Розділ 2
Дослідження Психологічних особливостей
морального вибору особистості підліткА
2.1. Особливості діагностування готовності до морального вибору особистості
підлітка
Ґрунтовний аналіз теоретичних надбань науковців у сфері морального розвитку в
період дорослішання, наведений у попередньому розділі, дав нам змогу
припустити, що саме у підлітковому віці при відкритті особистістю підлітка
власного “Я” відбувається процес активного привласнення нею моральних цінностей
людства, точніше самовизначення серед альтернатив добра-зла, які до цього
виступали соціально-об’єктивними та значною мірою абстрактними абсолютами.
Важливість підліткового періоду в формуванні здатності особистості до
здійснення морального вибору відмічена в сучасних дослідженнях науковців [23,
25, 37]. Проте й досі існує дефіцит методичного арсеналу для визначення
здатності особистості підлітка здійснити моральний вчинок.
Серед практичних методів дослідження морального розвитку дитини одним з перших
був метод бесіди, який запропонував Ж.Піаже. Він полягав у обговоренні
дослідником з учасниками експерименту уявних ситуацій морального вибору та
самостійного пошуку ними варіантів їх вирішення [247].
Послідовником Ж.Піаже став Л.Колберг, котрий за допомогою аналізу складних
ситуацій морального вибору вивчав особливості розвитку когнітивного компонента
моральної свідомості дітей різного віку. В результаті інтерпретації процесу
вирішення досліджуваними моральних колізій були встановлені такі рівні їх
морального розвитку, як: доконвенційний, конвенційний, постконвенційний [241].
З теорії морального розвитку Л.Колберга випливає, чим вище стадія
інтелектуального розвитку особистості, тим більш узгодженою стає її моральна
система. Для виявлення критеріїв та рівнів моральної свідомості людини,
Л.Колберг пропонує метод аналізу рішень, які здійснюються особистістю в
ситуації наявності декількох моральних альтернатив. Головним фактором моральної
зрілості людини за Л.Колбергом виступає моральний зміст її вибору: наскільки в
ньому відображена необхідність прийняття особистістю моральної відповідальності
за себе і за інших [241].
Інші, відомі нам, роботи психологів-дослідників моралі спиралися на дослідження
в основі яких лежали спостереження реальної поведінки дітей у ситуаціях
морального вибору (С.Н.Карпова, В.К.Котирло, В.С.Мухіна, Л.Г.Петрушина,
Є.В.Субботський, С.Г.Якобсон).
С.Г.Якобсон запропонувала метод формувального експерименту для вивчення
особливостей здійснення морального вибору дошкільниками. В процесі впровадження
цього методу була виділена зрозуміла для дітей норма, на основі якої вони
здійснювали вибір. Такою нормою стали знання про справедливість розподілу
іграшок для гри. Метою експерименту була зміна ставлення “несправедливих” дітей
до результатів власного розподілу іграшок. Вирішальним психологічним фактором,
що дозволив дітям відмовитися від егоїстичної поведінки стало переживання
незадоволення у зв’язку з усвідомленням своєї поведінки як такої, що схожа з
поведінкою персонажу, котрий втілює в своєму образі негативну шкалу моральних
цінностей [221].
Для молодшого шкільного та підліткового віку розроблені лише педагогічні
прийоми виховання в учнів вміння здійснювати вибір в ситуації наявності
моральних альтернатив (Н.В.Бочкіна, О.В.Запорожець, А.В.Кір’якова,
О.О.Кострюкова, Г.О.Люблинська, Т.М.Титаренко, Л.В.Рувинський). На думку цих
авторів багаторазове повторення ситуацій морального вибору, які пропонуються
досліджуваним в ігровій формі, сприяє здійсненню ними моральних вчинків в
реальному житті [31, 60, 74, 85, 102, 157].
Так, програма ціннісного самовизначення школярів у ситуації вибору була
запропонована в дослідженні сучасної російської вченої О.О.Кострюкової. Автор
програми спиралася на концепцію розвитку процесу самовизначення особистості,
яка змодельована і перевірена у дослідженнях В.Ф.Сафіна. У ній презентовано
чотири основних компоненти цього процесу: мотиви, самопізнання, самооцінка та
норми суспільства [85, 159].
Суть програми О.О.Кострюкової полягала у процесі підготовки учнів до здійснення
самостійного вибору-самовизначення. Реалізація такого завдання здійснювалась за
допомогою комплексу психогімнастичних вправ, спрямованих на досягнення двох
цілей: формування в учнів вміння адекватно розуміти, визначати та контролювати
досягнення власних інтересів й устремлінь та розвиток їх вміння об’єктивно
оцінювати вплив зовнішніх обставин [85].
Відсутність надійної методичної бази для визначення здатності підлітка
здійснити моральний вибір поставила нас перед необхідністю створювати її
самостійно шляхом ґрунтовного аналізу теоретичних досліджень психологів [23,
24, 37, 85,87, 88].
Наукові відкриття таких вчених як І.Д.Бех, І.С.Булах, О.О.Кострюкова,
В.С.Мухіна, В.В.Столін, С.Г.Якобсон визначають, що здійснення морального вибору
залежить від сформованості самосвідомості особистості [23, 37, 85, 116, 178,
219].
Рівні розвитку самосвідомості індивіда виступають психологічною основою у
процесі вивчення особливостей трансформації виборів. За Е.Шпрангером,
Х.Ремшмідтом, В.А.Аверіним, І.В.Дубровіною та ін., самосвідомість є головним
новоутворенням підліткового віку. Підлітковий період у розвитку самосвідомості
особистості К.С.Холл пов’язував з виникненням кризи самосвідомості, подолавши
яку, підліток набуває “почуття індивідуальності” [202], а, отже, одночасно
почуття свободи та відповідальності. В цей період бурно розвивається
особистісна рефлексія, формується образ реального Я, усвідомлюються мотиви
власної життєдіяльності, відбувається інтимізація внутрішнь
- Київ+380960830922