РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Відповідно до мети та завдань дослідження вивчено перебіг БА в залежності від ступеня інфікування Ch. pn., що було досягнено обстеженням 151 хворого с різним перебігом БА, з них 102 особи з важким та 49 осіб з легким перебігом захворювання.
Верифікація діагнозу проведена на базі пульмонологічного відділення та алергологічного кабінету МКЛ № 1 м. Вінниці згідно з рекомендаціями, наказу № 499 МОЗ Укаїни від 28.10.2003 року [28].
2.1. Характеристика контингенту обстежуваних
Обстежено 102 хворих з важким перебігом БА в період загострення: 51 чоловік, середній вік (50 + 13,88) років, та 51 жінка, середній вік (48 + 12,66) років.
Контингент пацієнтів з легкою БА складав 49 осіб, з них 26 чоловічої статі, середній вік (20 + 7,45) років, та 23 жіночої статі, середній вік (28 + 11,70) років.
Як демонструє табл. 2.1 тривалість захворювання до 3 років спостерігалась у 13,245 % хворих, від 3 до 6 років хворіло 20,53 % обстежених осіб, тривалість БА від 6 до 10 років спостерігалась у 13,245 % пацієнтів. БА тривалістю від 10 до 15 років відмічалась у 19,87 % хворих. Тривалість хвороби понад 15 років визначалась у найбільшої кількості обстежуваних, а саме у 32, 45 % пацієнтів.
Таблиця 2.1
Тривалість БА в загальній групі обстежених
Тривалість
ПоказникДо 3 роківВід 3 до 6 роківВід 6 до 10 роківВід 10 до 15 роківПонад 15 років%13,24520,5313,24519,8732,45Абсолютне число2031203049
Вік, в якому починалась хвороба в 16,56 % випадків зазначався як дитячий, в 17,88 % - юнацький, та в більшості випадків, а саме 65,56 %, хвороба почалася в зрілому віці. Початок захворювання в зрілому віці спостерігався з однаковою частотою як у осіб чоловічої, так і жіночої статі.
Частота денних і нічних нападів представлені на рис. 2.1, 2.2.
Рис. 2.1. Частота денних нападів ядухи в обстежених осіб.
Структура частоти денних нападів ядухи у обстеженого контингенту хворих демонструє що у переважної більшості пацієнтів (53,64 %) напади ядухи відмічались декілька разів на добу (див. рис. 2.1).
Рис. 2.2. Частота нічних нападів ядухи у обстежених осіб
Що стосується нічних нападів ядухи, у більшості осіб (58,28 %) з загального контингенту обстежуваних спостерігались щодобові напади (див. рис. 2.2).
Перебіг захворювання вивчався за такими параметрами, як частота стаціонарного лікування на рік, потреба у викликах бригад швидкої допомоги.
Як зазначено на табл. 2.2 переважна більшість хворих (59,60 %) зазначили, що частота стаціонарного лікування в них коливалась від 1 до 3-4 разів на рік. Ще 3,31 % пацієнтів мали стаціонарне лікування щомісяця. Пацієнти, що не ввійшли в вищевикладені групи розподілились наступним чином. У 15,89 % хворих стаціонарне лікування було рідше ніж 1 раз на рік. Не мали стаціонарного лікування 21,19 % осіб, що відносились до групи хворих легкою БА.
Таблиця 2.2
Частота стаціонарного лікування в досліджуваному контингенті хворих
Показник%Абсолютне числоНе лікувався21,1932Рідше ніж 1 раз на рік15,8924Від 1 до 3-4 разів на рік59,6090Щомісячно3,315
Табл. 2.3 демонструє, що частота викликів "швидкої допомоги" варіювалась від 1 разу на 6 місяців до декілька раз на день. Не було потреби в виклику бригади "швидкої допомоги" у 22,52 % пацієнтів, "швидку допомогу" до 1 разу на 6 місяців викликало 24,5 % хворих. Ще 24,5 % обстежених осіб викликало бригаду "швидкої допомоги" до 1 разу на місяць та ще 18,54 % хворих мали потребу в наданні невідкладної допомоги до 1 разу на тиждень. До 1 разу на день викликало "швидку допомогу" 7,28 % пацієнтів. Та ще у 3,31 % обстежених ця необхідність була декілька раз на добу. Отже практично з однаковою частотою "швидка допомога" викликалась 1 раз на 6 місяців (24,5 %) та 1 раз на місяць (23,84 %). Потреба в частішому наданні невідкладної допомоги спостерігалась у меншої кількості хворих (декілька раз на день у 3,31 % та до 1 разу на день у 7,28 %).
Таблиця 2.3
Частота виклику "швидкої допомоги" в досліджуваному контингенті хворих
Показник%Абсолютне числоНе було потреби22,5234До 1 разу в 6 місяців24,5037До 1 разу в місяць23,8436До 1 разу на тиждень18,5428До 1 разу на день 7,2811Декілька разів на день3,315
Більше ніж половина хворих стаціонарно лікувались до 3-4 раз на рік, та ще 66,8 % викликали швидку допомогу від одного разу на 6 місяців до 1 разу на тиждень (див. табл. 2.2 та 2.3).
Всі хворі з важкою БА, що ввійшли в групу обстеження, отримували базисну терапію, яка включала інгаляційні глюкокортикостероїди та інгаляційні ?2-агоністи короткої дії. Особи з легким перебігом захворювання отримували інгаляційні ?2-агоністи короткої дії або інгаляційні препарати кромоглікату натрію за потребою.
Під час опитування 17 (11.26 %) хворих ефект від лікування назвали відмінним, стан - стабільним. У 80 (52,98 %) випадках пацієнти відзначали добрий ефект, такий при якому кількість нападів зменшилась, поліпшився загальний стан. Особи, кількість яких склала 49 (32,45 %), характеризували свій стан як задовільний: кількість нападів не зменшилась, але загальний стан дещо поліпшивсявся у відповідь на лікування. Відсутність ефекту від лікування відмітило 5 (3,31 %) опитаних.
Обтяжену спадковість зазначали у себе 69 (45,70 %) пацієнтів.
На момент обстеження у всіх хворих з важкою БА проведено функціональні та лабораторні тестування, що представлені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Середні значення лабораторних та інструментальних досліджень в загальній групі хворих з важкою БА
ПоказникЧоловікиЖінкиМ+ ?М+ ?НВ (г/л)129,027,1478124,995,6535Вміст лейкоцитів в крові (109/л)6,730,81115,941,0235ШОЕ (мм/год)10,041,828714,772,2550ОФВ1 (%)49,515,918756,819,8571ЖЄЛ (%