РОЗДІЛ 2
ТВОРЧІ ФАХОВІ ЗАДАЧІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ
У розділі розкрито теоретичні засади використання творчих фахових задач в
навчальному процесі вищої школи; подано їх класифікацію для професійної
підготовки майбутніх економістів; обґрунтовано зміст творчих фахових задач для
підготовки студентів фінансово-економічного профілю.
2.1. Теоретичні засади використання творчих фахових задач у навчальному процесі
вищої школи
Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на
відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї,
приймати сміливі, нестандартні рішення. Але психологи констатують, що
випускники шкіл, які приходять на виробництво, ще не здатні самостійно
розв'язувати проблеми, не можуть мислити діалектично, системно, легко
переходити від одного виду діяльності до іншого, їм бракує творчої уяви,
ініціативи, винахідливості. Такий стан справ потребує якісно нового підходу до
підготовки молоді до життя [188, с.109].
“Виходячи з того, що вища школа України, використовуючи модель загального
розвитку, має головним пріоритетом всебічний розвиток майбутнього випускника
вузу, можна сформулювати основні кваліфікаційні вимоги до підготовки
спеціалістів нового тисячоліття: високий професіоналізм, досконале володіння
технікою та новітніми інформаційними технологіями, високий рівень інтелекту,
знань та вмінь, розвитку творчих здібностей, професійна мобільність та
адаптація до світового інформаційного простору” [150, с.4-5].
Розвиток творчої особистості, яка вміла б творчо працювати та використовувати
свої знання і вміння, ставив перед викладачами ще Коменський Ян Амос
(1592-1670) у книзі “Великая дидактика”, яка була написана у 1632 році і
опублікована у 1657 році. Я.А. Коменський у своїй праці копітко, з
використанням численних розділів і пунктів, розглядає особливості навчання,
формулює принципи навчання, спираючись, насамперед, на природу речей. Великий
педагог робить висновок, що правильно навчати юнацтво – це не значить вбивати в
голови зібрану з авторів суміш слів, фраз, думок, а це значить – розкривати
здатність розуміти речі. Коменський критикував школи свого часу за те, що вони
вчать дітей чужим знанням, замість розвитку власного погляду на світ. Написане
Я.А. Коменським більш трьох століть тому назад актуально і сьогодні [303,
с.16].
С. О. Сисоєва вважає, що “всебічність і гармонійність особистості є основою
ефективного прояву її творчої сутності” [231, с. 15]. Серед характерологічних
особливостей творчої особистості С. О. Сисоєва виділяє такі чинники:
“відхилення від шаблону, оригінальність, ініціативність, наполегливість, висока
самоорганізація, працездатність. Особливості мотивації полягають у тому, що
творча особистість знаходить задоволення не стільки у досягненні мети
творчості, скільки у самому процесі [231, с. 17]. Найспецифічнішою рисою творця
вбачається несамовитий потяг до творчої діяльності [231, с. 18]. Вона
наголошує, що творчий розвиток особистості відбувається через навчання і
завдяки йому. У процесі виникнення творчих навчальних завдань формуються різні
дії мислення, що перетворюються потім на творчі операції мислення (висування
гіпотез, виявлення протиріч, аналіз, синтез, абстрагування тощо) [231, с. 70].
Згідно з визначенням С. П. Соловейчик, творча особистість – це особистість,
межі творчості якої охоплюють дії від нестандартного розв’язку простого
завдання до створення об’єктивно нового в певній галузі [270, с. 7],
особистість, яка характеризується специфічними особистісними якостями, а саме:
рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням
бачити далі того, що бачать її сучасники і що бачили її попередники, мужністю
для того, щоб піти проти течії і зруйнувати те, чому вірить сьогодні більшість
[270, с. 217].
П. К. Енгельмейєр відзначає, що творча особистість являє собою прогресивний
елемент, який дає все нове [317, с. 3].
На основі аналізу творчих здібностей, проведених вітчизняними і зарубіжними
дослідниками (Л. С. Виготський, В. О. Крутецький, А. Н. Лук, А. Маслоу, Я. О.
Пономарьов), В. І. Андреєв визначив таку структуру основних компонентів творчих
здібностей:
мотиваційно – творча активність і спрямованість особистості;
інтелектуально – логічні властивості особистості;
інтелектуально-евристичні здібності особистості;
світоглядні якості особистості, які сприяють успіху у навчально–творчій
діяльності;
моральні якості особистості, які сприяють успішній творчій діяльності;
здатність особистості до самоуправління в процесі творчої діяльності;
комунікативні якості особистості;
естетичні якості особистості, які сприяють успішній творчій діяльності
(здатність керуватися принципами гармонії, краси, симетрії, цілісності,
удосконалювати на основі цих принципів міжособистісні стосунки);
індивідуальні особливості особистості (темп і стиль діяльності, працьовитість).
Визначальне завдання навчання – формування необхідних професійних навичок для
самостійного впровадження їх у трудовій діяльності. Основним фактором для
успішної підготовки фахівця є нагромадження в учасників практичних знань і
прикладів рішення управлінських і фінансових задач, а також творчого підходу в
роботі, що дозволить ефективно використовувати сучасні складні управлінські
інформаційні технології з високим ступенем ефективності. Дуже важливо, щоб така
регламентація стосувалася не тільки кола обов'язків, але і якості роботи,
здатності фахівця не тільки виконувати рутинні повторювані операції, але і
проводити на своїй ділянці
- Київ+380960830922