання студентів вищих технічних закладів освіти; технологію реалізації
означеного змісту у процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін і
позааудиторній виховній роботі; підготовку методичних рекомендацій для
викладачів і студентів з організації патріотичного виховання.
Формувальний експеримент ґрунтувався на теоретичних положеннях, результатах
попереднього етапу дослідження. Метою формувального експерименту стало
апробування на практиці розробленого нами змісту і методики патріотичного
виховання студентів засобами соціально-гуманітарних дисциплін.
Формувальний етап експерименту проводився у Вінницькому національному
технічному університеті. У ньому брало участь 272 студенти першого курсу, з
них: 142 студенти експериментальних груп (ЕГ) і 130 студентів – контрольних
груп (КГ). На трьох факультетах обрано по дві експериментальні та контрольні
групи (академічні групи). Групи на початок експерименту мали близькі показники
рівня патріотичної вихованості студентів, успішності та навчальної дисципліни,
демографічні, національні, релігійні, освітні характеристики (див.табл.1.4). З
педагогами, які працювали в експериментальних групах проводилися методичні
семінари та консультації, на яких розглядалися методики реалізації змісту
патріотичного виховання під час проведення занять та самостійної роботи
студентів, узгоджувалися плани позааудиторних виховних заходів, тобто
здійснювалося системне методичне забезпечення формувального експерименту.
Педагогічний експеримент тривав п’ять років, що дало можливість спостерігати
динаміку зростання патріотичної вихованості студентів протягом їх навчання у
ВТНЗ.
У процесі дослідження перевірено гіпотезу шляхом реалізації змісту
патріотичного виховання в експериментальних групах на основі актуалізації знань
студентів з соціально-гуманітарних дисциплін, формування стійкого інтересу до
патріотичних знань – на першій стадії, розвитку навичок і умінь патріотичної
діяльності – на другій стадії, удосконалення знань, навичок, умінь, формування
звичок патріотичної поведінки, озброєння студентів методикою патріотичної
самоосвіти та самовиховання – на третій стадії. У контрольних групах виховна
робота проводилася за традиційною методикою.
Розроблені методичні рекомендації до навчальних предметів
соціально-гуманітарного циклу містили поряд з навчальною чітко сформульовану
виховну мету: вплив на патріотичні почуття та формування патріотичних рис
особистості. Так, методичні рекомендації до курсу історії України спрямовували
діяльність викладача і студентів до пошуку й осмислення історичних фактів
становлення української державності, переосмислення історичних постатей з
погляду їх історичної місії. У методичних рекомендаціях з ділової української
мови запропоновано формувати мовну позицію, яка сприяє опануванню й
удосконаленню мовлення студентів, підвищенню культури мовлення, що впливатиме
на становлення україномовного оточення, єдиного мовного режиму тощо. Методичні
рекомендації з історії української культури дали змогу студентам зорієнтуватися
у просторі й часі, в яких розвивалася українська культура, ознайомитися з
джерелами збагачення культури України, взаємовпливу слов’янських культур,
оцінити місце і роль рідної культури серед інших культур світу. Методичні
рекомендації з соціології допомагали студентам визначитися з сучасними
реаліями, зорієнтуватися у соціальних колізіях, відчути себе учасниками
суспільного процесу, спрогнозувати модель розвитку українського суспільства,
своєї соціальної поведінки і громадянської позиції (див. додатки Б, В, Г, Д).
Опрацьовані різні типи анкет для виявлення рівня патріотичної вихованості,
визначення особистісних і громадянських цінностей студентів та ін., анкети для
студентів і викладачів з метою оцінювання впливу на патріотичні почуття
студентів різних навчальних дисциплін, окремих форм та методів позааудиторної
роботи (див. додаток А).
Розроблені плани виховної роботи та окремих заходів, тематика яких спрямована
на розвиток патріотичних почуттів, запропоновані фрагменти навчальних занять з
різних предметів, а також сценарії позааудиторних виховних заходів (див.
додатки Л, Л1, Л2).
Для патріотичної самоосвіти студентів розроблено списки рекомендованої
літератури до предметів соціально-гуманітарного циклу (див. додатки Б5, В1, Г1,
Е1, К).
Об’єктами дослідження були результати анкетних опитувань студентів і педагогів
щодо різних аспектів діяльності, психолого-педагогічні характеристики
студентів, педагогічного спостереження за ними, психолого-педагогічного
діагностування творчого, професійного, індивідуального стилів діяльності
педагогів щодо організації виховного впливу засобами соціально-гуманітарних
дисциплін, виховних можливостей позааудиторних заходів, здатності до
самовиховання тощо; методичні інформаційні технології: система планування
заходів патріотичного виховання засобами соціально-гуманітарних дисциплін,
контролю, аналізу та корекції виховного впливу, розробка часткових методик,
планів та