РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
2.1. Модель системи формування інформаційної культури майбутнього соціального працівника.
Розглянемо процес формування інформаційної культури майбутнього соціального працівника у ВНЗ у вигляді системи. Термін система - складене з частин цілісне утворення. У науковій літературі цей термін тлумачиться як сукупність елементів, взаємопов'язаних між собою таким чином, що виникає визначена цілісність та єдність. Системі притаманні інтегровані якості, які відсутні у самих елементів [213; 214]. Відносно педагогічного процесу поняття "система" може трактуватися в широкому розумінні - як цілісна єдність взаємопов'язаних елементів, а може використовуватися і в більш вузькому значенні, якщо розглядати структуру будь-якого її компонента (Ю. Бабанський [215; 216], В. Беспалько [217], В. Краєвський [218] та ін.).
Будь-якій системі притаманні такі особливості:
* цілісність системи, яка включає елементи з їх властивостями та функціями;
* елементи системи взаємопов'язані, між ними існують зв'язки - просторові, часові, функціональні та інші, головними серед них вважають системотвірні зв'язки;
* структура системи може характеризуватися як по "горизонталі" (зв'язки між однотипними компонентами), так і по "вертикалі" (ієрархія рівнів);
* способом регулювання багаторівневої системи є управління, яке може бути різноманітним за формами і забезпечувати функціонування та розвиток системи;
* система уявляється в якості цілого, пов'язаного із зовнішнім середовищем, тобто має постійні комунікативні зв'язки;
* будь-яка система має джерело виникнення та перспективи розвитку [146].
В якості основних компонентів системи, в якій відбувається педагогічний процес, Ю. Бабанський виділяє мету, завдання, зміст, методи і засоби та форми взаємодії, а також результати, які досягаються при цьому [216, 77]. І. Підласий, дотримуючись тієї ж точки зору, вказує, що компоненти системи, у якій відбувається педагогічний процес, характеризують цілі, задачі, зміст, методи, форми взаємодії педагога та учня, досягнуті результати. Під дидактичною системою він розуміє "виділене за визначеними критеріями цілісне утворення" і характеризує його "внутрішньою цілісністю структур, які утворені єдністю мети, організаційних принципів, змісту, форм і методів навчання" [219, 301].
Розглянемо процес навчання як систему, яку запропонував Б. Голуб (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Процес навчання як системи (автор Б. Голуб)
На думку Б. Голуба, процес навчання - це своєрідна система, яка характеризує життєдіяльність людського суспільства, в зв'язку з чим їй притаманні власні базові положення, що визначають характер і специфіку процесу навчання. Зміст навчання визначає конкретний об'єм знань, умінь та навичок з тої чи іншої навчальної дисципліни. Інформація передається за допомогою засобів навчання: слово викладача, навчальний посібник, наочні та технічні засоби. Важливою особливістю процесу навчання дослідник вважає характер діяльності викладача та студента, який дидактика розглядає як методи навчання, а способи організації діяльності викладача та учня виражаються у формах проведення.
Якщо процес навчання розглядати як систему, то особлива увага звертається на цілі даного процесу, які полягають у набутті знань, умінь та навичок, але на сьогодні формування тільки цих компонентів недостатнє, необхідно створювати умови для творчої самореалізації особистості [220].
Таким чином, цільовий компонент будь-якої педагогічної системи включає всю різноманітність цілей - від загальної цілі до конкретних задач. Змістовий компонент системи виражає зміст, який вкладений як у загальну ціль, так і в кожне конкретне завдання, а методи, форми, засоби, контроль і корекція результату визначають взаємодію педагогів і студентів, їх співпрацю, організацію та управління процесом навчання, без яких не можна досягти кінцевого результату. Результативний компонент вказує на ефективність системи, характеризує досягнуті зміни з огляду на поставлену мету. У зв'язку з цим, основними складовими системи формування інформаційної культури соціального працівника будуть такі компоненти: ціль, зміст, принципи, методи, форми, засоби, контроль, корекція, результат.
Для розробки моделі системи формування ІК майбутнього соціального працівника застосовано один із загальнонаукових методів дослідження - моделювання. Моделювання використовують для відображення системності педагогічних об'єктів, взаємозв'язків і взаємозалежностей їх компонентів. Даний метод забезпечує більш глибоке проникнення в суть об'єкта дослідження.
Проектування моделі системи формування інформаційної культури соціальних працівників передбачає дотримання таких основних положень:
1. Інформаційна культура студентів формується не лише під час вивчення дисциплін циклу інформатики (фахових), а також при вивченні інших дисциплін - гуманітарних чи професійно-орієнтованих (загальних).
2. Система формування інформаційної культури студентів ВНЗ повинна бути цілісною, гнучкою, динамічною, має враховувати професійну спрямованість, відповідати сучасному рівню розвитку науки та інформаційно-комунікаційних технологій, вимогам інформаційного суспільства і сучасним освітнім парадигмам.
3. Система формування інформаційної культури майбутніх фахівців з вищою освітою, як складова їхньої професійної підготовки, має будуватися на моделі професійної діяльності, яка створюється, виходячи з тих виробничих функцій і узагальнених завдань діяльності, котрі повинен виконувати і розв'язувати фахівець, а також навичок та умінь, якими він повинен володіти [156].
Такий підхід передбачає створення емпіричної моделі системи формування ІК майбутніх соціальних працівників на основі аналізу змісту і результатів діяльності фахівців та умов, які їх супроводжують (соціального, професійного, особистісного аспектів). Така модель