Ви є тут

Клініко-морфологічні особливості використання біологічного зварювання тканин в комплексному лікуванні пухлин геніталій у жінок

Автор: 
Ковальчук Олена Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003716
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Теперішнє дослідження проводилося у двох напрямках – клінічному й
експериментальному.
2.1. Загальна характеристика клінічного матеріалу і способів лікування хворих з
пухлинами геніталій
Всього предметом клінічного розділу дисертаційної роботи були 362 хворі,
оперовані у гінекологічному відділенні Донецького обласного протипухлинного
центру (ДОПЦ) з приводу злоякісних пухлин матки і яєчників у період з 1998 по
2006 рік. Хворі були розділені на 3 великі групи залежно від способу з'єднання
тканини, використовуваному при виконанні операції. Такий розподіл груп був
обумовлений тим, що основною метою роботи було встановлення ефективності методу
біологічного зварювання тканин Б.Є.Патона при різних онкогінекологічних
операціях шляхом порівняння його з традиційними хірургічними методами.
З 362 хворих у групу I включені хворі, яким виконувались модификовані операціі
в залежності від клінічного діагнозу з використанням високочастотного
електрохірургічного зварювання тканин. У групу II, або групу порівняння
включені пацієнтки, яким виконувались операції з використанням традиційного
шовного матеріалу. У групу III (група порівняння) ввійшли пацієнтки, яким
здійснювалися стандартні операції з використанням біполярної електрохірургічої
коагуляції.
Нами вибрані для порівняння найпоширеніші в онкогінекологічній практиці
операції, які використовують при лікуванні хворих із злоякісними пухлинами.
Кожна з груп у свою чергу складалася з трьох підгруп - «а», «b» та «c»:
підгрупа «а» - це «хворі на рак тіла матки» (РТМ), яким виконувалась проста
гістеректомія з двосторонньою тубоваріоектомією;
підгрупа «b» - «хворі на рак шийки матки» (РШМ), яким виконувалась радикальна
гістеректомія Вертгейма-Мейгса з/без видалення придатків;
підгрупа «c» - «хворі на рак яєчників» (РЯ), яким виконувалась надпіхвова
ампутація матки з придатками та резекцією великого сальника.
Таким чином, група I (n=134) включає хворих на рак тіла матки (підгрупа Ia -
n=69), рак шийки матки (підгрупа Ib - n=31), рак яєчників (підгрупа Iс -
n=34).
Група II (n=120 ) включала 60 хворих на рак тіла матки (підгрупа IIа), 30 - на
рак шийки матки (підгрупа IIb), 30 - на рак яєчників (підгрупа IIс).
Група III (n=108) складалася з хворих на рак тіла матки (підгрупа IIIа - n=48),
на рак шийки матки (підгрупа IIIb - n=30), на рак яєчників (підгрупа IIIc -
n=30).
З метою виключення впливу «кривої навчання» на результати дослідження в роботу
не були включені перші 6 хворих, оперовані в період клінічного освоєння
хірургічних методик з використанням високочастотного електрохірургічного
зварювання тканин.
Пацієнкам ІІ й ІІІ груп хірургічні операції із застосуванням традиційного
шовного матеріалу та біполярної електрохірургічної коагуляції в Донецькому
обласному протипухлинному центрі виконувалися до 2002 року, у зв'язку з чим
клінічний аналіз лікування цих хворих нами проведений ретроспективно за даними
історій хвороби. У всіх пацієнток проаналізовані витрати часу на хід всієї
операції, включаючи обробку маткового судинного пучка, наявність або
відсутність ускладнень і перебіг післяопераційного періоду.
Пацієнтки всіх трьох груп практично перебували в одних вікових групах і
розходження у віці були не достовірні (табл. 2.1, 2.2 і 2.3) – перевірка
проводилася за критерієм .
Середній вік хворих на рак тіла матки в групі Iа склав 61,3+7,1 р., у групі IIа
- 63,9+5,1 р. і в групі IIIа - 62,4+8,3 р. Статистично значущої різниці
розподілу хворих за віком між групами не виявлено (p=0,679).
Середній вік хворих на рак шийки матки в групі Ib склав 54,1+3,2 р., у групі
IIb - 53,2+2,9 р. і в групі IIIb - 52,6+3,3 р. Статистично значущої різниці
розподілу хворих за віком між групами не виявлено (p=0,953).
Серед хворих на рак яєчників в основній групі (підгрупа Iс) середній вік склав
51,1+3,9 років. Обидві групи хворих порівняння (підгрупи IIс та IIIc) за віком
були також рівноцінні і практично знаходились в одних вікових групах
(відповідно 54,2+4,7 і 53,3+4,6 років). Статистично значущої різниці розподілу
хворих за віком між групами не виявлено (p=0,35).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на рак тіла матки за віком
Вік хворих (у роках)
Хворі на рак тіла матки
підгрупа Iа
n=69
підгрупа IIа
n=60
підгрупа IIIа
n=48
20-30
31-40
41-50
37
26
25
51-60
23
28
15
Примітка. Групи хворих на рак тіла матки за віком вірогідно порівняні (р>0,05).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на рак шийки матки за віком
Вік хворих (у роках)
Хворі на рак шийки матки
підгрупа Ib
n=31
підгрупа IIb
n=30
підгрупа IIIb
n=30
20-30
31-40
41-50
15
16
14
51-60
Примітка. Групи хворих на рак шийки матки вірогідно порівняні за віком
(р>0,05).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на рак яєчників за віком
Вік
хворих
(у роках)
Хворі на рак яєчників
підгрупа Ic
n=34
підгрупа IIc
n=30
підгрупа IIIc
n=30
20-30
31-40
10
41-50
12
15
14
51-60
Примітка. Групи хворих на рак яєчників вірогідно порівняні за віком (р>0,05).
Пацієнтки основної та груп порівняння були також порівняні за стадіями
захворювання (рис. 2.1, 2.2 і 2.3) (p=0,926, p=0,972 та p=0,582, відповідно).
Рис. 2.1. Розподіл хворих на рак тіла матки за стадіями хвороби (класифікація
FIGO).
Рис. 2.2. Розподіл хворих на рак шийки матки за стадіями хвороби (класифікація
FIGO).
Рис. 2.3. Розподіл хворих на рак яєчників по стадіях хвороби (класифікація
FIGO).
Крім загальноклінічних методів дослідження, для уточнення ступеня поширення і
характеру пухлинного процесу, виявлення рецидивів і метастазів застосовувалися