РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Методика і методологія проведення досліджень
Предметом досліджень формування та функціонування агроформувань є економічні та земельні відносини, що втілюють в собі можливість впливу на господарську діяльність господарств та похідні від цих відносин типи і форми економічної поведінки.
Природа і предмет досліджень формування та функціонування агроформувань обумовлюють мету цих досліджень. Зважаючи на їх дослідницько-прогностичну природу, кінцевою метою досліджень с вияв причинних взаємозв'язків між явищами, що входять в предмет дослідження в конкретній ситуації. Причинний зв'язок між економічними подіями або ситуаціями - це зв'язок, при якому одна подія або ситуація породжує другу. Тому одне з головних завдань дослідження формування та функціонування агроформувань полягає у визначенні причин і наслідків економічних явищ, які обумовлюють його дію.
Згідно із загальновизнаними поглядами на соціологічно-економічне дослідження, вивчення процесу формування та функціонування агроформувань завжди пов'язане з певними проблемними ситуаціями. Носіями цих ситуацій виступають конкретні економічні явища або процеси, що відбуваються в межах самого механізму і під його впливом.
Проблема в самому простому її розумінні - це питання, на яке необхідно дати відповідь. Вона відрізняється від завдання тим, що для вирішення завдання необхідні знання уже отримані, слід тільки їх використати, в основі ж проблеми за загальновизнаною думкою, лежать суперечності між фактами, що стосуються цього явища, або між фактами і засобами їх пояснення. Відповідно з цим проблемною ситуацією ми називаємо усвідомлену суперечність між рівнем пізнання і об'єктивними вимогами до нього. Але недостатність тих знань, що стосуються певної сфери дослідження, є необхідною, але не єдиною умовою виникнення проблемної ситуації. Пояснюється це тим, що суперечність між знанням, що вже є, і незнанням шляхів досягнення сформульованої мети виступає в двох формах:
* суб'єктивна суперечність, при якій окремою особистістю або групою людей усвідомлюється, що індивідуального рівня знань або можливостей до діяльності, які г у них персонально, недостатньо для подолання суперечностей проблемної ситуації;
* об'єктивна суперечність, при існуванні якої особистістю або групою усвідомлюється, що необхідних знань системи методів, процедур або інших засобів вирішення проблем немає, так, як це пов'язано із новим станом досліджуваного об'єкту [186, с. 32].
Що стосується методів дослідження, то загальними складовими процесу пізнання виступають аналіз і синтез [187, с. 9]. Пізнання починається з аналітичного розчленування предмету дослідження на його внутрішньо пов'язані сторони. Спочатку характеризується те, що помітно на поверхні явищ, потім за зовнішніми формами проявів розкривається сутність, від поверхні явищ пізнання йде до глибинних процесів. Після того, як розкрита сутність, починається зворотний рух - від сутності до явища.
Гносеологічним інструментом виявлення сутності і змісту економічних явиш і економічних відносин є економічні поняття і категорії. Являючись виразом наукових абстракцій, вони дозволяють виділити найголовніше у явищі, що вивчається, відволіктися від другорядних ознак. Об'єднання розчленованих і проаналізованих елементів в єдине внутрішньо зв'язане ціле складає зміст синтезу.
Система понять і категорій, які відносяться до певного класу явищ, а також сукупність законів і закономірностей, що відбивають взаємозв'язок між цими явищами, і утворюють змістовну основу конкретного дослідження, в тому числі по проблемам економічного механізму господарювання.
В економічних науках особливого значення набувають дві гносеологічні проблеми: а) взаємозв'язок фактів і принципів пізнання б) вплив інтересів на процес пізнання. Перша з проблем вирішується на користь індукції, тобто такого пізнання" яке рухається від фактів до теоретичного узагальнення, хоча і значення дедукції в певних ситуаціях також не заперечується [188, с. 84-88]. Що стосується впливу інтересів, то він вважається правомірним при виборі об'єкту дослідження і, у випадку багатоваріантності, стосовно тих рекомендацій науки, які будуть втілюватися в життя [189, с. 9]. Зважаючи на специфіку пізнання такого об'єкту як формування та функціонування агроформувань, вихідним моментом його пізнання є врахування того, що така діяльність є свідомим процесом [190, с. 20-29].
Оскільки економічний механізм господарювання виступає як певна структурна цілісність, основним методологічним принципом його дослідження виступає системний підхід. При системному підході аналіз можна здійснювати з декількох позицій. По-перше, з позицій тих відносин, що існують в сукупності економічних явищ, які розглядається в якості системи. Другою позицією є підхід, коли економічна система виступає як сукупність постулатів, що її характеризують. Такий підхід притаманний, наприклад, марксистському підходу до введеного ним поняття "спосіб виробництва". По-третє, кібернетична позиція, тобто погляд на систему з точки зору управління, прямих і зворотних зв'язків в ній.
Не дивлячись на суттєві розбіжності розглянутих підходів, кожен із них відбиває певну сторону економічної дійсності, пов'язаної з існуванням систем. Існують глибинні об'єднуючі поняття, що лежать в основі цих підходів. Такими поняттями є "системний підхід", "економічна система", "об'єкт дослідження", "структура", "властивості системи і її ланок", "зв'язки системи". Сукупність економічних явищ, які мають певні властивості, лише тоді виступає як система, коли між ними існує таке фіксоване відношення, завдяки реалізації якого взаємодія цих явищ (аспектів системи) мас заздалегідь передбачувані наслідки. Все це має безпосереднє відношення до формування уявлення про економічний механізм як складну систему.
Підсумовуючи, можна сказати, що системний аналіз (підхід) в економіці - це підхід, при якому будь-яка систе
- Київ+380960830922