Ви є тут

Професійна підготовка студентів факультетів дошкільної педагогіки до роботи у сім'ях.

Автор: 
Ковалевська наталія Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U001645
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТІВ ДОШКІЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ
ДО РОБОТИ У СІМ'Ї

2.1. Сучасний стан підготовки домашніх вихователів.
Надзвичайно важливо забезпечити теоретичну та практичну підготовку майбутніх домашніх вихователів, педагогічна діяльність яких реалізовується в умовах сім'ї. Важливою проблемою є узгодження потреб практики навчально-виховної роботи у сім'ї із змістовим та операційним компонентами професійної підготовки випускників факультетів дошкільної педагогіки.
Змістом педагогічної освіти Л. Хомич визначає "складне поняття, оскільки воно ґрунтується на педагогічних закономірностях, принципах, методах і прийомах навчання, а також включає світоглядні й морально-етичні норми існуючих суспільних відносин" [238, 126)]. Водночас авторка зазначає, що "під змістом освіти розуміють систему наукових знань, практичних умінь та навичок, а також світоглядних і морально-етичних ідей, якою повинні оволодіти студенти у процесі навчальної діяльності" [238, 126].
Виконання професійних обов'язків домашнього вихователя багато в чому залежатимуть від особливостей сім'ї (зокрема, кількість дітей, зайнятість батьків), її уявлення про виховання та освіту. Дуже часто педагог поєднує функції догляду за дитиною, виховання, навчання, але буває також готовим до виконання різноманітних додаткових доручень, не обумовлених у початковому договорі (вийти працювати у вихідний та святковий день, працювати понаднормово, супроводжувати дитину на відпочинок). Для виконання широкого спектру обов'язків домашньому вихователеві потрібні не лише теоретичні знання та практичні уміння з циклу психолого-педагогічних дисциплін та знання методик, необхідними виявляються знання законодавчо-правових документів, наприклад, Кодексу Законів України про працю, Закону України "Про підприємництво". Специфічною є діяльність домашнього вихователя, якщо його вихованець - дитина з хронічними захворюваннями, з обмеженими можливостями. Крім доброти, особливої витримки, потрібна висока працездатність, врівноваженість, медична поінформованість, практичні навички догляду за хворою дитиною.
Домашній вихователь повинен бути готовим до багато профільної освітньої роботи з дітьми різного віку. Зміст освітньої роботи визначається з урахуванням побажань батьків. Професійна діяльність домашнього вихователя висуває високі вимоги як до фахового рівня, так і до його особистісних якостей. Уміння ввійти у сім'ю, не порушуючи її внутрішнього життя, особливої атмосфери, вселяти довіру до себе всіх членів сім'ї, завоювати серце дитини - ось лише деякі умови успішної роботи домашнього педагога.
Сучасна сім'я має свої особливості, надбання та вади. Це мають усвідомлювати педагоги, які безпосередньо спілкуються з нею. Розуміння позитивних та негативних змін, що відбуваються у сучасній сім'ї, допоможе домашнім педагогам виробити стратегію і тактику взаємодії з нею, здійснити диференційований підхід до різних її представників, викликати до життя творчий потенціал, вдатися до оновлення старих і створення сучасних форм і методів впливу на дорослих і малих її членів [102, 50].
Сучасні соціально-економічні зміни сприяли позитивним змінам у житті сучасної сім'ї: зріст освітньо-культурного рівня; визнання важливості дошкільного періоду дитинства; бажання забезпечити гармонійний і всебічний розвиток дошкільника; визнання за дитиною права вільного вибору; ініціативність, відкритість молодих сімей у налагодженні емоційних контактів. Поряд з цим О. Кононко констатує наявність великої кількості негативних змін, які відбулися в житті сучасної сім'ї, і які, звичайно, впливатимуть на діяльність домашнього вихователя. Серед негативних чинників названо: розшарування суспільства, погіршення матеріального забезпечення сімей; моральна деградація; занепад інтелігенції; екстремальні умови існування сімї, зумовлені сучасним ритмом життя; зайнятість батьків, яка супроводжується скороченням часу відведеного на спілкування з дітьми; фемінізація суспільства, зростання зайнятості жінки у різноманітних сферах життя; збільшення розриву між поколіннями (зайнятість сучасних бабусь, дідусів); культивування матеріальних цінностей за рахунок зневаги духовних орієнтирів [102, 50].
Родина, незважаючи на скрутні часи намагається забезпечити виконання своїх функцій: соціальну - допомагає дитині роботи перші кроки в світ соціальних відносин; виховну - забезпечує засвоєння дитиною суттєвих правил поведінки; господарсько-економічну - не лише забезпечує дитині відповідні побутові умови для життя та розвитку, але й привчає до посильної участі у налагодженні добробуту родини; організації дозвілля - забезпечуючи дитинв простір для відпочинку та самовдосконалення; та деякі інші функції.
Сучасна сім'я потребує допомоги суспільства у складному процесі навчання, виховання та розвитку дітей. У більшості випадків сім'я перекладає відповідальність за власних дітей на суспільство в особі педагогів. Нові суспільно-історичні умови дали можливість повернутися до традиції отримання освіти в умовах сім'ї. Це нове явище викликало попит на послуги домашніх вихователів (гувернерів, нянь), підвищення інтересу науковців до цього виду суспільного учіння, створення освітніх закладів (відкриття нових спеціальностей на педагогічних факультетах) з підготовки фахівців відповідного профілю.
На сьогодні закладів, які готують гувернерів (домашніх вихователів) небагато. Їх можна поділити на декілька типів.
І - заклади, які надають професійну підготовку особам, що не мають спеціальної педагогічної освіти (різноманітні освітні організації при центрах зайнятості, біржах праці);
ІІ - позашкільні заклади по роботі з молоддю (наприклад, вечірня жіноча гімназія "Перлина" м. Полтава);
ІІІ - освітні заклади (коледжі, інститути, університети), які готують домашніх вихователів (гувернерів) або ж допомагають перекваліфікуватися особам зі спеціальною педагогічною освітою.
Представником першого