РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Матеріалом дослідження стали результати лікування 172 хворих з СДС, ускладненим
ГНП, які лікувалися в Головному військовому клінічному ордена Червоної зірки
госпіталі Міністерства Оборони України з 1995 по 2003 роки. Для оцінки
результатів лікування, хворі розділені на основну та контрольну групи. Основну
групу склали хворі, які лікувалися за запропонованою методикою з 2000 по 2003
роки. В контрольну групу ввійшли хворі, які лікувалися за загальноприйнятим
алгоритмом лікування з 1995 по 1999 роки.
2.1. ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Аналіз клінічних спостережень включав оцінку складу хворих по статевим та
віковим ознакам, нозологічним формам СДС, ГНП та супутньої патології. Також
проаналізовані варіанти лікування ЦД і гнійного осередку до моменту
госпіталізації та визначений загальний стан хворих перед початком лікування.
Розпреділення хворих за віком та статтю відображено в таблицях 2.1 і 2.2.
Таблиця 2.1
Розпреділення хворих основної групи за віком і статтю
Стать
Вік (роки)
Всього
до 39
до 59
до 74
75 – 90
абс
чоловіки
21
26
56
66,7
жінки
12
28
33,3
всього
28
38
14
84
100
Таблиця 2.2
Розпреділення хворих контрольної групи за віком та статтю
Стать
Вік (роки)
Всього
до 39
до 59
до 74
75 - 90
абс
чоловіки
17
17
19
62
70,4
жінки
12
26
29,6
всього
12
25
29
22
88
100
В залежності від статі, серед хворих основної групи переважали чоловіки – 56
(66,7%) пацієнтів, хворих жіночої статі виявлено 28 (33,3%). Серед пацієнтів,
що склали контрольну групу, також переважали чоловіки – 62 (70,4%) хворих,
жінки – 26 (29,6%) хворих.
За віковим показником мали чисельну перевагу хворі літнього та старечого віку,
яких виявлено 52 (62,0%) пацієнта, зрілого віку – 28 (33,3%) хворих в основній
групі, та відповідно 51 (58,0%) хворий і 44 (28,4%) хворих серед пацієнтів
контрольної групи.
Отже, розглядаючи вікові та статеві параметри хворих, можна стверджувати, що
найбільша кількість гнійно–некротичних ускладнень СДС мала місце у осіб
літнього (до 74 років) та старечого (75–90 років) віку – 103 (59,9%) хворих.
Щодо статевого показника, з’ясовано, що серед хворих основної та контрольної
груп домінували чоловіки – 118 (68,6%) пацієнтів.
Проаналізована структура хворих обох груп, в залежності від виявленого типу ЦД.
Отримали наступні дані:
Таблиця 2.3
Тип ЦД у хворих основної та контрольної груп
Тип ЦД
Кількість хворих
Всього
основна група
контрольна група
абс
абс
абс
І тип
12
14,2
10,2
21
12,2
Продовження табл.2.3
ІІ тип
72
85,8
79
89,8
151
87,8
Всього
84
100
88
100
172
100
З’ясовано, що як в основній, так і в контрольній групах переважали пацієнти з
ЦД ІІ типу, відповідно 72 (85,8%) хворих та 79 (89,8%) хворих. І тип ЦД
діагностований у 12 (14,2%) хворих основної та 9 (10,2%) хворих контрольної
груп.
Вивчена структура основної та контрольної груп хворих, щодо стану компенсації
ЦД на момент госпіталізації. У хворих з СДС НФ в більшості випадків
діагностований компенсований ЦД, – 9 (69,2%) хворих контрольної групи та 8
(66,8%) хворих основної групи. Серед хворих з СДС ІФ в обох групах переважав
субкомпенсований ЦД – 7 (31,8%) хворих контрольної групи та 8 (33,3%) хворих
основної групи. Декомпенсовануформу ЦД виявлено у 8 (36,4%) хворих основної та
у 10 (41,7%) хворих контрольної груп. Хворі з СДС ЗФ мали переважно
декомпенсований ЦД: в контрольній групі – 38 (71,7%) хворих, в основній – 32
(66,7%) хворих.
Виходячи з даних анамнезу захворювання, з’ясували, що на момент госпіталізації
мали місце наступні варіанти корекції ЦД:
Таблиця 2.4
Лікування ЦД до госпіталізації
Лікування ЦД до госпіталізації
Групи хворих
Всього
основна
контрольна
абс
абс
абс
Дієта
15
17,8
18
20,5
33
19,2
Таблетовані препарати
32
38,1
37
42,0
69
40,1
Препарати інсуліну
22
26,2
19
21,6
41
23,8
Не лікувалися
15
17,8
14
15,9
29
16,9
Всього
84
100
88
100
172
100
В структурі можливих варіантів корекції ЦД серед хворих обох груп переважали
пацієнти, які використовували таблетовані цукрознижуючі препарати – 69 (40,1%)
хворих, менш поширеною була корекція рівня глікемії за допомогою введення
інсуліну – 41 (23,8%) хворий. Тільки дієту, як варіант лікування ЦД,
використовували 33 (19,2%) хворих. Не лікувалися зовсім 29 (16,9%) хворих.
В залежності від виявлених форм СДС, визначили, що в обох групах переважали
хворі з СДС ЗФ – 48 (57,3%) хворих в основній групі та 53 (60,2%) хворих в
контрольній групі. СДС ІФ діагностовано у 24 (28,5%) хворих основної групи та
22 (25,0%) хворих контрольної групи. СДС НФ виявлений серед 12 (14,2%) хворих
основної групи та 13 (14,8%) хворих контрольної групи. Отримані дані
підсумковані в наступній таблиці:
Таблиця 2.5
Розпреділення хворих за формою СДС
Форма СДС
Число хворих
Всього
основна група
контрольна група
абс
Нейропатична
12
13
25
14,6
Ішемічна
24
22
46
26,7
Змішана
48
53
101
58,7
Всього
84
88
172
100
Отже, щодо розпреділення хворих, в залежності від нозологічної форми СДС,
з’ясовано, що значно переважали пацієнти зі змішаною формою діабетичної стопи –
101 (58,7%) хворий.
Відносно наявності супутньої патології, виявлено, що вона мала місце у
більшості хворих, як основної, так і контрольної груп і була зумовлена
переважно хворобами серцево–судинної системи: ІХС – 111 (64,5%) хворих,
атеросклеротичний кардіосклероз – 92 (53,5%) хворих та гіпертонічна хвороба –
91 (52,9%) хворий. Структура нозологічних форм супутні
- Київ+380960830922