РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ВИЩИХ МОРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
2.1. Діагностика рівнів готовності до професійної діяльності в майбутніх фахівців командних кадрів плавскладу
Критерій (у перекладі з грецької - засіб судження, переконання, мірило) - це "мірило для визначення оцінки предмета чи явища; ознака, взята за основу класифікацій" [251; 196]; "підстава для оцінки чогось" [253; 231]. "У педагогічній теорії під критеріями розуміють ті якості явища, що відображають його суттєві характеристики і саме тому підлягають оцінці", - зазначає В.С. Курило [123; 35].
У найбільш загальному вигляді критерій - це важлива й визначальна ознака, яка характеризує різні якісні аспекти явища, його сутність. Показник же становить собою кількісну характеристику явищ і процесів, які дають змогу зробити висновок про їх стан у динаміці [22].
Відтак, критерій - це поняття ширше, а ніж показник, отже, можлива ситуація, коли при одному критерії існує ціла система показників. Водночас критерій і показник тісно взаємопов'язані: науково обґрунтований вибір критерію значною мірою обумовлює правильний вибір системи показників і, навпаки, якість показника залежить від того, наскільки він повно й об'єктивно характеризує прийнятий критерій.
Виокремлюють також об'єктивні критерії, що не залежать від суб'єктивних оцінок і думок людей. Однак, якщо, наприклад, у фізиці за об'єктивні критерії вимірюваної величини можуть служити показники приладів, то в педагогіці досить складно провести замір чогось. Тому найчастіше у психодіагностиці, психології та педагогіці використовують суб'єктивні критерії. До числа таких критеріїв належать оцінки, судження, висновки про об'єкт дослідження, зроблені експертом (викладачем вищого закладу освіти, вчителем школи, керівником, психологом, тими, хто навчається). Для більшої об'єктивізації такої оцінки кожний респондент оцінюється незалежними експертами, а одержані результати усереднюються шляхом знаходження середнього арифметичного [126].
В основу визначення критеріїв та показників вияву готовності до професійної діяльності було покладено педагогічну сутність цього феномену. Так, для оцінки рівнів сформованості означеної готовності в курсантів по компонентах (див. п.1.2.) за критерії було обрано відповідні особистісні та професійні здібності і вміння. Зауважимо, що в змістовому плані шкалу спрямовано на оцінювання зазначеної професійної готовності, де за критерії взято елементи компонентів, що були уточнені внаслідок соціологічного вивчення (спостережень; опитувань; бесід; анкет), розвиток яких сприяв формуванню вмінь, кожний з яких конкретизовано шляхом диференціації на окремі підгрупи (див. додаток Б). Наявність яких й діагностувалася.
Для діагностики рівнів сформованості готовності до професійної діяльності курсантів за означеними критеріями використовувалася шкала, з двох частин, кожна з яких, відповідно складалася з чотирьох відрізків до кожної із груп компонентів (друга професійна група: планово-змістовий, мотиваційний, контролювльно-оцінний, управлінський; перша особистісна група: адаптаційний, емоційно-вольовий, мобілізаційний, комунікаційний). Максимально кожний компонент готовності до професійної діяльності (ГПД) курсантів оцінювався чотирма балами (див. рис. 2.1., С.81). Оцінка проводилася за кожним компонентом окремо.
Загальний рівень сформованості готовності до професійної діяльності визначався як сума балів на всіх чотирьох відрізках за всіма компонентами за формулою: (2.1),
де, ОГ - особистісна група компонентів, ПГ - професійна група компонентів, і - кількість балів, отриманих певним (і-тим) досліджуваним.
Рис. 2.1. Шкала оцінки рівнів сформованості готовності до професійної діяльності курсантів
ОГ обчислювалося за формулою: (2.2), де А - адаптаційний компонент особистісної групи;
ЕВ - емоційно - вольовий компонент особистісної групи;
М - мобілізаційний компонент особистісної групи;
К - комунікаційний компонент особистісної групи.
ПГ обчислювалося за формулою:
(2.3),
де ПЗ - планово-змістовий компонент професійної групи;
М - мотиваційний компонент професійної групи;
КО - контролювально-оцінний компонент професійної групи;
У - управлінський компонент професійної групи.
Відтак, середнє сумарне значення оцінки наявності визначених ознак критеріїв за кожним компонентом і характеризувало рівень сформованості готовності до професійної діяльності курсантів.
Для діагностики вмінь та здібностей було використано характеристики освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр", "спеціаліст", "магістр" морських спеціальностей, за допомогою яких й оцінювався рівень готовності до професійної діяльності.
Друга професійна група компонентів готовності до професійної діяльності передбачає такі характеристики:
Мотиваційний:
1) настанова на підтримку сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі;
2) настанова на підвищення якості виконання функціональних обов'язків майбутньої професійної діяльності;
3) настанова на досягнення професійного успіху;
4) організованість у веденні суднової документації.
Планово-змістовий:
5) планування й аналіз типових функціональних завдань;
6) планування необхідного обсягу паливо-мастильних матеріалів;
7) планування графіку робіт;
8) уміння експлуатувати суднові установки.
Управлінський:
9) управляти функціональними обов'язками (паливні і баластові операції);
10) управляти технічними засобами зв'язку (внутрішньосудновими, навігаційними, глобальними космічними);
11) ініціативність щодо регуляції поведінки екіпажу згідно з політикою діяльності судноплавної Компанії.
12) самостійність у проведенні профілактики конфліктних ситуацій і вирішуванні конфліктів.
Контролювально