РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Матеріал
Матеріалом для даної роботи слугували власні збори автора за період 2003-2005 рр. (426 проб). Перлівницевих зібрано у водоймах і водотоках із басейнів Західного Бугу, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Сіверського Донця, річок північного Приазов'я, Салгиру (в межах усіх адміністративних областей України і АР Крим) (рис. 2.1). Загалом на наявність аспідогастрів обстежено понад 11 тис. молюсків родини Unionidae, що належать до шести родів - Batavusiana (4 види), Unio (5), Anodonta (3), Colletopterum (3), Pseudanodonta (3), Sinanodonta (1), із 392 пунктів збору (додаток А). Гельмінтів не знайдено у 74 пробах. Крім того, зібрано і досліджено близько 17 тис. Dreissenidae (2 види), зібраних у водоймах із басейнів Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра (рис. 2.2). Аспідогастрів у цих молюсків не знайдено.
Для вивчення морфологічних особливостей аспідогастрей виготовлено 255 екз. (тотальні препарати) A. conchicola, знайдених в U.conus, B. musiva, С. piscinale, A. zellensis, Р. complanata, S. woodiana із басейнів Західного Бугу, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Сіверського Донця. Окрім цього, опрацьовано 75 екз. (тотальні препарати) A. limacoides із колекції М. П. Іскова, яка зберігається у відділі паразитології Інституту зоології НАН України (Київ) (табл. 2.1). Для зараження риб аспідогастреями використано 112 екз. живих статевозрілих A. conchicola, отриманих від U.0conus (р. Гнилоп'ять, м. Бердичів Житомирської обл.).
Таблиця 2. 1
Загальні відомості про досліджених A. limacoides
(із колекції М. П Іскова)
Риби-хазяїnВодоймаМісце зборуГустера16Кременчуцьке вдсх.
м. Світловодськ (Кр.)Жерех3
2р. Дніпро
Канівське вдсх.с. Хрещатик (Чк.)
с. Трипілля (К.)В'язь8
23р. Дніпро
Канівське вдсх.с. Хрещатик (Чк.)
с. Трипілля (К.)Плітка15
5Кременчуцьке вдсх.
Кременчуцьке вдсх.
р. Дніпром. Світловодськ (Кр.)
с. Жовніне (Чк.)
с. Хрещатик (Чк.)
Для експериментального зараження аспідогастреями використано 23 екз. карасів Carassius carassius Linnaeus, 1758 (довжина тіла 128-159 мм), виловлених у червні 2005 р. у ставку у басейні р. Гнилоп'ять (с. Радянське Житомирської обл.).
Морфометричні індекси (серцеві, ниркові, печінкові, зяброві, мантійні) визначено у 840 екз. перлівницевих (табл. 2.2).
Таблиця 2. 2
Загальні відомості про молюсків, використаних для морфометричних досліджень
МолюскnВодоймаМісце збору1234B. musiva40р. Південний Бугм. Хмільник (Вн.) Продовження табл. 2. 2
1234B. fuscula39р. Південний Бугм. Хмільник (Вн.)B. nana44р. Рата
р. Свиням. Великі Мости
м. Жовкла (Лв.)U. pictorum99р. Гнилоп'ятьс. Райки (Ж.)U. rostratus60р. Гуйва
р. Случ с. Гуйва (Ж.)
м. Н.-Волинськ (Ж.)U. сonus69р. Гнилоп'ятьс. Райки (Ж.)U. tumidus47р. Гуйвас. Гуйва (Ж.)A. zellensis44р. Вовкс. Летичів (Хм.) A. сygnаea53Ставс. Гришківці (Ж.)A. stagnalis45Ставс. Гришківці (Ж.)С. piscinale59р. Тетерівм. ЖитомирC. ponderosus53р. Гнилоп'ятьс. Райки (Ж.)Р. complanata51р. Таранчук
р. С.Донецьс. Троїцьке (Од.)
с. Ч. Вишкін (Х.)P. elongata43р. Серетм. Чортків (Т.)P. kletti48р. Південний Буг м. Хмільник (Вн.)S. woodiana46р. Репідас. Матроска (Од.)
Виготовлено 615 гістологічних зрізів перикардію Unionidae (U. conus - 142, B. musiva - 84, A. zellensis - 91, C. ponderosum - 121, P. kletti - 153, S.0woodiana - 24).
Ритм серцевих скорочень досліджено у 501 екз. неінвазованих (B.0musiva - 69, U. conus - 123, U. pictorum - 67, A. cygneaе - 99, C. piscinale - 124, P. complanata - 19) і 209 екз. інвазованих (B. musiva - 35, U. conus - 46, U. pictorum - 30, A. cygneaе - 33, C. piscinale - 43, P. complanata - 22) аспідогастреями молюсків.
Методика збору молюсків
Перлівницевих і дрейсенових зазвичай збирали із застосуванням різних загальноприйнятих гідробіологічних методів [35, 36, 138]. Молюсків, зосереджених у прибережній мілководній зоні водойм, у теплі пори року збирали безпосередньо вручну, у холодні - за допомогою сачка-шкребачки з довгою штангою (2 м). На глибоководних ділянках матеріал збирали з човна, використовуючи для цього невеличку закидну драгу (мішок її виготовлений із міцної сітяної делі). Дрейсен збирали на камінні, затоплених деревах, пеньках, корягах у прибережній зоні водойм (на глибині до 2 м).
У місцях збору перлівницевих визначали щільність поселення тварин методом площадок [34], виявляли характер донних відкладень, швидкість течії, глибину місця перебування молюсків. Градацію абіотичних чинників водного середовища прийнято за В. І. Жадіним [32].
Методика визначення молюсків
При ідентифікації молюсків співставляли їх зовнішні конхіологічні ознаки (положення верхівки, характер верхівкової скульптури, особливості будови замка, колір і форма черепашки, її довжина. висота, опуклість, тощо) з описаними у літературі [138, 146, 148]. Правильність визначення видової належності перлівницевих підтверджена к.б.н. Мельниченко Р. К. і к.б.н. Янович Л. М. (Житомир).
Методика визначення щільності поселення перлівницевих
Щільність населення популяцій молюсків визначали як середню кількість тварин на 1 м2 біотопу. Для цього збірну металеву раму (1х1 м) клали на дно і вручну вибирали і підраховували молюсків, які знаходилися на обмеженій рамкою площі.
Методика визначення зустрічальності видів
Зустрічальність молюсків визначали як виражене у відсотках відношення кількості проб, де виявлено даний вид, до загальної кількості досліджених проб.
Методика транспортування молюсків
Перлівницевих, відловлених для дослідження, транспортували у вологих полотняних мішечках, уміщених у пластмасові відра. При тривалих перевезеннях (до 2-х діб) тварин перекладали зволоженим фільтрувальним папером, водяною рослинністю, мокрим ганчір'ям. Під час транспортування матеріалу слідкували за тим аби на дні та