РОЗДІЛ 2
Особливості становлення грецьких громад в Україні
2.1. Формування ніжинської грецької громади в Ніжині
Процес формування ніжинської грецької громади був тісно пов’язаний із
комплексом економічних, геополітичних та правових чинників і відображав
особливості суспільно-політичного розвитку українських земель середини – другої
половини XVII ст. Середина століття знаменувалася в історії подіями Української
національної революції XVII ст., яка розпочалася в 1648 р. під проводом
гетьмана Богдана Хмельницького. Результатом вдалих для козацької армії бойових
дій стало утворення згідно з умовами Зборівської угоди (1649 р.) Української
козацької держави. Налагодження самостійного життя потребувало відновлення всіх
сфер функціонування суспільства, адже тривала війна призвела до економічного
занепаду українських земель, а також усунення євреїв від внутрішньої торгівлі.
Саме тому гетьман Б. Хмельницький та його оточення дуже сприятливо ставилися до
іноземних купців, які наповнювали ринок товарами та сприяли економічному
одужанню держави.
Уперше в історії української держави перебування іноземних купців отримало
правове підґрунтя у 1657 р., за універсалом Б. Хмельницького. У документі
йшлося про всіх грецьких купців, які прибували до українських земель у
торговельних справах і мали користуватися певними привілеями, зокрема правом
безмитної торгівлі і власного суду. Хоча на час виходу універсалу не існувало
будь-яких підтверджень про існування грецької громади в Ніжині, цей
законодавчий акт не тільки сприяв пожвавленню торгівельної справи в
Гетьманщині, а й заклав юридичне підґрунтя вільного перебування греків на
особливих засадах на території України.
Чому ж саме Ніжин став місцем, де виникла найбільш чисельна та заможна грецька
громада України. Вирішальне значення мали вигідне географічне розташування й
традиції місцевого самоврядування, що загалом підвищувало комерційну
привабливість міста. Ще 26 березня 1625 р. Ніжин поряд із деякими великими
українськими містами одержав грамоту на маґдебурзьке право від польського
короля Сиґізмунда ІІІ [213. – С. 209]. Північна частина Лівобережної України в
очах польського уряду мала велике стратегічне значення, саме тому він вважав за
потрібне міцно закріпити за собою цей край, щоб запобігти переходу цих земель
під владу Московщини, з якою незабаром передбачалася війна. Таким чином, Ніжин
став носієм традицій самоврядування, а його мешканці накопичували досвід
самоорганізації у комерційній та управлінській справах [16. – Арк. 34]. Головна
економічна цінність маґдебурзького права для міста полягала в тому, що його
мешканці, які займалися промислами й торгівлею, звільнялися з-під влади
місцевих старост і підлягали німецькому міському праву [213. – С. 210]. Завдяки
сприятливим умовам для ведення торгівлі та розвитку промислів у міста на
маґдебурзькому праві хлинув потік підприємців. Це в повній мірі стосувалося й
Ніжина.
Крім свого привілейованого становища, місто мало вигідне геополітичне
розташування. Через Ніжин проходили важливі торгівельні шляхи, по яких
здійснювалася торгівля з Московщиною, Османською імперією та Кримом. Шлях
греків до Москви через Путивль проходив недалеко від Ніжина і вони мали
можливість часто відвідувати його зі своїми товарами [17. – Арк. 11].
Серед істориків досі точиться дискусія щодо хронологічного початку існування
грецької громади Ніжина. Перші універсали українських гетьманів, так само, як
уже згадуваний універсал 1657 р., надаючи чи підтверджуючи привілеї грецьким
купцям, жодним чином не виокремлювали ніжинських греків. У цьому контексті
особливе значення має універсал І. Самойловича від 28 листопада 1675 р. На
перший погляд, цей документ мало чим відрізняється від попередніх універсалів –
в основному тексті йдеться про пільгове становище грецьких купців на
українських землях. Однак, на думку К.Харламповича [235. – С. 17], саме на
цьому документі треба сконцентрувати особливу увагу. Адже звернення в
універсалі до ніжинського міського магістрату свідчило, що в Ніжині відбулася
концентрація грецького елементу настільки, що виникла потреба в регулюванні
відносин між міським магістратом та грецькими купцями. Тому К. Харлампович
висунув припущення щодо встановлення дати виникнення ніжинської грецької
громади – 1675 р.
Деякі дослідники вважають, що саме з цього універсалу розпочинається офіційна
історія грецької громади Ніжина. Між іншим, в універсалі І. Самойловича від
28 листопада 1675 р. крім греків окремо зазначено ще й волохів, які вели
торгівельні справи в Ніжині, але окремої громади не створили [163. – С. 53].
Упевнено можна стверджувати про існування грецької організації в Ніжині
наприкінці 80-х рр. ХVІІ ст. Універсал гетьмана І. Мазепи від 13 вересня
1687 р. підтверджує цей факт. У зазначеному документі йдеться тільки про
грецьких купців, що мешкають в Ніжині. Тобто, можна припустити, що до цього
часу там перебували поодинокі купці, але постійно відбувався процес їх
кількісного зростання.
Початковою датою можна також вважати подію, пов’язану вже не з комерційною
діяльністю греків Ніжина, а з їхнім духовним життям. У 1680 р. „ієрей Господів”
Христодул [163. – С. 4] отримав духовну грамоту від грецького патріарха Іакова
про дозвіл та благословення на утворення в місті грецької церкви. Це свідчить
про те, що в Ніжині грецький елемент вже чітко відокремлювався від решти
населення.
Таким чином, попри те, що однозначно встановити рік виникнення грецької громади
неможливо, цілком упевнено можна припустити, що час створення громади –
приблизно 1680–1687 рр., а саме х
- Київ+380960830922