РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце і методики проведення досліджень
Дослідження з теми дисертації проводились з 1996 по 2005 рік в лабораторії
нематології Інституту захисту рослин УААН, лабораторії захисту цукрових буряків
від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН, на Уладово-Люлинецькій
(Вінницька область) та Білоцерківській (Київська область) дослідно-селекційних
станціях, які розташовані в різних грунтово-кліматичних умовах Лісостепової
зони України. Роботу проводили шляхом закладки дослідів в лабораторних,
польових та виробничих умовах.
Дослідження щодо впливу насичення сівозміни цукровими буряками на ураження їх
комплексом нематод та коренеїдом проводили в стаціонарному багатофакторному
досліді Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції. Досліджували ділянки
з наступним чергуванням культур:
- 6-пільна сівозміна з одним полем цукрових буряків (16,7%): кукурудза на
силос- кукурудза на силос-ячмінь-горох-озима пшениця- цукрові буряки;
12-пільна сівозміна з трьома полями цукрових буряків (25%): трави-озима
пшениця-цукрові буряки- ячмінь-горох-озима пшениця-цукрові
буряки-ячмінь-кукурудза на силос-озима пшениця - цукрові буряки- ячмінь+трави;
6-пільна сівозміна з трьома полями цукрових буряків (50%): кукурудза на силос-
цукрові буряки- горох- цукрові буряки-ячмінь-цукрові буряки;
6-пільна сівозміна з 4 полями цукрових буряків (66,7%): цукрові буряки-цукрові
буряки-цукрові буряки-горох-озима пшениця- цукрові буряки.
Вплив системи удобрення культур бурякової сівозміни на ураження цукрових
буряків комплексом нематод та коренеїдом вивчали в багатофакторних дослідах
УЛДСС (табл. 2.1) і БЦДСС (табл. 2.2).
Таблиця 2.1
Схема досліду на УЛДСС:
1.
Добрива під цукрові буряки і інші культури сівозміни не вносилися - контроль
Добрива вносилися під :
цукрові буряки
озиму пшеницю
кукурудзу на силос
2.
N90P110K130
N40P40K40
N70P60K80
3.
N180P220K260
N80P80K80
N140P120K160
4.
гній 40т/га+N90P110K130
N40P40K40
N70P60K80
5.
гній 40т/га+N180P220K260
N80P80K80
N140P120K160
Таблиця 2.2
Схема досліду на БЦДСС:
1.
Добрива під цукрові буряки і інші культури сівозміни не вносилися - контроль
Добрива вносилися під :
цукрові буряки
інші культури
2.
гній 30 т/га+N80P100K100
гній 9 т/га+N50P66K66
3.
гній 30 т/га+N160P200K200
гній 9 т/га+N100P132K132
Вивчення впливу різних способів основного (зяблевого) обробітку грунту на
ураженість сходів цукрових буряків коренеїдом та комплексом фітонематод
проводили в багатофакторних дослідах УЛДСС та БЦДСС (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Схема досліду:
Тип обробітку грунту
Глибина обробітку грунту, см
БЦДСС
УЛДСС
1.
Зяблева оранка-контроль
28-30
30-32
2.
Обробіток плоскорізом
28-30
30-32
3.
Зяблева оранка
58-60
38-40
Вплив фунгіцидів і інсектицидів та їх сумішей на розвиток коренеїда,
чисельність фітопаразитичних нематод та продуктивність цукрових буряків вивчали
шляхом закладки польових дослідів на УЛДСС і БЦДСС (табл. 2.4).
Облікова площа ділянки 13,5 м2, повторність дослідів чотирикратна. При
вирощуванні цукрових буряків на дослідних ділянках застосовували
загальноприйняту у виробничих умовах технологію.
Таблиця 2.4
Схема досліду:
Варіанти досліду
Норма витрати препарату, кг, л/т
1.
Насіння не оброблене - контроль
2.
Насіння оброблене:
Сульфокарбатіоном-К, 90% п.
3.
Тачигареном, 70% з.п.
4.
Фураданом, 35% т.пс.
30
5.
Гаучо, 70% з.п.
90
6.
Сульфокарбатіоном-К+Фураданом
4+30
7.
Тачигареном+Фураданом
6+30
8.
Сульфокарбатіоном-К+Гаучо
4+90
9.
Тачигареном+Гаучо
6+90
Вплив протруйників насіння цукрових буряків на чисельність бурякової нематоди
вивчали в тепличному комплексі на Білоцерківській ДСС шляхом закладки
дрібноділянкових дослідів, повторність-чотирикратна (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Схема досліду:
Варіанти досліду
Норма витрати препарату, кг, л/т
1.
Насіння не оброблене - контроль
2.
Насіння оброблене:
Фураданом, 35% т.пс.
30
3.
Гаучо, 70% з.п.
90
4.
Круізером, 35% т.к.с.
20
5.
Семафором, 20% т.к.с.
2,5
6.
Прометом, 40% мк.с.
30
Детальна характеристика хімічних препаратів для передпосівної обробки насіння
цукрових буряків наведена в додатку А.
В лабораторних умовах Інституту цукрових буряків був закладений вегетаційний
дослід в горшках з метою вивчення впливу бурякової нематоди Heterodera
schachtii та зараження грунту грибами-збудниками коренеїда на ступінь ураження
цукрових буряків коренеїдом.
Для досліду використовували горшки V=600 см3. Грунт стерилізували в автоклаві
при тиску 1,2-1,5 атм. (t=120оС) з експозицією 1 год.45 хв.
Для розмноження грибів використовували поживне середовище, яке стерилізували в
2-літрових плоскодонних колбах в автоклаві при тиску 1,2-1,5 атм. (t=120оС) та
експозицією 40 хв. Після стерилізації поживне середовище проціджували і
розливали в стерильні чашки Петрі.
Після охолодження проводили посів чистих культур грибів (міцелію) і ставили їх
для росту в термостат при t=22 оС. Тривалість пророщування грибів 12 діб. Після
цього міцелій грибів в суміші з дерев’яною тирсою вносили в грунт на глибину
2-5 см, тобто місце майбутнього розвитку кореневої системи проростків цукрових
буряків. У відповідні варіанти вносилися цисти бурякової нематоди Heterodera
schachtii.
Насіння знезаражували 0,1%-вим розчином перманганату калію шляхом замочування
на протязі 1 години, після чого його промивали в проточній воді протягом 2-х
годин. В горщок висівали по 15 шт. насінин на ущільнений та вирівняний грунт.
Висіяне насіння, а також внесені цисти присипали рихлим грунтом шаром 2 см.
Проростання насіння відбувалося при t=18-22оС та вологості грунту 60-70% від
ПВ.
Дослід включ
- Київ+380960830922