Ви є тут

Законність у контексті профілактики правопорушень в службовій діяльності міліції України.

Автор: 
Ряшко Олена Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004741
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
вплив факторів і детермінант на стан законності у службовій діяльності міліції
2.1. Класифікаційна характеристика факторів та детермінант і їх вплив на
зміцнення законності і дисципліни серед працівників міліції
Поглиблене наукове обґрунтування факторів правопорушень, а також причин і умов,
які позитивно впливають на стан зміцнення законності і дисципліни в органах і
підрозділах внутрішніх справ, вимагає, по-перше, визначення критеріїв, за якими
можна оцінювати службову діяльність персоналу щодо забезпечення законності і
стану дисципліни. По-друге, методологічний підхід до цієї проблеми пов’язаний з
аналізом класифікації умов, факторів та детермінант у виявленні впливу
об’єктивних та суб’єктивних факторів на порушення законності і дисципліни серед
працівників міліції. Методологічно-класифікаційний підхід дозволяє повніше
з’ясувати сутність умов і факторів та їх вплив на функціонування суспільних
відносин. Він дає можливість визначити вплив законності на розвиток і
функціонування органів і підрозділів міліції, слугує вдосконаленню практики
застосування чинних адміністративно-правових норм, зокрема, правильній
кваліфікації протиправних діянь та обранню оптимального заходу впливу на
правопорушника. «Правильна кваліфікація адміністративного делікту, – підкреслює
О.І. Остапенко, – є важливим елементом дотримання норм права в юрисдикційній
діяльності органів внутрішніх справ і гарантує прийняття справедливого рішення
у справі» [146, с.88].
На нашу думку, важливим критерієм сучасного стану законності і дисципліни в
органах і підрозділах міліції є їх здатність виконувати службові обов’язки
згідно з Конституцією та Законом України «Про міліцію», а також іншими
нормативно-правовими актами. Водночас чинне законодавство тільки окреслює
головні напрямки, об’єктивна дійсність є складнішою, а процеси і явища довкілля
мають тенденцію випереджати чинні законодавчі акти. Безумовно, основним
критерієм оцінювання службової діяльності особового складу органів і
підрозділів є ставлення до них населення. Адже основна мета функціонування
міліції полягає не тільки в тому, щоб боротися з правопорушеннями, вести
активну профілактичну роботу, а й у тому, щоб створювати правовий порядок,
захищати права та свободи громадян, а також усього суспільства. На думку
В.Я. Тація, сьогодні проблема забезпечення прав людини в Україні належить до
найгостріших. Вони недостатньо гарантовані, хоч в Основному Законі вперше були
так широко закріплені юридичні гарантії прав людини [191, с.5]. Таким чином, це
протиріччя створює цілий ряд негативних чинників в юрисдикційній діяльності
працівників правоохоронних органів, які об’єктивно тягнуть за собою
правопорушення з їх боку.
Стосовно основного критерію оцінки службової діяльності міліції, дотримання
законності, спрямованої на захист прав, інтересів та свобод громадян, то ця
проблема залежить не тільки від міліції, а є загально-соціальною, правовою,
політичною. З метою поглибленого вивчення проблеми, що стосується службової
діяльності міліції, необхідно застосовувати класифікацію як метод пізнання і як
продукт дослідницької наукової діяльності.
Класифікація – це поділ предметів на класи, зроблений таким чином, що кожен
клас займає стосовно інших точно визначене і міцно закріплене місце. Основне
завдання класифікації – систематизація конкретної галузі знання або діяльності
для ефективнішого орієнтування в ній [124, с.523]. Формальна логіка визначає
класифікацію як поділ, у якому рід поділяється на види, види – на підвиди і
т.д. За допомогою класифікації здобувають струнку систему розміщення тих чи
інших предметів за класами, закріпленими у таблицях, схемах, кодексах тощо
[145, с.59].
Основне методологічне значення науково обґрунтованої моделі класифікації
законності в службовій діяльності працівників міліції полягає в тому, що,
по-перше, дозволяє конкретизувати уявлення про стан, головні напрямки її
аналізу і результати; по-друге, дає можливість виявити проблеми, в яких ще
недостатньо вивчені закономірні зв’язки і відносини; по-третє, відіграє суттєву
роль при виборі методів дослідження [81, с.9]. Справа в тому, що вирішити
завдання, які нині стоять перед правоохоронними органами без науково
обґрунтованої методології як системи методів і підходів, органічної сукупності
способів наукового дослідження та єдиних принципів, а також вчення про їх
використання при дослідженні проблеми законності і дисципліни серед особового
складу міліції, практично неможливо.
У процесі зростання і накопичення в міру диференціації наукових досліджень
відчувається потреба у побудові загальної картини зв’язків і взаємодії окремих
дисциплін. Це викликано комплексом причин, серед яких – підвищення рівня і
ефективності правоохоронної, правозахисної і правозастосовної діяльності
міліції. В цьому аспекті важливо виділити місце і роль не тільки правничих наук
в аналізі причин і умов зміцнення законності і дисципліни, а й інших наук, без
чого неможливе комплексне дослідження, побудова якого без класифікації не
призведе до бажаних результатів. Класифікація являє собою ефективну форму
взаємодії наук, теоретичного, методичного і методологічного збагачення кожної
конкретної науки, спираючись на результати інших. Це означає, що в дослідженні
проблеми законності і дисципліни серед особового складу міліції, окрім
теоретико-філософського і правового аналізу, слід особливо спиратися на
досягнення наук гуманітарного циклу.
С.С. Митрофанова справедливо зауважує: «Кожна з наук може зробити внесок в
постановку класифікаційної проблеми» [124, c.7]. Ця проблема стикається з
м