РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Відбір матеріалу та підготовка його до дослідження
Аналізуючи вже існуючі дані щодо впливу підвищених концентрацій вуглекислоти в тканинах на організм тварин [57, 65], ми звернули увагу на те, що реальний гіпобіотичний ефект має місце при підвищенні рівня НСО3- в крові або середовищі практично в 1,5-2 рази (порівняно з фізіологічними його значеннями - 18-25 ммоль/л). Рівень рСО2 в крові при цьому різко підвищується на 1-му етапі входження тварини в стан природного чи штучного гіпобіозу, з послідуючим зниженням його вмісту до 50-90 мм рт.ст. (що також, приблизно, у 1,5-2 рази вище фізіологічних її значень) [65].
Тому, в своїх дослідженнях нам необхідно було вивчити вплив підвищених концентрацій (у 1,5-2 рази) НСО3- і рСО2 у традиційному консерванті "Глюгіцир" (склад наведено на стор. 42 ) на інтенсивність енергетичних і метаболічних процесів та цитологічні показники крові в динаміці її збереження, як можливий спосіб подовження терміну ефективного зберігання консервованої крові.
Для досягнення вказаної мети, перед нами були поставлені наступні завдання:
- розробити нову рецептуру гемоконсервуючого середовища;
- вивчити вплив штучного вуглекислотного гіпобіозу на основні біохімічні показники консервованої крові биків та кролів у процесі її зберігання;
- дослідити вплив штучного вуглекислотного гіпобіозу на основні гематологічні показники консервованої крові биків та кролів у процесі її зберігання;
- вивчити вплив трансфузій крові, консервованої модифікованим вуглекислотою класичним гемоконсервуючим середовищем, на організм в цілому та деякі основні біохімічні показники безпосередньо.
- порівняти ефективність консервуючої дії модифікованого та традиційного кровозберігаючих середовищ.
У проведених дослідженнях ми використовували офіційний вітчизняний гемоконсервант "Глюгіцир" [99], який є водним глюкозо-цитратним розчином. Його склад: глюкоза - 30,0 г.; натрію гідроцитрат - (двозаміщений) для ін'єкцій - 20,0 г.; вода для ін'єкцій - до 1л. Даний препарат використовується для консервування донорської крові шляхом її змішування у співвідношенні 1 об'єм розчину "Глюгіцир" і 4 об'єми крові, при температурі 2-6 0С. Згідно нормативних документів максимальний термін зберігання консервованої глюгіциром крові - 21 доба [99]. Відбір крові проводили в умовах стаціонару (для биків) та віварію (для кролів) кафедри біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції Національного аграрного університету. Кров від кожного донора відбиралася в окремі стерильні скляні флакони об'ємом 250 мл, що містили по 50 мл (для биків) та 10 мл (для кролів) консервуючого розчину "Глюгіцир" (контрольні проби). Відразу після відбору, з дотриманням правил асептики, кров розливали у стерильні флакони ємністю 10 мл і зберігали в холодильній шафі при температурі 4±20С. Дослідження проб консервованої крові проводили упродовж одного місяця з інтервалом - 3-5 діб.
Для визначення найбільш ефективних концентрацій НСО3- і рСО2 в середовищі для консервування крові проводили рекогнесційну серію досліджень. Суть її полягала у наступному: до розчину "Глюгіцир" вносили такі кількості NaНСО3, які б після змішування консерванту з кров'ю у співвідношенні 1:4 забезпечували сумарні концентрації NaНСО3 30, 40,
50 ммоль/л відповідно. Концентрація Na+ в кожному із досліджуваних середовищ вирівнювалась за рахунок внесення до складу глюгіциру контрольних проб NaCl (табл. 2.1-2.2). рН середовища дослідних проб доводили до величин 7,40 (шляхом продування середовища вуглекислим газом). Слід підкреслити, що рН стандартного глюгіциру не є фізіологічним (близько 5) [99] по відношенню до крові, рН якої у більшості тварин складає 7,35-7,45.
Основним критерієм оцінки впливу підвищених концентрацій НСО3- і рСО2 в гемоконсервуючому середовищі в наших дослідах була інтенсивність гемолізу еритроцитів (табл. 2.1-2.2), відсоток якого підраховувався за визначенням співвідношень концентрацій загального гемоглобіну до вільного [86].
Підрахунок інтенсивності гемолізу в консервованій крові биків показав, що незалежно від складу консервуючого середовища, в жодній із чотирьох груп зразків крові, в першу добу, процесів гемолізу виявлено не було (табл. 2.1). Перші ознаки гемолізу з'являються на четверту добу зберігання в крові контрольної групи 0,19 ? 0,03 %, а в дослідних - лише на сьому: 0,12 ? 0,01 % відповідно для першої; 0,08 ? 0,01 % для другої та 0,12 ? 0,01 % для третьої дослідних груп. На тридцяту добу найменший відсоток гемолізу було зафіксовано в другій дослідній групі 12,06 ? 0,13 %, а найбільший у контролі - 19,16 ? 0,17 %.
Аналізуючи отримані дані при підрахунку інтенсивності гемолізу в консервованій крові кролів (табл. 2.2), варто відмітити, що станом на тридцяту добу найменшу його інтенсивність було зафіксовано в зразках крові
другої дослідної групи - 9,15 ? 0,39 (%), сумарна концентрація натрію бікарбонату в якій, після змішування з модифікованим консервуючим середовищем, становила близько 40 ммоль/л. При цьому в контрольній групі гемоліз складав 23,99 ? 1,28 (%); в першій дослідній групі - 18,83 ? 0,89 (%); втретій-21,36?0,93(%).
Таблиця 2.2
Інтенсивність гемолізу консервованої крові кролів при її зберіганні за умов штучного вуглекислотного гіпобіозу, % (М ? m, n = 5)
Групи зразків кровіТермін зберігання, діб151015202530Контрольна
(Стандартне середовище)0,002,10
?0,043,93
?0,097,91
?0,1012,49
?0,5517,59
?0,3823,99
?1,28Дослідна група -№1
(Стандартне середовище + 12 ммоль/л NaHCO3 +20 ммоль/л NaCL + CO2)0,002,16
?0,043,37
?0,19*10,06
?0,65*12,81
?0,5717,19
?1,0218,83
?0,89Дослідна група -№2
(Стандартне середовище + 22 ммоль/л NaHCO3 + 10 ммоль/л NaCL + CO2)0,000,15
?0,03*1,70
?0,07*3,09
?0,11*5,14
?0,17*6,45
?0,19*9,15
?0,39*Дослідна група -№3
(Стандартне середовище + 32 ммоль/л NaHCO3 + CO2)0,001,46
?0,07*3,11
?0,08*8,